Курсова робота
з курсу "Кримінальне право"
по темі: "Поняття та ознаки кримінального покарання"
Зміст
Введення
Глава 1. Поняття та ознаки кримінального покарання
Глава 2. Цілі покарання
Глава 3. Види покарань
Висновок
Список літератури
Введення
Покарання в кримінальному праві - явище соціально-правове. Соціальне призначення покарання полягає в тому, що воно впродовж багатьох років розглядається як один із засобів боротьби зі злочинністю, а також як специфічний і вельми жорсткий регулятор поведінки людей, що вступають в конфлікт з кримінальним законом. На різних етапах розвитку людської цивілізації держава за допомогою кримінального покарання намагається вирішити по суті одне і те ж завдання - захистити суспільство від злочинних посягань на найбільш важливі соціальні цінності, охоронювані кримінальним законом.
Соціальна функція покарання полягає в тому, що в разі його застосування до особи, яка вчинила злочин, може бути відновлений порушений громадський порядок, загладжений нанесений потерпілому шкоду, задоволена суспільна потреба в покаранні винного, усунуто почуття страху і невпевненості, що виникли у громадян у зв'язку із вчиненням злочину, укріплена віра в здатність правоохоронних органів боротися з злочинністю і надійно захищати інтерес людини, суспільства або держави.
Разом з тим слід зауважити, що в юридичній літературі не всі вчені дотримувалися і дотримуються думки про діалектичній взаємодії злочину і покарання. Так, наприклад, відомий російський криміналіст А.Ф. Кістяківський стверджував, що провідне місце в кримінальному праві, безсумнівно, належить покаранню. В ньому виражається душа, ідея кримінального права. А справжні прихильники примата покарання доводять при цьому, що й сам інститут покарання з'явився в суспільного життя і суспільній свідомості раніше, ніж викристалізувалося поняття злочину. Така позиція розділяється, однак, вельми нечисленним кількістю вчених. Більшість же вважає, що і фактично, і логічно злочин передувало покаранню і по суті вся система покарань відіграє службову роль в якості системи заходів боротьби зі злочинністю. Чи не може існувати поняття злочину без покарання, і навпаки. Сказане підтверджують не тільки вищенаведені доводи, але і вся історія розвитку злочину і покарання у вітчизняному кримінальному законодавстві.
У вітчизняній науці до питання про те, що включає в себе покарання, кілька підходів. Виділимо два основних.
Згідно думку прихильників першого підходу, до числа яких можна передусім віднести А.Л. Ременсона, А.3. Наташева, Н.А. Стручкова, покарання вичерпується карою. Якщо допустити, вважають вони, що покарання - це сукупність каральної і виховної сторін, то стосовно до позбавлення волі кара повинна виражатися в термінах, ступені ізоляції засуджених і ряді інших обмежень, а виховну сторону повинні складати праця без елементів кари і політико-виховна робота. Слідуючи логіці, зокрема, закону про співвідношення частини і цілого довелося б визнати, що праця в місцях позбавлення волі не входить у систему покарання (будь-якого його виду) і не є його істотою. На думку прихильників другого підходу (І.С. Ной, Б.С. Никифоров, А.С. Шляпочников та ін), покарання містить і кару, і виховання, що розглядаються в діалектичній єдності. Так, І.С. Ної писав, що каральний елемент виражається в самому факті позбавлення волі. Однак цим не вичерпується примусова сторона покарання. Вона виражається, крім того, в режимі позбавлення волі, в примусі всіх працездатних укладених працювати, а також підвищувати свій загальноосвітній рівень і т.п.
Думається, що такий підхід більш вірний. З одного боку, і це виразно випливає зі змісту закону, покарання є карою, яка має властивістю позбавляти або обмежувати людину в певних правах і свободах. З іншого боку, крім кари, воно має мету виправити засудженого, попередити вчинення ним нових злочинів, тобто законодавець прямо говорить про те, що не можна розглядати покарання лише як кару - зміст його набагато ширше. Крім того, в системі видів покарання є така міра, як виправні роботи, яку не можна розглядати лише як каральну, інакше їх можна уявити собі як той же штраф, але в розстрочку, що, звичайно ж, неправильно, оскільки специфікою таких робіт є саме виправлення, супроводжуване матеріальними та іншими обмеженнями. Зміст каральних і виховних елементів в покаранні зумовлюється характером і ступенем суспільної небезпеки скоєного злочину, а також небезпекою особистості злочинця. Чим вище ступінь суспільної небезпеки злочину і особи, яка його вчинила, тим вище рівень каральних елементів в кримінальному покаранні.
В цілому, враховуючи всі сказане, можна зробити висновок, що під покаранням за російським карному праву слід розуміти особливу юридичну міру державного примусу, включає в себе як каральні елементи, так і виховні, призначається судом особі, винній у вчиненні злочину, і захопливу судимість. Покарання виражає від імені держави і суспільства негативну правову, соціальну і моральну оцінку злочинного діяння і злочинця.
Таким чином, основним завданням даної роботи є вивчення поняття та ознак покарання.
Актуальність цієї теми обумовлена ​​тим, що кримінальна покарання є одним з найважливіших інститутів кримінального права, інтерес до якому виявляють не тільки професійні дослідники, але й широкі верстви населення. Матеріальні та процесуальні питання кримінального покарання регулюються сукупністю приписів багатьох галузей права кримінального, кримінально-процесуального, а також судоустройственного, цивільного, цивільно-процесуального, кримінально-виконавчого, міжнародного права тощо). Багато питань розуміння самого інституту покарання, принципів і процесуального порядку його призначення, права та обов'язки осіб, що беруть участь у сфері кримінального судочинства, отримали достатньо широке освітлення в сучасній літературі. Однак, питань розгляду кримінального покарання як комплексного інституту, що витрачається різні галузі права, приділялася незаслужено мало уваги. Тим важливішим є це питання в умовах дії Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів Російської Федерації, які вельми гуманно і демократично вирішують питання призначення і відбування покарання.
Метою даної роботи є узагальнення висновків з проблеми поняття та ознак кримінального покарання, а також, виявлення ролі покарання в сучасному суспільстві.
За своєю структурою дипломна робота складається з вступу, трьох глав, висновку і списку використаної літератури.
У введенні сформульовані завдання і цілі, переслідувані в даній роботі.
У першому розділі "Поняття та ознаки покарань" дається визначення покарання і його ознаки.
У другому розділі "Цілі покарань" розглядаються мети застосовуються в суспільстві покарань.
У третьому розділі "Види покарань" розглядаються і аналізуються різні види покарань.
У висновку наведено деякі висновки і зроблені узагальнення по даній темі.
Глава 1. Поняття та ознаки кримінального покарання
Як вже зазначалося, злочин і покарання тісно пов'язані. Покарання - Це природна реакція держави на вчинений злочин. Якщо суспільно небезпечні діяння не тягне за собою покарання, воно не може вважатися злочином. Ознака кримінальної караності - обов'язкова ознака поняття злочину.
Як вже було зазначено у вступі, в юридичній літературі поняття кримінального покарання використовується в самих різних значеннях: як правовий вплив на винного у вчиненні злочину; як спосіб (форма) кримінальної відповідальності; як засіб (знаряддя, інструмент) кримінально-правової боротьби зі злочинами; як кара (відплата) винному за вчинене; як форма (Міра) державного примусу, що застосовується у відношенні винного; як біль (позбав...
