Міністерство освіти республіки беларусь
УСТАНОВА ОСВІТИ В«Барановичський державний університетВ»
Інститут ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ПЕРЕПІДГОТОВКИ КАДРІВ
У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ ТА ОСВІТИ
Контрольна робота
З дисципліни Міжнародне приватне право
варіант __ 5
Слухача групи ПРЗ-208, заочної форми навчання
спец. Правознавство
шифр залікової книжки № 560
Мокейчік Ольги Олександрівни
Барановичі, 2010
ВСТУП
Транспорт забезпечує розвиток міжнародних економічних зв'язків, створює умови для раціонального розміщення продуктивних сил і взаємовигідного розподілу праці між країнами світу.
Міжнародної перевезенням визнається перевезення, що здійснюється на тому чи іншому виді транспорту, при якій місце відправлення і місце призначення розташовані:
В· на території двох або більше держав;
В· на території одного і того ж держави, якщо передбачена зупинка на території іншої держави.
Характерною особливістю правового регулювання у цій сфері є те, що основні питання перевезень вирішуються в міжнародних угодах, містять уніфіковані норми, одноманітно що визначають умови міжнародних перевезень вантажів і пасажирів.
Транспортні конвенції приймаються стосовно окремих видів транспорту або охоплюють діяльність всіх або декількох видів транспорту.
Транспортними конвенціями визначаються основні умови перевезень вантажів і пасажирів у міжнародному сполученні, встановлюються міжнародні тарифи, порядок і умови відповідальності перевізника.
Мета роботи: розкрити особливості правового регулювання міжнародних перевезень.
Завдання: 1) Визначити поняття та особливості міжнародних перевезень; 2) Дати характеристику видів міжнародних перевезень; 3) Підвести підсумки по даній темі. Дана тема актуальна в сучасному суспільстві, так як Республіка Білорусь активно співпрацює з багатьма державами та укладає з ними різні договори в тому числі договори пов'язані з перевезенням вантажів.
1. Поняття, особливості міжнародних перевезень
Міжнародної перевезенням визнається переміщення вантажів або пасажирів, що здійснюється на тому чи іншому вигляді транспорту, при якому місце відправлення і місце призначення розташовані: а) на території двох або більше держав; б) на території одного і того ж держави, якщо передбачена зупинка на території іншої держави.
Відносини з міжнародного перевезення вантажів, пасажирів і багажу регулюються правовими нормами, що містяться в національному законодавстві, а також у міжнародних договорах, що регулюють зобов'язальні відносини (надалі - транспортні конвенції).
Транспортні конвенції в міжнародному приватному праві іменуються по-різному: договори, статути, угоди, правила і т.д.
Транспортні конвенції, як правило, приймаються стосовно окремих видів транспорту. Разом з тим є конвенції, які охоплюють діяльність всіх або декількох видів транспорту. Наприклад, Митна конвенція 1972 р., що стосується контейнерів, регулює контейнерні перевезення на всіх видах транспорту, а також у змішаному сполученні.
Транспортними конвенціями визначаються основні умови перевезень вантажів і пасажирів у міжнародному сполученні, встановлюються міжнародні тарифи, порядок і умови відповідальності перевізника і т.д. Норми цих конвенцій підлягають обов'язковому застосуванню на території держави, яка уклала відповідну конвенцію.
За об'єктам правового регулювання транспортні конвенції умовно можна розділити на шість груп. Це міжнародні угоди:
1) про загальних принципах і організації міжнародних перевезень;
2) про умовах перевезень вантажів і пасажирів;
3) про тарифах на міжнародні перевезення;
4) спрямовані на полегшення транспортних зв'язків між державами (полегшення митних процедур, податкового режиму і т.п.);
5) регламентують специфічні сторони діяльності окремих видів міжнародного транспорту;
6) передбачають захист майнових інтересів сторін договору у сфері міжнародних перевезень.
В регулюванні міжнародних перевезень важлива роль відводиться внутрішньому праву. Обумовлено це рядом причин:
перше, транспортні конвенції не зачіпають деякі сфери міжнародних перевезень. Такого роду ніші, як правило, заповнюються актами внутрішнього права;
друге, окремі транспортні конвенції містять рекомендації, що передбачають видання на рівні національного законодавства норм, що регулюють ті чи інші питання міжнародного транспорту.
Крім того, внутрішнє право відповідної держави в повній мірі поширюється на міжнародні перевезення, здійснювані в межах його території, якщо інше не встановлено транспортної конвенцією. У рамках ООН розробкою проектів транспортних концепцій займаються такі міжнародні організації, як ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі та розвитку), КНСІТРАЛ (Комісія ООН з права міжнародної торгівлі), ЄЕК (Європейська економічна комісія) та ін
Розробкою проектів транспортних конвенцій займається також Міжнародний інститут за уніфікації приватного права (УНІДРУА).
В Республіці Білорусь прийнято закони В«Про основи транспортної діяльностіВ», В«Про залізничному транспорті В», Повітряний кодекс та ін '
Учасники міжнародного перевезення укладають між собою договір перевезення, згідно якому транспортна організація бере на себе зобов'язання доставити вантаж або пасажира в пункт призначення, а вантажовласник або пасажир зобов'язується відшкодувати їй понесені витрати. Цей договір має цивільно-правовий характер.
Договір міжнародного перевезення є правовою підставою виникнення зобов'язань з перевезення між транспортною організацією, з одного боку, і вантажовласником або пасажиром - з іншого. Даний договір конкретизує умови перевезення, встановлені транспортними конвенціями і актами внутрішнього права; є підставою майнової відповідальності сторін при невиконанні ними своїх зобов'язань з міжнародного перевезення.
Договір міжнародного перевезення має свої особливості:
перше, даний договір регламентується насамперед транспортними конвенціями і тільки при їх відсутності - актами внутрішнього права;
друге, однієї зі сторін цього договору є іноземна фізична або юридична особа;
третє, в ході виконання договору можуть застосовуватися колізійні норми транспортних конвенцій або внутрішнього права (наприклад, при відправленні вантажу належить керуватися законом країни відправлення, при видачі вантажу - законом країни призначення).
Крім того, є суттєві відмінності у порядку оформлення такого договору. Специфічні умови 'відповідальності перевізника, процедуру пред'явлення до нього претензій, позовів і т.д.
При здійсненні міжнародних перевезень застосовується принцип автономії волі сторін. Залежно від використовуваного транспорту договір міжнародної перевезення підрозділяється на окремі види. Відповідно прийнято розрізняти договори залізничної, автомобільної, повітряної і морської перевезення. Кожен із зазначених видів договорів, у свою чергу, підрозділяється на договори перевезення вантажів і договори перевезення пасажирів і багажу [3, c.141].
2. Види міжнародних перевезень
До міжнародних перевезень належать: міжнародні залізничні перевезення, міжнародні автомобільні перевезення, міжнародні повітряні перевезення, міжнародні морські перевезення міжнародні перевезення вантажів в змішаному повідомленні.
1) Міжнародні залізничні перевезення.
Розробкою правових питань організації міжнародних залізничних перевезень займається ряд спеціалізованих (міжурядових і неурядових) організацій.
Серед них: Міжнародна асоціація залізничних конгресів (МАЖК) - заснована в 1884; Міжнародний союз по пасажирських і багажних вагонів (МСПВ) - створений в 1889 р.; Центральне бюро міжнародних залізничних сполучень (ЦБМЖС) - засновано...
