Міністерство освіти і науки Російської Федерації
Федеральне агентство з освіти
Державне освітня установа
Вищого професійної освіти
В«Хабаровська державна академія економіки і права В»
Юридичний факультет
Кафедра кримінального права та кримінології
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
Кримінальну право
на тему:
Поняття і основні правила кваліфікації злочинів. Конкуренція норм у кримінальному праві і її практична реалізація.
Хабаровськ
2010
ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Загальні правила кваліфікації злочинів
1.1 Поняття та значення кваліфікації злочинів
1.2 Поняття та види правил кваліфікації злочинів
Глава 2. Приватні правила кваліфікації злочинів
2.1 Кваліфікація злочинів в рамках одного складу злочинів
2.2 Кваліфікація множинності злочинів
2.3 Зміна кваліфікації злочинів
Глава 3. Поняття та види конкуренції норм в кримінальному праві
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Кримінально-правова наука приділяє заслужено велику увагу дослідженню кваліфікації злочинів, тому при аналізі будь-якого складу злочину та інституту Загальної частини КК завжди провідне місце займають саме питання кваліфікації злочинів. Поняття кваліфікації злочинів одне з найважливіших понять науки кримінальне право, оскільки кваліфікувати злочин це значить відносити небудь явища за його якостями, властивостями до якогось розряду, виду, категорії; це означає дати злочину юридичну оцінку, вказати відповідну кримінально-правову норму, що містить ознаки цього злочину. Самі правила кваліфікації злочинів у кримінальному праві формулювалися, в основному, на основі аналізу кваліфікаційних помилок, їх джерел і шляхів усунення.
Важливу роль при кваліфікації злочинів має проблема конкуренції кримінально-правових норм, оскільки конкуренція норм - широке явище, що має місце в процесі розвитку кримінально-правового відносини, починаючи з моменту вчинення злочину і закінчуючи погашенням або зняттям судимості особи. Правильне подолання конкуренції норм робить прямий вплив на правильне застосування правових норм, позначається на дотриманні законності при застосуванні права.
Кваліфікація злочинів і конкуренція кримінально-правових норм - явища в якійсь частині збігаються. Пов'язує дані поняття те, що вони існують у процесі правозастосовчої діяльності і те, що при кваліфікації злочинів, як при одному з видом правозастосовчої діяльності, може виникнути проблема конкуренції норм. В цілому ж дані правові явища самостійні, внаслідок чого вимагають окремого розгляду і вивчення.
У написанні курсової роботи використовувалися різні методи дослідження: аналіз думок різних вчених; аналіз навчальних посібників і робіт вчених-правознавців; вивчення нормативних актів та судової практики, пов'язаних з темою курсової роботи.
Метою даної курсової роботи є вивчення поняття та основних правил кваліфікації злочинів, конкуренції кримінально-правових норм.
До завдань курсової роботи відноситься:
- вивчення поняття і значення кваліфікації злочинів
- вивчення поняття і видів правил кваліфікації злочинів
- дослідження правил кваліфікації злочинів за різними підставами
- дослідження конкуренції кримінально-правових норм
Глава 1. Загальні правила кваліфікації злочинів
1.1 Поняття і значення кваліфікації злочинів
У проблемі кримінально-правової оцінки скоєного є чимало аспектів, розглянутих у теорії кримінального права неоднозначно. В певній мірі це стосується і самого поняття кваліфікації.
Кваліфікація злочину - Це В«встановлення і юридичне закріплення точної відповідності між ознаками вчиненого діяння і ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою В». [1]
Дане визначення є загальновизнаним в теорії вітчизняного кримінального права і являє собою основу для розгорнутого розкриття змісту поняття кваліфікації злочину.
Кваліфікація злочину - Це поняття, яке визначається із сукупності чотирьох елементів.
Перший елемент полягає в тому, що кваліфікація злочину являє собою правову оцінку саме злочинного діяння, тобто діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого кримінальним законом. Кваліфікація злочину має місце тоді, коли правова оцінка скоєного в частині відмежування злочинного від незлочинного призводить до підтвердження того, що скоєне є злочином без (або незалежно від) конкретизації його складу.
Другий компонент кваліфікації злочину - ознаки вчиненого діяння. Ними є ознаки, втілені у фактичних обставини вчиненого діяння. На практиці - слідчої і судової - названі ознаки відображаються в матеріалах кримінальної справи (кримінальних справ).
Фактичні ознаки вчиненого діяння в матеріалах кримінальної справи, так само як і в інших джерелах, відображаються, по-перше, в їх конкретному прояві в дійсності - в реальних умовах життя, з деталізацією місця, часу та інших обставин, по-друге, не ізольовано від інших фактичних обставин, а поряд і в зв'язку з ними; по-третє, в джерелах доказів - Показаннях свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, висновках експертів, речові докази, протоколи слідчих і судових дій та інших документах, переважна більшість з яких саме по собі є суб'єктивним відображенням фактичних ознак вчиненого і інших обставин, так чи інакше пов'язаних з останнім.
Третій компонент кваліфікації злочину - ознаки складу злочину, передбаченого кримінальним законом.
Видається, що вказівка ​​на предусмотренность ознак складу злочину кримінально-правової нормою неточно, так як воно неповно. Це полягає в тому, що ознаки складу злочину передбачаються не однієї кримінально-правовою нормою, зокрема міститься в статті Особливої вЂ‹вЂ‹частини КК. У нормі, закріпленій в статті Особливої частини КК, містяться не всі ознаки складу злочину, а тільки ті з них, які характеризують його об'єктивну сторону, а також окремі ознаки, що відносяться до інших його елементів, і які відрізняють даний склад від інших складів злочинів. Ознаки складу злочину, відсутні в нормі, встановленій статтею Особливої вЂ‹вЂ‹частини КК, притаманні всім складам злочинів, більшості або ряду з них, містяться в нормах Загальної частини КК і в назвах розділів і глав його Особливої вЂ‹вЂ‹частини. Причому в нормах Загальної частини КК передбачені ознаки, з одного боку, вказують на наявність складу злочину, і, з інший - на його відсутність.
Четвертий компонент кваліфікації злочину - це встановлення і юридичне закріплення точної відповідності між ознаками, складовими її другий і третій компоненти. Таке встановлення полягає в зіставленні фактичних ознак вчиненого діяння з ознаками конкретного складу злочину і констатації при збігу тих і інших їх тотожності. Юридичне закріплення являє собою фіксацію в документі, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, зокрема постанові про притягнення особи як обвинуваченого, обвинувальному висновку, вироку, зазначеного тотожності, тобто того, що фактичні ознаки вчиненого діяння точно відповідають ознакам конкретного складу злочину.
Кваліфікація злочину має загальносоціальне і кримінально-правове значення. Загальносоціальне значення кваліфікації злочинів полягає в тому, що вона, характеризуючи стан соціально-правової системи, з одного боку, становить фундамент забезпечення законності в державі в цілому і, з іншого - займає центральне місце в формуванні правової держави в нашій країні. Те й інше обумовлені роллю кримінального права в державі і суспільстві, суть якої - визначення найбільш важливих і цінних суспільних відносин, які уособлюють сутність соціально-економічної формації та моральні і моральні підвалини в суспільстві, і охорона цих відносин шляхом застосування репресії...
