Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Государство и право » Поняття житлового приміщення

Реферат Поняття житлового приміщення

Введення

Одним із конституційних принципів людини є забезпечення права на житло, також забезпечення недоторканності житла.

В даній роботі розглядається питання про поняття житлового приміщення, його видах, а також вимогах, пропонованих до них.

Приміщення визнається житловим, якщо воно конструктивно, функціонально призначене та придатне по санітарному, технічного та іншого споживчому станом до постійного проживання громадян. Житлові приміщення повинні задовольняти здоровому і безпечному проживанню, відповідати санітарним нормам і вимогам по площі, денний освітленості, безпеки, водопостачання, постійному опалення, провітрювання та іншим умовам, які забезпечують нормальне, здорове проживання людей.

Ознака, що відрізняє житлове приміщення від нежитлового, пов'язаний з поняттям В«постійне проживанняВ». Інтерес становить еволюція цьому зв'язку. Житловий кодекс РРФСР і сформована у відповідності з ним судова практика під житловими розуміли жилі будинки і жилі приміщення, призначені для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових житлових приміщень і гуртожитків. Приміщення, не призначені для цих цілей (виробничі, збірно - розбірні, вагончики тощо), не включалися до складу житлового фонду і не розглядалися в якості житлових незалежно від характеру фактичного використання для цілей постійного проживання. Таким же чином, тобто виходячи з призначення для постійного проживання, визначає поняття житлового приміщення Житловий кодекс Республіки Білорусь 1999 року, в якому житловими вважають приміщення, придатні для постійного проживання.

Актуальність обраної теми дослідження визначається тим, що в юридичній літературі неоднозначно ставляться до поняттю житлового приміщення, а також до вимог, що пред'являються до них. Деякі імениті юристи вважають деякі характеристики завищеними (йдеться про матеріали, що використовуються для зовнішньої обробки будинків).

Однак статистика свідчить, про те, що саме жорсткість вимог і стандартів призведе до поліпшення якості приміщень, а отже і покращення умов проживання в ньому.

Метою дослідження є дозвіл загальнотеоретичних, правових і практичних проблем, що стосуються поняття, видів і вимог, що пред'являються до житлових приміщень, а також вироблення рекомендацій щодо вдосконалення норм чинного житлового законодавства.

У відповідності з поставленою метою задачами даного дослідження є:

1. Комплексне дослідження сутності житлового приміщення і виділення його основних рис;

2. Детальне вивчення особливостей житлових приміщень та розмежування за видами;

3. Визначення призначення і вимог, що пред'являються до житлових приміщень.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають і розвиваються в процесі створення, використання житлових приміщень.

Предметом вивчення є законодавство, яке досліджується в даній курсовій роботі, а також навчальна література. Причому, грунтуючись на явному схожості і на деяких відмінностях законодавства Республіки Білорусь і Російської Федерації у визначенні поняття приміщень, предметом дослідження стала навчальна література та монографії не тільки білоруських, але і російських вчених-правознавців.

В розробці теми роботи використовувалися праці деяких учених, як говорилося раніше, представляють інтереси не тільки Республіки Білорусь, а й Російської Федерації. Так, наприклад, використовувалися роботи таких правознавців як І. Кузьміна, Е.Ф. Мічуліс, В.Ф. Бохан, М.Г. Бруй та інші.

Слід відзначити, що при дослідженні даної проблематики були використані як загальні, так і приватні методи. У числі загальних виділяються дедуктивний, індуктивний, історичний, діалектичний методи. Як приватний метод є зважаючи такий спеціально-юридичний метод дослідження як порівняльно-правовий.


1. Поняття житлового приміщення

Належне житло є одним з елементів поняття гідного життєвого рівня.

Житлові приміщення є об'єктами зобов'язального права, права власності та інших речових прав, що мають особливий правовий режим.

Ключовим терміном чинного житлового законодавства Республіки Білорусь є термін В«житлове приміщенняВ». Однак так склалося, що термін житлове приміщення в тому сенсі, в якому він вживається в житловому законодавстві в якості об'єкта житлових правовідносин, не повністю відповідає поняттю ізольованого житлового приміщення як об'єкта цивільних прав, іншими словами, житлове приміщення, як це не дивно, не завжди може бути визнано об'єктом нерухомого майна щодо якого здійснюється державна реєстрація. В результаті, на сьогоднішній день, в деяких випадках, коли ми говоримо про житловому приміщенні, це житлове приміщення не є зареєстрованим об'єктом нерухомого майна і, отже, не завжди може бути, наприклад, продано, чи розділене на декілька об'єктів нерухомого майна.

Отже, Житловий кодекс Республіки Білорусь дає наступне визначення житлового приміщення - Приміщення, призначене та придатне для проживання громадян. При цьому визначення не містить посилань на конкретні технічні характеристики житлових приміщень, такі, наприклад, як обов'язкова наявність замкнутого внутрішнього обсягу і наявність стін, або реєстрація приміщення в єдиному державному регістрі нерухомого майна, прав на нього та угод з ним. Можна стверджувати, що поняття житлового приміщення по житловому законодавству грунтується, перш все, на цільовому призначенні такого приміщення - для проживання громадян. Всі інші ознаки житлового приміщення є наслідком того, що дане приміщення призначене для проживання громадян [5, ст. 1].

Ознаки житлового приміщення можна розкрити таким чином:

1. приміщення призначене для проживання громадян, тобто фактично в технічному паспорті на об'єкт нерухомості, яким є приміщення, або на об'єкт, до складу якого входить житлове приміщення (тобто частиною якого є, не будучи при цьому самостійним об'єктом), зазначено одне з наступних призначень об'єкта:

- В«квартираВ»;

- В«секція (Комірка житлова) гуртожитку В»;

- В«житлова кімната В»;

- В«спеціальне житлове приміщення В»;

- В«будівля одноквартирного житлового будинку В»;

- В«будівля житлове спеціального призначення В»;

- В«будівля гуртожитку В»;

- В«будівля спального корпусу шкіл-інтернатів, дитячих будинків В»;

- В«будівля будинку для престарілих та інвалідів В»;

- В«пам'ятник історичний, ідентифікований в основному як житловий будинок В».

2. приміщення придатне для проживання, тобто відсутні підстави для визнання даного приміщення непридатним для проживання і існує певна впорядкованість житлового приміщення. Дефекти, при яких приміщення визнаються непридатним для проживання містяться в Умовах, при яких житлові приміщення визнаються не відповідними санітарним і технічним вимогам, пропонованим до житлових приміщень, непридатними для проживання.

До таких дефектів відносяться:

1) фізичний знос кам'яних житлових будинків понад 70%, а житлових будинків дерев'яних та зі стінами з інших матеріалів - понад 65%, встановлений детальним обстеженням в Відповідно до технічних нормативними правовими актами;

2) аварійне стан житлових приміщень, усунення якого неможливо. У разі якщо приміщення володіє одним з вищевказаних ознак, то таке приміщення визнається нежитловим рішенням обласного виконавчого комітету або виконавчого комітету міста Мінська.

Однак слід зазначити, що відповідність житлового приміщення санітарним і технічним вимогам, рівню впорядкованості та встановленим розмірам житлової площі - самостійні поняття. Санітарні і технічні вимоги передбачають умови, за яких можливе проживання людини без шкоди для його здоров'я. Впорядкованість визначається наявністю в житловому приміщенні комунальних зручностей (Водопровод...


Страница 1 из 4Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок