ВСТУП
Поряд із зобов'язаннями з передачі земельних ділянок у власність або в інше право, Цивільний кодекс передбачає зобов'язання по передачі землі в користування. Ці зобов'язання становлять самостійну групу правовідносин, особливістю яких є їх строковий характер і збереження за первісним власником права власності або іншого речового права на земельну ділянку. Саме в цьому полягає їх істотна відмінність від зобов'язань, що виникають у зв'язку з укладанням договору купівлі-продажу та інших договорів щодо відчуження майна Специфічний і сам предмет даних зобов'язань. Такого роду зобов'язання породжуються договорами оренди.
Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в тому, що оренда, зберігаючи за власником право верховного розпорядження, припускає передачу орендарю господарських компетенцій управління, володіння, користування земельною ділянкою, внаслідок чого у нього виникає економічний інтерес по його ефективному використанню.
Мета написання роботи - розглянути правові відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок в Республіці Білорусь.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання :
1. дати характеристику земельної ділянки, як об'єкта земельних відносин, а саме: поняття, ознаки та склад земельних ділянок Республіки Білорусь як об'єктів права; загальні положення про оренду земельних ділянок в Республіці Білорусь;
2. розглянути правову організацію оренди земельних ділянок в Республіці Білорусь: поняття і характеристику оренди землі; зміст договору оренди землі; відповідальність сторін договору та розірвання договору оренди землі; орендну плату; заставу права оренди земельної ділянки;
3. запропонувати можливі шляхи вдосконалення правового регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок в Республіці Білорусь.
При написанні роботи використовувалися кошти MS Word, нормативно-довідкова інформація. Періодичні видання, а також навчальні посібники білоруських і російських авторів.
1. ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ ЯК ОБ'ЄКТ ОРЕНДНИХ ВІДНОСИН
1.1 Поняття та ознаки земельної ділянки як об'єкта права
Земельна ділянка - це частина поверхні землі, що має встановлені межі, площа, місце розташування, правовий статус та інші характеристики, що відображаються в державний земельний кадастр і документах державної реєстрації. [8, с. 11]
земельних ділянок, що є об'єктом права власності, притаманні такі ознаки: [8, с.11]
1) оборотоздатність, т. е. можливість відчуження земельної ділянки шляхом вчинення цивільно-правових угод або перехід ділянки від однієї особи до іншої в порядку спадкування чи правонаступництва, якщо земельна ділянка не вилучений з обороту або не обмежений в обороті;
2) плоди, продукція, доходи, які отримані в результаті використання земельної ділянки, є власністю суб'єкта, що використовує дану ділянку на законній підставі;
3) земельну ділянку може бути визнаний діленим або неподільним виходячи з того, чи можливий його розділ чи ні. Даний ознака набуває особливої вЂ‹вЂ‹актуальності у випадку, коли ділянка перебуває у спільній власності і виникає питання про виділ частини ділянки, наприклад, при її відчуженні. У разі визнання ділянки неподільним власнику не може бути виділена частина ділянки в натурі. Натомість він вправі отримати грошову компенсацію. Земельна ділянка не може бути розділений на частини, якщо при цільовому використанні тієї чи іншої частини будуть мати замість порушення протипожежних, санітарних, екологічних, будівельних та інших норм і правил;
4) в якості об'єкта права власності виступає. обмежений у просторі земельну ділянку, кордону та розташування якого встановлені в порядку землеустрою. Межа земельної ділянки - це лінія і проходить по цій лінії вертикальна площину, яка розділяє земельні ділянки;
5) земельну ділянку відноситься до нерухомого майна;
6) усі земельні ділянки повинні використовуватися відповідно до основного цільового призначення, встановленим при наданні земельної ділянки.
При характеристиці землі як об'єкта права власності необхідно враховувати екологічне значення землі. Виходячи з цього в правовому регулюванні земельних відносин значне місце займають норми, що обмежують правомочності власника в метою охорони землі як природного ресурсу.
1.2 Склад земель Республіки Білорусь
У відповідності з основним цільовим призначенням і незалежно від форм власності всі землі в Республіці Білорусь поділяються на категорії: [5, с.303]
1) землі сільськогосподарського призначення;
2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів), садівничих товариств і дачного будівництва;
3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;
4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
5) землі лісового фонду;
6) землі водного фонду;
7) землі запасу.
Віднесення земель до категорій, зазначених вище, здійснюється відповідно до основного цільового призначенням земель.
Переведення земель з однієї категорії в іншу провадиться у випадках зміни основного цільового призначення цих земель.
Віднесення земель до зазначених категорій і переведення їх з однієї категорії в іншу виробляються органами, які приймають рішення про надання цих земель, а у випадках, не пов'язаних з наданням земель в користування, довічне успадковане володіння, у власність, - органами, що затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про утворення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення, якщо інший порядок не передбачений законодавством Республіки Білорусь.
1.3 Загальні положення про оренді земельних ділянок
Орендарями земельних ділянок можуть бути юридичні та фізичні особи Республіки Білорусь, особи без громадянства, іноземні юридичні та фізичні особи, іноземні держави, міжнародні організації. [9, с.29]
Орендодавцями земельних ділянок є сільські (селищні), міські (міст обласного підпорядкування та міста Мінська), районні виконавчі і розпорядчі органи в межах своєї компетенції, а також громадяни та юридичні особи Республіки Білорусь, які мають земельні ділянки в приватній власності. [9, с.30]
Терміни оренди земельної ділянки визначаються договором. При цьому терміни оренди земельних ділянок не повинні перевищувати 99 років, а оренда земельних ділянок для сільськогосподарського використання не може бути менше п'яти років. [9, с.30]
Умови оренди земельної ділянки та розмір орендної плати визначаються за згодою сторін і закріплюються в договорі.
Громадяни Республіки Білорусь, у приватній власності яких перебувають земельні ділянки, придбані для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, колективного садівництва і дачного будівництва, можуть передавати їх в оренду громадянам Республіки Білорусь за умови збереження цільового призначення цих земельних ділянок, а також з урахуванням того, що житлові будинки, дачі і садові будиночки можуть передаватися в оренду тільки разом із земельною ділянкою.
У випадках спадкування таких земельних ділянок неповнолітніми спадкоємцями допускається передача ділянок в оренду іншим громадянам законними представниками спадкоємців під контролем сільських (селищних), міських (міст обласного підпорядкування та міста Мінська), районних виконавчих і розпорядчих органів до придбання спадкоємцями повної дієздатності.
На земельних ділянках, переданих в оренду відповідно до частини першої цієї статті, будівництво житлових будинків, дач, садових будиночків, інших будівель і споруд не допускається.
Дого...
