Варіант № 21
Тема: В«Право України в період десталінізації (1954 - середина 1960-х років)В».
План
1. Кодифікація законодавства.
2. Цивільне право.
3. Трудове і колгоспне право.
4. Кримінальне право.
Література
1. Кодифікація законодавства
Командно-адміністративна система з її жорсткою централізацією досить швидко перевела правову систему на рейки мирного часу. У перші повоєнні роки зберігається тенденція пріоритету союзного законодавства, а в багатьох випадках союзні закони приймаються як закони прямої дії. Нормою правотворчості стало прийняття спільних з партійними органами нормативних актів у найбільш важливих сферах суспільного життя. Триває посилення праворегулірующей роль вищих органів партії.
11 Лютий 1957 Верховна Рада СРСР прийняла закон, який по новому перерозподілив компетенцію у сфері законодавства між Союзом РСР і союзними республіками. Згідно з цим законом у віданні Союзу РСР зберігалося право встановлення основ законодавства в судоустрій і судочинство, основ цивільного і кримінального законодавства, а у відання союзних республік передавалося прийняття законів про устрій судів, цивільних, кримінальних та процесуальних кодексів.
Прийняття даного закону фактично започаткувало новий етап кодифікації загальносоюзного і республіканського законодавства, основою якої став принцип органічного єдності в розвитку союзної і республіканської державності, оскільки область законодавчої діяльності є однією з найбільш характерних областей діяльності держави. Але ця позитивна риса кодифікації стала одночасно і негативної. Вся кодифікаційна самостійність республік зводилася до вироблення таких кодексів, які б строго відповідали змісту загальносоюзних основ.
Перехід до мирного будівництва потребував у розвитку цивільного обороту. 14 грудня 1947 приймається постанова Ради Міністрів СРСР ЦК ВКП (б) про грошову реформі, яка скасувала карткову систему. Була ліквідована комерційна торгівля та вводилася продаж товарів за єдиними Державним цінами. Однак ця реформа знецінила трудові заощадження громадян, оскільки роздрібні ціни збільшилися майже втричі.
2. Цивільне право
Серйозні зміни відбулися в житловому праві. З метою прискорення відновлення житлового фонду Президія Верховної Ради СРСР 26 серпня 1948 прийняв указ В«Про право громадян на купівлю та будівництво індивідуальних житлових будинківВ». В Відповідно до указу, кожен громадянин міг купити або побудувати в місті або за його межами на праві особистої власності одно-або двоповерховий будинок не більше, ніж з 5 кімнат. Земля під забудову відводилася в безстрокове користування.
Неоднозначною була житлова політика держави в роки десталінізації. З одного боку, указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 вересня 1953 скасував адміністративне виселення з будинків державних підприємств, установ і організацій робітників і службовців, які припинили з ними трудові відносини, і вводив судовий порядок виселення. З іншого боку, обмежується право особистої власності на житло. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 18 Червень 1958 встановив, що загальна житлова площа в будинках, які будують громадяни на праві особистої власності, не може перевищувати, як правило, 60 кв.м.
З розширенням прав союзних республік збільшується кількість об'єктів права державної власності. Частина фонду цієї власності спрямовувалася на посилення колгоспів. З метою облуговування державної та кооперативної власності МТС були ліквідовані, а їх техніка вводилась цивільний оборот. Колгоспи набули право купувати сільськогосподарську техніку.
Була введена нова форма соціалістичної власності - власність громадських організацій.
Розвиток майнових і пов'язаних з ними особистих немайнових відносин, які регулювалися окремими нормативними актами, наполегливо потребувало узагальненні цих актів, приведення їх у систему. Після прийняття Закону від 11 люти 1957 м., у відповідності з яким видання Цивільного кодексу було віднесено до компетенції союзний республік, в Україні приступили до підготовки кодифікації цивільного законодавства.
18 червня 1963 Цивільного кодексу УРСР був затверджений Верховною Радою УРСР. Він складався з восьми розділів: загальні положення; право власності; зобов'язальне право; авторське право; право на відкриття; винахідницьке право; спадкове право; правоздатність іноземців та осіб без громадянства, застосування цивільних законів іноземних держав, міжнародних договорів і угод.
У 1953 р. був ліквідований заборона шлюбів між громадянами СРСР та іноземцями. У цьому ж році Президія Верховної Ради УРСР вніс зміни і Кодекс законів про сім'ї, шлюбі, опіку та акти громадянського стану УРСР, які передбачали обов'язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
3. Трудове і колгоспне право
Перехід до мирної праці дав можливість відмовитися від методів трудового регулювання, характерних для військового часу.
Перш всього були ліквідовані трудові мобілізації і відновлена ​​система організованого набору робочої сили на підставі договорів господарських організацій з колгоспами і колгоспниками. Постанова Ради Міністрів УРСР від 21 серпня 1948 рекомендувало укладати трудові договори на строк не менше двох років. Ще до цього, 4 лютого 1947 р., Рада Міністрів УРСР прийняла постанову про відновлення колективних договорів між адміністрацією підприємства і комітетами профспілок.
Кримінальна відповідальність за самовільне залишення підприємств і установ, а також за прогули без поважної причини була скасована тільки 21 квітня 1956
Поступово поновлювалися довоєнні норми, які регулювали робочий час. Були скасовані щоденні тригодинні понаднормові роботи. З 30 червня 1945 відновлюються чергові та додаткові відпустки, починається видача грошової компенсації за відпустки, які не були використані у війну.
У роки десталінізації відбувається подальша демократизація трудового права. З 1957 р. було відновлено право робітників за власним бажанням припиняти роботу, попередивши про це адміністрацію за два тижні до зазначеного терміну, який вони залишення роботи.
13 грудня 1956 Президія Верховної Ради СРСР видає указ В«Про посилення охорони праці підлітків В», яким заборонялося приймати на роботу підлітків, яким не виповнилося 16 років. Відповідні зміни були внесені в кодеків законів про працю УРСР.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 березня 1956 р. було проведено скорочення робочого дня в передвихідні та передсвяткові дні на дві години.
З 1958 р. велика частина підприємств і установ переводиться на семигодинний робочий день. У 1960 р, в цьому режимі працювали вже всі підприємства і установи. Для робітників, зайнятих на підземних роботах, встановлювався шестигодинний робочий день.
Нарешті, відбулися зміни в пенсійному законодавстві. 14 липня 1956 Верховна Рада СРСР приймає Закон В«Про державні пенсіїВ», Закон встановлював порядок призначення та виплати пенсії по старості, інвалідності, при втраті годувальника, а також військовослужбовцям та їх сім'ям. Право на пенсію по старості мали чоловіки - по досягненні ними віку 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - при досягненні ними 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. Для осіб, які працювали на підземних роботах або в інших важких умовах ці показники понижались.
Важливу роль в поліпшенні життєвого рівня населення відіграло Положення про допомогу по державному соціальному страхуванню, затверджене Радою Міністрів СРСР від 22 січня 1955 р. На підвищення ролі профспілкових органів у трудовому регулюванні було направлено Положення про права фабричного, заводського, місцевого комітету профспілки, затверджене Президією Верховної Ради СРСР від 15 липня 1958
Завдання підвищення виробництва сільськогосподарської продукц...
