Зміст
Введення
Глава 1. Історія розвитку та поняття правового режиму власності подружжя
1.1 Історичні аспекти регулювання майнових прав та обов'язків подружжя
1.2 Поняття правового режиму майна подружжя
Глава 2. Законний режим власності подружжя та проблеми правового регулювання законного режиму власності подружжя
2.1.Понятіе і правове регулювання спільної власності подружжя
2.2 Режим власності кожного з подружжя
2.3 Проблеми правового регулювання поділу майна подружжя
Глава 3. Договірний режим власності подружжя
3.1 Суб'єктний склад і порядок укладення шлюбного договору
3.2 Зміст шлюбного договору
3.3 Актуальні питання зміни, припинення та недійсності шлюбного договору
Висновок
Бібліографічний список
Введення Актуальність теми дослідження. Майнові відносини подружжя утворюють В«матеріальний базисВ» сім'ї і є тією сферою, де В«юридичний елемент необхідний і доцільний В»[1]. Між тим, аналіз чинного законодавства і правозастосовчої практики показує, що в Нині в правовому регулюванні зазначених відносин існує безліч проблем. Перш за все, це пов'язано з відсутністю теоретичних положень, покликаних знайти своє втілення у змісті правових рішень. В радянський період розвиток вітчизняної науки супроводжувалося появою високозначімой монографічних досліджень майнових відносин подружжя. Праці сучасних вчених поповнили число доктринальних джерел. Однак по багатьох питань ще не створено повноцінний теоретичний дор
обок, що дозволяє формулювати обгрунтовані пропозиції на адресу законодавця. В теорії не визначені такі поняття як: В«виплати спеціального цільового призначенняВ», В«речі індивідуального користування подружжя В», що породжує суперечки про правовий режим конкретних об'єктів подружнього майна, залежній від їх приналежності до названим категоріям. Це викликає труднощі при здійсненні права власності подружжя, поділ спільного майна спуругов.
Немає чітких критеріїв розмежування загальних і особистих зобов'язань подружжя, недостатньо детально опрацьований механізм збільшення (зменшення) розміру подружньої частки при розділі спільного майна подружжя, залишається відкритим питання про наслідки розділу спільного майна подружжя, переданого до статутного капіталу юридичної особи, - все це зачіпає інтереси не тільки подружжя, але і третіх осіб, що вступають з ними в майнові відносини.
Зміни, що відбулися в правовому житті російського суспільства, ставлять перед теоретиками нові завдання і підкреслюють актуальність проведення глибоких і всебічних досліджень в зазначеному напрямку. Так, введення в дію Цивільного кодексу Російської Федерації (далі - ГК РФ) зумовило істотні зміни сімейного законодавства - однієї з новел Сімейного кодексу Російської Федерації (Далі - СК РФ) стало закріплення можливості регулювання майнових прав та обов'язків подружжя за допомогою шлюбного договору. Це викликало необхідність теоретичного аналізу даного інституту. Однак практику застосування норм про шлюбний договір ще тільки належало виявити шляхи їх подальшого вдосконалення, що не дозволило дослідникам докладно проаналізувати умови, що складають зміст шлюбного договору, а також розкрити особливості його припинення та визнання недійсним. У свою чергу, теоретична не розробленість послужила однією з причин порівняно невисокої популярності інституту шлюбного договору в Російській Федерації.
Ступінь наукової розробленості дослідження визначають праці таких вчених, як М.В. Антокольская, A.M. Белякова, Е.М. Ворожейкін, З.І. Вороніна, Б.М. Гонгало, Н.М. Єршова, І.В. Жилінкова, О.С. Іоффе, О.Ю. Косова, П.В. Крашенинников, І.М. Кузнецова, Л.Б. Максимович, В.Ф. Маслов, Л.Ю. Міхеєва, A.M. Нечаєва, В.П. Нікітіна, А.І. Пергамент, К.П. Побєдоносцев, Л.М. Пчелінцева, В.А. Рясенцев, Г.М. Свердлов, М.М. Тарусін, В.А. Тархов, А.А. Травкін, Ю.М. Фетюхін, Я. І. Функ, Е.А. Чефранова, Ш.Д. Чіквашвілі, Г.Ф. Шершеневич та ін
Об'єктом дослідження є відносини подружжя з приводу володіння, користування і розпорядження майном.
