Федеральне агентство з освіти і науки РФ
Пензенський державний університет
Юридичний факультет
Курсова робота з цивільного процесуального права
на тему:
В«Поняття і значення стадії підготовки справи
до судового розгляду В»
Пенза, 2007
План
Введення
1. Мета, завдання і значення стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду
1.1 Поняття і значення стадії підготовки справ до судового розгляду
1.2 Мета і завдання підготовки справ до судового розгляду
2. Зміст підготовки цивільних справ до судового розгляду
2.1 Дії сторін при підготовці справи до судового розгляду
2.2 Дії судді при підготовці справи до судового розгляду
2.2.1 Уточнення предмета доказування у справі
2.2.2 Правова кваліфікація правовідносин сторін
2.2.3 Визначення кола осіб, що беруть участь у справі, та інших учасників процесу
2.2.4 Подання необхідних доказів сторонами та іншими особами, беруть участь у справі
2.2.5 Примирення сторін
2.2.6 Інші дії, здійснювані судом при підготовці справи до судового розгляду
Висновок
Бібліографія
Ведення
Відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства судового розгляду передує уточнення значущих для справи обставин, під якими розуміється сукупність фактів, що мають юридичне значення. Суддя повинен уточнити вимоги позивача, а також з'ясувати можливі заперечення з боку відповідача. Уточнюючи обставини справи, суддя визначає норми матеріального права (закон), що регламентують правовідносини сторін. Кваліфікація правовідносин сторін дозволяє вирішити питання про їх суб'єктному складі в цілому, тобто визначити осіб, що беруть участь в процесі. У відповідності зі ст. 34 ЦПК до них відносяться сторони (ст. 38 ЦПК), треті особи (ст. 42, 43 ГПК), прокурор, органи державної влади, органи місцевого управління, організації та громадяни, які звертаються за захистом прав інших осіб, (ст. 45, 46) або для дачі відповідних висновків (ст. 47 ЦПК), заявники, інші заінтересовані особи у справах окремого провадження (ст. 262 ЦПК) або справах, що виникають із публічно-правових відносин (ст. 245 ЦПК). До учасникам процесу ставляться також особи, які сприяють правосуддю: перекладачі, свідки, експерти, спеціалісти.
Перелік завдань на стадії підготовки справи до судового разбирательству доповнено положенням про примирення сторін, яке, з одного боку, дублює міру, що вживаються суддею при підготовці справи (п. 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК), а з іншого - підкреслює важливість і перевагу врегулювання спору без державного примусу.
У цій роботі я розкрию і проаналізую всі особливості стадії підготовки справі до судового розгляду. Спробую показати, що це процесуальна дія, зване в середовищі правознавців В«бесідаВ», має дуже важливе значення для ефективного, вчасного та законного вирішення спору.
1. Мета, завдання і значення стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду
1.1 Поняття і значення стадії підготовки справ до судового разбирательству
Стадія підготовки справи до судового розгляду - це система процесуальних дій, вчинених судом, що у справі особами та іншими суб'єктами для забезпечення виконання завдань цивільного судочинства (Ст. 2 ЦПК).
Підготовка кожного цивільної справи до майбутнього судового розгляду є самостійною, обов'язковою стадією виробництва по справі в суді першої інстанції [1].
Самостійний характер стадії підготовки знаходить відображення, перш за все, в тому, що вона має специфічні мета і завдання, а також значення.
Обов'язковість розглянутої стадії проявляється в тому, що підготовка проводиться за всіма без винятку цивільних справах незалежно від їх складності, соціальної значущості, обсягу доказів та інших факторів. В Певною мірою це обумовлено самою логікою розвитку процесу в суді першої інстанції: якщо порушення справи дає імпульс всьому подальшому розвитку процесуальних правовідносин у справі, то підготовка справи до судового разбирательству створює необхідні умови для вирішення загальних завдань цивільного судочинства, сформульованих у ст. 2 ГПК допомогою виконання окремих завдань у процесі підготовки кожної конкретної справи.
Говорячи про значення підготовки цивільних справ до судового розгляду, необхідно відзначити, що дана стадія є фундаментом, основою всього судового розгляду. Від її якості залежать кінцеві результати судового розгляду. При аналізі змісту процесуальної діяльності судді та осіб, що беруть участь у справі, в стадії підготовки справи до судового розгляду слід виходити, перш за все, з принципів змагальності і суддівського керівництва в цивільному процесі, які отримали подальший розвиток в новому ЦПК. Згідно з цими принципами центр ваги в сфері доказування зміщується на діяльність сторін. Суд лише повинен визначити предмет доказування і вказати кожної зі сторін, які докази вона представляє в обгрунтування своїх вимог і заперечень. Тому підготовка цивільної справи до судового розгляду є в сучасних умовах діяльністю не тільки судді, а й сторін. Якщо якась із сторін не виявить належної активності в стадії підготовки справи до слухання, не зможе зібрати всіх необхідних доказів, подання яких було рекомендовано суддею, то тим самим знижуються її шанси на успіх у суді. Адже сам суд в умовах змагального цивільного процесу не буде працювати за сторони [2].
Однак значення стадії підготовки не зводиться тільки до забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи в судовому засіданні. В процесі підготовки, як і в ході судового розгляду справи, провадження у справі може завершитися винесенням підсумкового судового акта - визначення про припинення провадження у справі або залишення заяви без розгляду або рішення про відмову в позові (ч. 4, 6 ст. 152 ЦПК). Наприклад, в силу принципу диспозитивності, сторони вправі вже в стадії підготовки закінчити процес за допомогою здійснення розпорядчого акта - відмови позивача від позову (він повинен бути прийнятий судом) чи укладання мирової угоди (воно має бути затверджено судом). Норма про можливість закінчення процесу без винесення рішення в стадії підготовки була закріплена в ЦПК в 1995 р. Що ж стосується прийняття рішення про відмову в позові в разі встановлення судом факту пропуску позивачем строку позовної давності або строку звернення до суду, то норма, закріплює дане повноваження суду в стадії підготовки, є однією з важливих новел ЦПК 2002
Таким чином, одним з напрямків реформування цивільного процесуального законодавства Росії, починаючи з середини 90-х рр.. минулого століття, є підвищення ролі підготовки як стадії виробництва в суді першої інстанції.
1.2 Мета і завдання підготовки справ до судового розгляду
Мета стадії підготовки закон визначає як забезпечення своєчасного і правильного розгляду і вирішення справи (ч. 1 ст. 147 ЦПК). Однак на сьогоднішній день було б, очевидно, неправильним говорити про те, що дана стадія носить виключно допоміжний, обслуговуючий характер по відношенню до стадії судового розгляду. Хоча підготовка і покликана лише створити необхідну основу для правильного та своєчасного вирішення справи по можливості вже в першому судовому засіданні, від того, наскільки якісно проведена підготовка, багато в чому залежить як правосудних (Законність і обгрунтованість) рішення у справі, так і дотримання термінів розгляду цивільних справ, встановлених ст. 154 ЦПК. Крім того, як було зазначено вище, новий ЦПК допускає можливість завершення провадження у справі в стадії підготовки, причому як без винесення рішення (у формі припинення провад...
