Реферат Правове регулювання польотів в міжнародному повітряному просторі

Загальноприйнятого визначення повітряного судна в міжнародному праві не існує. Найбільш загальне визначення сходить до формули додатка А до Паризької конвенції 1919 року, згідно з якою під повітряним судном розуміється В«будь-який апарат, який може триматися в атмосфері за рахунок взаємодії з повітрям В». Несомнен-но, ця формула детермінована наявними в той час засобами повітряних пересувань: літаками, дирижаблями і повітряними кулями [1].

В додатку 7 до Чиказької конвенції 1944 року знову повторюється формула додатка А до Паризької конвенції 1919 року, але з додаванням: В«інакшим, ніж взаємодію з повітрям, відбитим від земної поверхні В»[2].

Національне право багатьох держав йде такими шляхами: або шляхом простого перерахування конкретних літальних апаратів, іноді з їх визначенням, або введення в нормативний оборот спеціальних елементів поняття В«повітряне судноВ». Наприклад, за законодавством Німеччини, до повітряних суден можуть ставитися навіть космічні апарати на ділянці прольоту повітряного простору.

В Загалом, однак, при всій рухливості дефінітивних шкали поняття В«повітряне судно В»сучасне повітряне право регулює відносини, що виникають з приводу використання майже виключно літаків і вертольотів, а також, в обмеженому обсязі, повітряних куль і дирижаблів.

Визначення міжнародного польоту майже виключно регулюється національним правом, що іноді породжує колізії відповідних національно-правових норм [3].

В практичному відношенні певне значення мають тимчасові рамки застосування поняття В«міжнародний політВ» зважаючи різного визначення його другого елементу - В«ПолітВ». Вирішення даного питання відноситься до сфери підзаконних актів національного права. В одних випадках це може бути період від початку руху літака при зльоті до закінчення руху на пробігу після посадки, в інших - від запуску двигунів для цілей зльоту до вимикання двигунів після посадки і т. п. Проте наведені визначення, як уже зазначалося, носять в основному технічний характер.

Слід мати на увазі, що ряд актів міжнародного та національного права містять визначення терміна В«в польотіВ» в сенсі встановлення сфери дії норм того або іншого договору або закону в часі. Так, в Токійської конвенції 1963 року, Гаазької конвенції 1970 року, Монреальської Конвенції 1971 року знаходження повітряного судна в польоті визначається з моменту закриття всіх його зовнішніх дверей після завантаження до моменту відкриття кожної з таких дверей для вивантаження. Існують і інші визначення подібного роду, що не мають відношення до поняття В«Міжнародний політВ» (в Токійської конвенції використовується також і В«технічнеВ» визначення для цілей дії окремих глав).

В юридичному значенні міжнародним польотом слід вважати всякий правомірний політ, при якому запланований маршрут польоту і наміченої посадки знаходиться в повітряному просторі держави іншої, ніж держава реєстрації або держава - експлуатант повітряного судна.

Введення у визначення В«міжнародний політВ» поняття В«держава-експлуатантВ» необхідно для тих випадків, коли повітряне судно передано в оренду авіапідприємству іноземної держави, яке за своїм розсудом використовує судно на внутрішніх або міжнародних повітряних трасах.

В міжнародному та національному праві існує очевидний прогалину у відношенні віднесення до розряду міжнародних польотів ракет, космічних апаратів, суден на повітряній подушці при перетині ними кордонів іноземної держави. Нерідко піддається сумніву і можливість застосування поняття В«міжнародний політ В»до несанкціонованих влетить некерованих повітряних суден на іноземну територію. Разом з тим необхідність наведення належного правопорядку в повітряному просторі, забезпечення міжнародної законності припускає, щоб всі польоти в такому просторі були кваліфіковані.

Інтереси поваги повного і виняткового суверенітету держав на своїй території вимагають визнання пересування будь-яких літальних апаратів через кордон іноземної держави в якості міжнародного польоту.

2. Юридична класифікація польотів

В повітряному просторі Землі переміщається величезна кількість різних літальних апаратів. Відрізняючись (іноді значно) за своїми технічними, конструкторським характеристикам, ці апарати та пристрої володіють одним загальною властивістю - переміщатися в просторі над сухопутною і водною поверхнею без зіткнення з нею. Для більшості з них можливість такого переміщення органічно залежить від використання підйомної сили, виникає або на несучих поверхнях від взаємодії з атмосферним повітрям (літаки, вертольоти, парашути і т. п.), або в силу різниці в щільності наповнює їх газу і навколишнього атмосфери (дирижаблі, повітряні кулі).

Окремі літальні апарати (ракети) не потребують зазначеної підйомної силі, хоча й використовують атмосферне повітря для стабілізації положення в просторі. Суду на повітряній подушці (СВП), хоча і переміщаються в повітряному (прилежащем) просторі, вважаються судами sui geпeris (особливого роду), відмінними від інших літальних апаратів, оскільки для своєї підтримки над поверхнею користуються силою, що виникає за рахунок взаємодії В«повітряної подушкиВ» під днищем з поверхнею. У законодавстві деяких країн СВП віднесені до розряду повітряних суден, що слід розцінювати як виняток з загальновизнаної практики, що породжує складні проблеми застосування до СВП норм міжнародного повітряного права (при транскордонних пересуваннях СВП).

Хоча при пересуванні будь-якого із зазначених апаратів і пристроїв за межі території держави реєстрації виникають міжнародно-правові аспекти, міжнародне повітряне право з самого початку розвивалося і продовжує розвиватися в основному в напрямку регулювання використання тієї групи літальних апаратів та пристроїв, які прийнято називати повітряними суднами.

Стосовно до дії норм міжнародного права національного права з міжнародним (Іноземним) елементом важливе значення має класифікація польотів повітряних судів. Ця класифікація може носити як технічний, так і юридичний характер. У першому випадку вона пов'язана з необхідністю встановлення тимчасових кордонів В«технічноїВ» експлуатації повітряного судна і переслідує мету визначення льотного часу членів екіпа...