Предмет дослідження - вітчизняне законодавство та законодавство інших країн, правозастосовна практика, досягнення науки переважно у сфері цивільного, сімейного права і теорії права.
Метою дослідження є аналіз положень цивільного та сімейного, які регулюють відносини власності подружжя і виявлення проблем правового регулювання. Для досягнення поставленої мети сформульовані наступні завдання:
1.Рассмотреть історію правового регулювання відносин власності подружжя.
2.Виявленіе особливостей нормативного регулювання відносин подружжя з приводу майна за відсутності у них шлюбного договору і особливостей, пов'язаних з встановленням договірного режиму майна подружжя.
3.Аналіз матеріалів практики правозастосування норм, що регламентують майнові відносини подружжя та існуючих у доктрині поглядів на проблеми правового регулювання досліджуваних відносин.
4.Виработка теоретичних пропозицій для законодавчої та правозастосовчої діяльності.
Методологічну основу дослідженні склали: загальнонаукові методи аналізу, синтезу, логічний метод дослідження, а також такі приватно-наукові методи, як формально-юридичний, метод порівняльного правознавства, метод техніко-юридичного аналізу.
Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновку і бібліографічного списку.
Глава 1. Історія розвитку та поняття правового режиму власності подружжя 1.1 Історичні аспекти регулювання майнових прав та обов'язків подружжя Основні принципи побудови шлюбно-сімейних відносин, в тому числі майнових, були проголошені і зафіксовані в перших декретах Радянської влади про шлюб та сім'ю і в сімейних кодексах. Була створена база, на основі якої формувалися і розвивалися сімейні відносини принципово нового типу. Вже в перші роки радянської влади в числі важливих державно-політичних питань були вирішені питання, пов'язані з правовими основами шлюбу і сім'ї. Прийняття в грудні декрету В«Про цивільному шлюбі, про дітей і про введення книг актів громадянського стану В»та декрету В«Про розірвання шлюбуВ», а також прийняття в 1918 р. Кодексу законів про акти громадянського стану, шлюбне сімейний та опікунській праві свідчило про те, що відносини між подружжям повинні будуватися на зовсім інший основі, ніж це було до революції. [2] Очевидно, що у всі часи стан сім'ї і зміни шлюбно-сімейних процесів визначає політика держави, зміна її цілей та методів. Одним із проявів державної ідеології радянського періоду було виведення сімейних відносин під впливу церкви, традиційно їх регулюють. Зміни регулювання сімейних відносин в період створення радянської держави за значенням дорівнює економічному, політичному В«переворотуВ» цього періоду. [3]
На думку ряду авторів, поява Кодексу законів про акти громадянського стану, шлюбне, сімейний та опікунській праві 1918 р. (далі по тексту також - КЗАГС) обумовлено не об'єктивними причинами і розвитком суспільних відносин, а тим, що у зв'язку з відміною приватної власності цивільне право вважалося відмерлим, і ніхто не збирався його відроджувати. Сімейні стосунки необхідно було врегулювати В«По-новомуВ» та прийняти окремий сімейний кодекс. [4]
Перші декрети радянської влади встановлюють обов'язок чоловіка утримувати свою непрацездатну дружину, а також гарантує охорону майнових інтересів жінки, доручаючи суду вирішувати питання про те, чи повинен чоловік і в якому розмірі доставляти зміст своєї дружині після розлучення. Слід зазначити, що по дореволюційному російському законодавством шлюб не створював спільності майна подружжя. Але, оскільки в особист...
