ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА ГОСПОДАРСЬКОГО
ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ
Поняття, предмет, метод і система господарського процесуального права
Господарський процес - передбачена нормами господарського процесуального права форма здійснення правосуддя, тобто форма діяльності господарського суду щодо захисту порушених або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб, громадян і інших осіб у сфері підприємницької та іншої господарської (економічної) діяльності. А сукупність правових норм, що регулюють таку діяльність господарського суду, називають господарським процесуальним правом. Тому господарський процес (господарське судочинство) є предметом господарського процесу-ального права.
Захист прав і законних інтересів у господарському судочинстві здійснюється шляхом:
- присудження зобов'язаної особи до вчинення певних дій або утримання від них. Наприклад, відповідач може бути зобов'язаний господарським судом поставити позивачеві товар, передбачений договором, в натурі;
- перетворення існуючого правовідносини, тобто його зміни, припинення. Так, господарський суд розглядає справи про спонукання укладення господарських договорів, про зміні та розірванні цих договорів;
- визнання існування певних прав і обов'язків або їх відсутності;
- встановлення фактів, що мають юридичне значення для юридичних осіб і індивідуальних підприємців у сфері економіки.
Господарський суд здійснює правосуддя шляхом вирішення господарських (економічних) спорів, що виникають з цивільних, адміністративних та інших правовідносин. Ці суперечки та інші справи, віднесені до компетенції господарських судів, є предметом господарського процесу.
Процесуальна форма діяльності господарського суду - встановлений нормами господарського процесуального права порядок: розгляду господарським судом надійшли позовів (заяв), порушення провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду, розгляду та вирішення справ з винесенням судових актів, оскарження і перегляду судових актів, а також їх виконання.
Закон надає особливого значення процесуальній формі, оскільки вона дозволяє встановити реальне наявність або відсутність прав суб'єктів підприємницької діяльності та ефективно захистити їх шляхом винесення законних і обгрунтованих судових актів. Процесу-альна форма виступає як інструмент досягнення законності в правозастосовчої діяльності судів 1 . ГПК встановлює, хто має право звернутися до господарського суду за захистом порушених або оспорюваних прав і законних інтересів (ст. 4); хто із суддів не вправі розглядати конкретну справу за наявності особистої або іншої зацікавленості в його результаті (Ст. 21, 22); які справи підвідомчі господарському суду (ст. 27); визначає правила підсудності (ст. 29-36); склад осіб, які беруть участь у справі (гл. 5); види доказів (ст. 60) і т.д.
Конституція Республіки Білорусь, ГПК та інші законодавчі акти надають господарському суду, особам, беруть участь у справі, іншим учасникам процесу відповідні їх процесуальному становищу права і покладають певні обов'язки. Так, особи, беруть участь у справі, мають право подавати докази та брати участь у їх дослідженні. Одночасно кожна особа, яка бере участь у справі, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому праву одного учасника процесу повинна відповідати обов'язок іншого. Наприклад, позивач вправі заявити клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з реорганізацією відповідача (юридичної особи). У цьому випадку господарський суд зобов'язаний розглянути таке клопотання і зупинити провадження у справі.
Для господарського процесуального права характерний диспозитивно-імперативний метод правового регулювання. Диспозитивність (Волевиявлення за розпорядженням своїми матеріальними і процесуальними правами) виражається в тому, що без ініціативи заінтересованої особи (позивача, заявника) не може бути збуджена практично жодна стадія господарського процесу. Господарський суд не вправі порушувати провадження у справі без позовної заяви, касаційне провадження неможливо без касаційної скарги і т.д. У той же час, учасники процесу вправі здійснювати тільки передбачені законодавчими актами дії і у встановленій формі. А господарський суд як орган державної влади наділений строго визначеними повноваженнями щодо захист прав і законних інтересів учасників процесу, його рішення носять обов'язковий характер. У цьому полягає імперативний характер правового регулювання господарського процесуального права.
Систему господарського процесуального права складають норми, що регламентують господарське судочинство. Вони поділяються на загальну частину (стосовно до ГПК - це норми, що входять в розділ I В«Загальні положенняВ») і особливу частину (всі наступні розділи ГПК).
Процесуальні права та обов'язки реалізуються при розгляді та вирішенні конкретних справ допомогою вчинення процесуальних дій (пред'явлення позову, заявлення клопотань, подання доказів, судовий розгляд, винесення судових актів, виконання судового рішення і т.п.).
Господарське судочинство - сукупність процесуальних дій по реалізації процесуальних прав і обов'язків господарського суду, осіб, що беруть участь у справі, та інших учасників процесу.
Діяльність господарського суду по розгляду і вирішення конкретних спорів здійснюється в певній законом послідовності, за стадіями процесу. Кожна стадія господарського процесу характеризується специфічними процесуальними відносинами, процесуальними діями, має свої об'єкт, суб'єктний склад учасників, завдання, форму, цілі та зміст.
Під стадією господарського процесу мається на увазі сукупність процесуальних дій, здійснюваних з метою вирішення певних завдань.
Початковою стадією господарського процесу є прийняття позовної заяви (заяви чи скарги).
Деякі автори називають цю стадію господарського процесу порушенням провадження у справі або збудженням справи.
Для даної стадії господарського процесу притаманні:
- об'єкт - подана в господарський суд позовна заява (заява, скарга) з долученими до неї документами;
- завдання - визначити підвідомчість, дотримання вимог ГПК та інших законодавчих актів до формою і змістом позовної заяви (заяви, скарги), підсудність і інші критерії, необхідні для вирішення питання чи приймати справу до виробництву господарського суду;
- суб'єкт - суддя або склад суддів господарського суду, а також особа, яка подала позовну заяву (заяву, скаргу);
- процесуальні дії - відмова в прийнятті позовної заяви (заяви, скарги) або його повернення або порушення провадження у справі;
- процесуальна форма - відповідне визначенні-ня.
Після прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі слід стадія підготовки справи до судового розгляду.
До завдань цієї стадії господарського процесу відносяться: 1) вирішення питання про склад осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу; 2) визначення законодавства, яким слід керуватися, і встановлення правовідносин сторін; 3) визначення обставин, мають значення для правильного вирішення справи; 4) представлення та витребування необхідних доказів; 5) встановлення часу і місця судового засідання.
Основний стадією господарського процесу є судовий розгляд.
На цій стадії вирішуються спори і розглядаються справи по суті, дається остаточна відповідь на пред'явлені вимоги і представлені заперечення. Розгляд справи здійснюється в судовому засіданні, яке завершується винесенням рішення або ухвали про припинення провадження у справі або ухвали про залишення позову без розгляду.
Наступною можливою стадією господарського процесу є перегляд судових актів у касаційній інстанції.
За касаційними скаргами осіб, ...
