Пенсії у разі втрати годувальника
Пенсії у зв'язку з втратою годувальника передбачені розділом IV (Ст.35-45) Закону Республіки Білорусь В«Про пенсійне забезпеченняВ», а особливості пенсійного забезпечення сімей військовослужбовців і прирівняних до них категорій громадян закріплені в Законі Республіки Білорусь В«Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ В».
Пенсії з нагоди втрати годувальника - це щомісячні грошові виплати аліментарного характеру з фонду соціального захисту населення або державного бюджету, призначувані непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, у розмірах, порівнянних із заробітком годувальника.
Дана пенсія являє собою спосіб матеріального забезпечення осіб, які є непрацездатними в силу тих чи інших причин і отримували за життя годувальника, з якими вони, як правило, складалися у родинних стосунках, засоби до існуванню.
Під терміном В«втрата годувальника В» в пенсійному законодавстві розуміється смерть годувальника, однак при вирішенні питання про призначення пенсії до сімей померлих прирівнюються і сім'ї безвісно відсутніх громадян, якщо безвісна відсутність годувальника засвідчена в установленому порядку (ч.5 ст.35 Закону Республіки Білорусь В«Про пенсійне забезпеченняВ»).
Факт смерті годувальника підтверджується свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) (П.10 Положення про порядок подання та оформлення документів для призначення пенсій, затвердженого наказом Міністерства соціального захисту Республіки Білорусь від 23 травня 1997 р. № 44 в ред. від 21.09.2023 р. № 15).
Порядок визнання громадянина безвісно відсутнім регулюється ст.38 Цивільного кодексу Республіки Білорусь (далі - ЦК). Громадянин за заявою зацікавлених осіб може бути визнаний судом безвісно відсутнім, якщо протягом одного року за місцем його проживання немає відомостей про місце його перебування. При неможливості встановити день одержання останніх відомостей про відсутнього початком обчислення терміну для визнання безвісної відсутності вважається перше число місяця, наступного за тим, в якому були одержані останні відомості про відсутньому, а при неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Зникнення безвісти військовослужбовця підтверджується повідомленням військової частини, військового комісаріату або інших військових установ і організацій. Таким чином, при визнанні громадянина безвісно відсутнім факт втрати годувальника підтверджується судовим рішенням.
У відповідністю зі ст.41 ГК громадянин може бути оголошений судом померлим, якщо за місцем його проживання немає відомостей про місце його перебування протягом трьох років, а якщо він пропав без вісті за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців.
Військовослужбовець або інший громадянин, який пропав без вісті в зв'язку з воєнними діями, може бути судом оголошений померлим не раніше, ніж після закінчення двох років з дня закінчення воєнних дій.
Днем смерті громадянина, оголошеного померлим, вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення її померлою. В разі оголошення померлим громадянина, який пропав без вісті за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем ​​смерті цього громадянина день його гаданої загибелі.
Рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим при вступі рішення в законну силу породжує певні юридичні наслідки, в тому числі і право на пенсію в разі втрати годувальника непрацездатних членів сім'ї, які перебували на його утриманні. В разі з'явлення або виявлення місцеперебування громадянина, визнаного безвісно відсутнім, суд скасовує раніше прийняте рішення, що є підставою припинення права непрацездатних утриманців на отримання пенсії з нагоди втрати годувальника.
Право на пенсію мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які перебувають на його утриманні. Для отримання громадянином права на пенсію необхідно три умови:
1. він повинен бути членом сім'ї померлого годувальника;
2. він повинен бути непрацездатним;
3. він повинен складатися на утриманні годувальника при його житті.
До членів сім'ї відносяться: особи, знаходяться в шлюбі; близькі родичі, як кровні, так і не кровні (Батьки, діти, онуки, дід, бабуся, брати, сестри, усиновителі, усиновлені); деяких свояки (пасинок, падчерка, вітчим, мачуха).
Слід зазначити, що діти (у тому числі усиновлені), батько, мати (усиновителі) та чоловік мають право на розглянуту пенсію у всіх випадках, якщо доведені факти непрацездатності і утримання. До іншим членам сім'ї пред'являються додаткові вимоги. Так, брати, сестри та онуки мають право на пенсію, якщо не мають працездатних батьків; пасинок і падчерка - якщо вони не одержували аліментів від батьків; дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати; вітчим і мачуха - за умови, якщо виховували і утримували померлого пасинка чи падчерку не менше 5 років.
Документами, що підтверджують родинні відносини члена сім'ї з померлим годувальником, є свідоцтво про народження, про шлюбі, про усиновлення та інші, видані органами реєстрації актів громадянського стану (РАЦС). У тих випадках, коли для призначення пенсії в разі втрати годувальника потрібне підтвердження правовстановлюючих фактів (про відсутність у братів, сестер, онуків померлого своїх батьків; про відсутність у діда і бабусі осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати, про виховання або змісті вітчимом (мачухою) померлого пасинка чи падчерки не менше 5 років) на підставі документів, поданих заінтересованими особами, приймається рішення комісії по призначенню пенсій про встановлення цих фактів.
Зазначені факти також можуть підтверджуватися довідкою сільської (селищної) Ради депутатів (щодо осіб, що проживають в сільській місцевості) або рішенням суду (п.10 Положення про порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій в Відповідно до Закону Республіки Білорусь В«Про пенсійне забезпеченняВ», затвердженого Наказом Міністерства соціального захисту Республіки Білорусь від 23 травня 1997 р. № 44).
Для визнання членів сім'ї непрацездатними передбачено 4 заснування:
1. інвалідність (Незалежно від групи);
2. вік до 18 або до 23 років (учнів);
3. вік старше 60 років для чоловіків і 55 років для жінок;
4. догляд за дитиною, не досягли 8-річного віку (незалежно від віку і працездатності).
Непрацездатність особи, яка звернулася за пенсією, підтверджується:
- паспортними даними, свідоцтвом про народження;
- довідками шкіл, вищих, середніх спеціальних або професійно-технічних навчальних закладів про те, що член сім'ї у віці від 18 до 23 років є учнем;
- випискою з акта опосвідчення в МРЕК тих членів сім'ї, яким пенсія призначається в разі визнання їх інвалідами;
- рішенням комісії за призначенням пенсій про встановлення факту про те, що один з батьків або чоловік (Дружина), дід, бабуся, брат, сестра померлого зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого, які не досягли 8 років, і не працюють.
Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які складаються на його утриманні, а саме:
1. діти (в т.ч. усиновлені, пасинки і падчерки), брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років і старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братися, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків, пасинок і падчерка - якщо вони не одержували аліментів від б...
