Реферат на тему:
В«ОХОРОНА ПРАЦІ ЖІНОК, НЕПОВНОЛІТНІХ ТА ІНВАЛІДІВ В»
Згідно законодавства України, забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах з шкідливими і/або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним або побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення тягарів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, в відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких предметів.
Встановлено такі граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:
- гранично допустимий напруга для жінок при переміщенні та підйомі при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) складає - 10кг;
- переміщення і підйом вантажів постійно протягом робочої зміни - 7кг;
- сумарна маса тяжкості, яку переміщує жінка протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні -350 кг, з підлоги - 175кг.
Забороняється залучати вагітних жінок і матерів, які годують груддю, а також жінок, які мають дітей віком до 3 років до робіт у нічний час (з 22 до 6 годин), надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направляти у відрядження. Не можуть залучатись до надурочних робіт або у відрядження без згоди жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років, або дітей інвалідів. За жінками зберігається право на період вагітності перекладу на легку працю з збереженням середнього заробітку на попередньому місці роботи.
Крім відпустки по вагітності та пологах (70 днів до і 56 після), жінці, за її заявою, надається частково оплачувана відпустка по досягненню дитиною віку трьох років. На період відпустки зберігається попереднє місце роботи (посада) і виплачується допомога по соціальному страхуванню.
Шалені матері і жінки, які мають дітей віком до півтора років, мають право на додаткова перерва в роботі для годування дитини не менш ніж через три години тривалістю не менше 30 хв. Зазначені перерви включаються в робочий час, і оплачується середній заробіток. Не допускається відмовляти в прийомі на роботу жінкам вагітним і мають дітей віком до трьох років. Чи не допускається звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей до 14 років або дітей інвалідів з ініціативи підприємства (крім ліквідації підприємства, але з обов'язковим працевлаштуванням).
Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних і надурочних робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення важких речей, маса яких перевищує граничні норми, а також для виконання робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці. Неповнолітніми вважаються особи, які не досягли 18-річного віку. Особи, які не досягли 16-річного віку, на роботу не приймаються. В виняткових випадках (якщо в сім'ї недолік, якщо підліток єдиний годувальник) з дозволу комітету профспілки та комісії у справах неповнолітніх можуть бути прийняті на роботу 15-річні. Неповнолітні у віці до 18 років проходять обов'язковий медичний огляд при прийомі на роботу.
Не допускається збільшення тривалості праці за ініціативою адміністрації.
Згідно ДНАОП 0.03-3.29-96 В«граничні норми підіймання и переміщення вантажів неповнолітнімі "для дівчаток 16-17 років - 5,6-6,3 кг, для хлопчиків 16-17 років - 11,2-12,6 кг. Час перенесення важких речей неповнолітніми має становити не більше 1/3 робочого часу (при граничної масі). Підлітки у віці до 16 років до перенесенні тягарів не допускаються.
Щорічна відпустка неповнолітнім надається тривалістю один календарний місяць в літній період або в інший період року за їх бажанням (ст.75 КЗпП). Забороняється звільняти неповнолітніх за ініціативою роботодавця без попереднього згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх.
Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створити для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної комісії та індивідуальних програм реабілітації. Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час не допускається.
ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ НА ПІДПРИЄМСТВІ, ТРИВАЛІСТЬ ВІДПОЧИНКУ. ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ При пошкодженні ЗДОРОВ'Я ПРАЦІВНИКА
Тривалість робочого часу на підприємстві визначається КЗпП та встановлюється внутрішнім розпорядком підприємства.
Нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Для працівників, які виконують роботи зі шкідливими і небезпечними умовами праці встановлюється скорочена тривалість робочого часу - 36 годин на тиждень. Скорочена тривалість тижня встановлюється і для неповнолітніх:
- у віці от16 до 18 років - 36 годин на тиждень;
- у віці от15 до 16 років та учнів у віці от14 до 15 років, які працюють в період канікул - 24 години на тиждень.
Неповний робочий день встановлюється для вагітних жінок, а також жінок, які мають дітей у віком до 14 років або дитину-інваліда за медичним висновком. Оплата праці при цьому проводиться за відпрацьований час або за виконану роботу. Заборонено проведення на підприємстві надурочних робіт.
Проведення понаднормової роботи допускається в наступних випадках:
- ліквідація наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, необхідної оборони країни;
- ліквідація надзвичайних ситуацій, що порушують нормальне функціонування транспорту, опалення, освітлення, каналізації, водопостачання і газопостачання, зв'язку і т.д.;
- необхідність проведення робіт, які порушують ритмічну роботу підприємства і можуть призвести до його зупинки;
- проведення робіт, які не можуть бути проведені в інший час, в тому числі вантажопідйомних робіт;
- при безперервному циклі технологічного процесу, коли не з'явився на роботу змінник.
Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4:00 впродовж двох днів підряд і 120 годин на рік.
Час відпочинку робітників регулюється КЗОТ і Законом України В«Про охорону праціВ».
Працівники мають право:
- на святкові дні;
- на вихідні дні (при п'ятиденному робочому тижні два вихідних в тиждень, при шестиденному тижня - один вихідний день), загальним вихідним днем ​​є неділя.
Обов'язковим є перерва для відпочинку і харчування протягом робочого часу, він встановлюється, як правило, через чотири години після початку роботи. З урахуванням режиму роботи підприємства і характеру інтенсивності праці (важкості роботи, наявність професійних шкідливостей) вводяться додаткові перерви в строгій відповідності з нормативними актами; тривалість чергової річної відпустки не повинна бути менше 28 календарних днів.
Право на додатковий відпустку мають згідно КЗпП:
- працівники з ненормованим робочим днем;
- працівники, які виконують роботу в місцях зі складними метеорологічними та географічними умовами, підвищеного ризику для здоров'я;
- працівники, зайняті на шкідливих умовах праці;
- як заохочення працівникам за виконання державних і громадських обов'язків;
- при каліцтво і тимчасової не працездатності, вагітності та пологах, по догляду за дитиною;
-без збереження заробітної плати з поважної причини.
Ст. 46 Конституції України закріплено право працівників на соціальний захист, що включають забезпечення при втраті працездатності, інвалідності і т.д.
Згідно Законодавству ст.5 [1] всі працівники підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку та профзахворювань.
Страхування від нещасних випадків і відшкодування збитку, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального...
