МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
міжгалузевий інститут Управління
Кафедра цивільно-правових дисциплін
курсова РОБОТА
з дісціпліні : Трудове право
на тему: Правова організація працевлаштування громадян
Виконала :
студентка IV курсу
Групи ПД-4.1
Кіяніціна О. С.
Перевірів :
Професор
Бура Н.А.
Київ - 2006
План
Вступ
I.Поняття та організаційні форми працевлаштування ............................... 4
II.Норматівно-правові акти по Працевлаштування громадян ................. 6
III.Органі, які забезпечуються зайнятість населення .................................. 9
IV.Порядок проведення працевлаштування громадян .............................. 16
V. Державні Гарантії працевлаштування населення ................................... 28
Висновок
Список використаної літератури .................................................. ........... 34
Вступ
Життя людини в суспільстві тісно пов'язане з її Трудовою діяльністю, спрямованої на Отримання ї Використання матеріальних благ.
Праця людини, її результати Завжди цінуваліся суспільством, візначалі в ньому становище людини. Тому таке Важливе право, Як право на працю знаходится Своє формулювання у Констітуції України.
Зокрема статтею 43 Констітуції України Визначіть, Що Коженов громадянин України має право на працю. Це означає Наявність возможности для шкірного заробляті собі на жіття працею, Якові ВІН Вільно обірає або на Якові Вільно погоджується, возможности Вільно обирати вид діяльності, професію, Місце роботи відповідно до своїх здібностей и бажань. В«Держава створює умов для ПОВНЕ здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні возможности у віборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує Програми професійно-технічного навчання, підготовкі и перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. В»Це положення Констітуції в загально рісах візначає державну політіку в сфері забезпечення зайнятості и гарантій реалізації права громадян на працю.
Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України візначає Закон України В«Про зайнятість населенняВ» від 1 березня 1991 року Зі змінамі и ДОПОВНЕННЯ, Інші законодавчі акти, прійняті відповідно до цього закону, а кож глава ІП-А Кодексу законів про працю В«Забезпечення зайнятості вівільнюваніх працівніків В».
I . Поняття та організаційні форми працевлаштування
Поняття працевлаштування розрізняється в широкому и вузьких значень. Працевлаштування - Це система організаційніх, Економічних, та правових заходів, спрямованих на забезпечення трудової зайнятості населення.
У широкому значенні працевлаштування об'єднує ВСІ форми трудової діяльності, Що НЕ суперечать законодавству, включаючі самостійне забезпечення себе роботом, в тому чіслі індівідуальну трудових діяльність, підприємство, фермерство.
У вузьких значенні Під працевлаштуванням розуміють Такі форми трудової діяльності, які встановлюються при спріянні органів держави або недержавних організацій на Основі ліцензування.
Громадяни України Вільно обірають віді діяльності, які НЕ заборонені законодавством, у тому чіслі и не пов'язані з виконанням оплачуваної роботи, а кож професію, Місце роботи відповідно до своїх здібностей.
Прімушування до праці в будь-якій формі НЕ допускається. Добровільна незайнятість громадян НЕ є підставою для притягнений їх до адміністратівної або крімінальної відповідальності.
В Україні до зайнятості населення належать громадяни, які прожівають на її теріторії на законних підставах.
1. Працюють за наймом на умів повний або неповного робочого дня (тижня) на підпріємствах Незалежності от форм власності, у міжнародніх та іноземніх організаціях в Україні и за кордоном;
2. громадяни, які самостійно забезпечуються собі роботів, включаючі підпріємців, творч діяльністю, члени кооператівів, фермери та члени їх сімей, які беруть участь у віробніцтві;
3. обрані, прізначені або затверджені на оплачувану посаду в державних органах та об'єднаннях громадяни; проходять службу в Збройно Силах, Службі безопасности, Прикордонний військах, військах внутрішніх справ и цівільної оборони, інших військовіх формуваня, створеня відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу;
4. направлені на виконання оплачуваніх Громадський робіт; проходять професійну підготовку, перепідготовку и підвіщення кваліфікації з відрівом від виробництва; навчаються в денніх середніх загальноосвітніх школах, професійніх навчально-виховних и віщіх навчально закладах;
5. працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні, виконують функції, не пов'язані Із забезпеченням діяльності посольств и місій.
Цей ПЕРЕЛІК НЕ є вічерпнім, оскількі законодавством можут передбачатісь ї Інші категорії зайнятості населення [1].
З норм трудового законодавства України можна візначіті Такі організаційно-правові форми працевлаштування громадян України, іноземніх громадян та ОСІБ без громадянство:
а) укладення громадянами трудових договорів в індівідуальному порядку;
б) укладення громадянами трудових договорів при організованому наборі;
в) переведення працівніків за їхньою Згідно на Інші підпріємства, організації, установи;
г) укладення трудового договору за направленням Державної служби зайнятості України;
д) укладення громадянами трудових договорів за сприяння суб'єктів підпріємніцької діяльності, Що займаються Посередництво у
працевлаштуванні громадян.
Право шкірного громадянина - розпоряджатися Своїми здібностямі до праці.
Відносини Між державою и громадянами з приводу зайнятості основуються на захісті и гарантуванні права кожного з них на працю.
I . Нормативно-правові акти по Працевлаштування громадян
Трудові Відносини за Своєю природою є Досить Складаний , а тому регулюються за допомог чисельність нормативних актів Як національного так и міжнародного права.
У Констітуції України , зокрема статтею 43 Визначіть, Що Коженов має право на працю, и держава створює умов для ПОВНЕ здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні возможности у віборі професії та роду трудової діяльності, реалізує Програми професійно-технічного навчання, підготовкі и перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Наступний нормативно - правовим актом є Кодекс законів про працю, ВІН візначає правові засади, Гарантії здійснення громадянами України їх Конституційного права на працю та розпоряджатися Своїми здібностямі до продуктівної праці.
Окремі положення, які віднесені до законодавства про зайнятість, містяться у главі ПІ-А В«Забезпечення зайнятості вівільнюваніх працівніків В».
Основу національного законодавства про зайнятість становіть Закон України В«Про зайнятість населенняВ», Який БУВ прийнятя Верховною < b> Радою України 1 березня 1991 року (з подалі змінамі та ДОПОВНЕННЯ). У ньому чітко вказані права та обов'язки державної служби зайнятості, Державні Гарантії права на Вибір професії та виду діяльності,
вікладені Основні принципи державної політики зайнятості населення, регулювання та організація зайнятості, визначення підходящої роботи та Інші важліві питання.
Суттєве значення для регулювання відносін зайнятості мают кож підзаконні нормативно-правові акти, зокрема, відповідні укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Міністерства праці та соці...