Зміст
Вступ
Розділ 1 Поняття та правове регулювання міжнародніх стандартів Щодо основних прав, свобод и обов'язків Людина і громадянина
1.1 Права и звільни людини в міжнародно-правовому аспекті
1.2 Юридична природа міжнародніх стандартів прав людини
1.3 Характеристика загально міжнародніх стандартів прав людини
Розділ 2 Особливості міжнародніх стандартів Щодо основних прав, свобод и обов'язків Людина і громадянина
2.1 Система Європейської конвенції про захист прав и основних свобод людини
2.2 Система національніх засобів Захист прав людини (в контексті положень Конвенції про захист прав и основних свобод людини)
Розділ 3 Співвідношення міжнародно-правового и національного регулювання прав и свобод людини
3.1 Забезпечення міжнародніх стандартів прав и свобод людини в Україні
3.2 Механізм Захист прав людини - Основоположними принципами сучасного українського констітуціоналізму
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Основні права людини - один з головного правових інстітутів сучасного демократичного суспільства. Його норми встановлюються найбільш суттєві, Вихідні засади, які визначаються положення особістості в суспільстві та державі, принципи їх взаємовідносін. У нінішній Європі інститут основних прав и свобод людини існує Тільки на національному, альо ї на наднаціональному рівні, тобто в рамках Європейського Союзу в цілому. ВІН являє собою сукупність норм права Європейського Союзу, які закріплюють найбільш важліві, спільні для Всього Союзу стандарти в сфері ЗАХИСТУ основних прав и свобод людини, а кож принципи взаємовідносін особістості з органами публічної влади на Всіх рівнях.
Питання прав и свобод людини та громадянина на СЬОГОДНІ є найважливішою проблемою внутрішньої и зовнішньої політики усіх держав світової співдружності. Саме стан прав у сфері забезпечення прав и свобод особини, їх практичної реалізації є тім крітерієм, за Яким оцінюється Рівень демократичного роз В¬ витку будь - якої держави и суспільства в цілому.
Міжнародні стандарти Щодо основних прав и свобод людини и громадянина регулюється низький міжнародно - правових актів, які визначаються Політичні, Природні, культурні, Соціальні права.
Тому Вирішення питання про Міжнародні стандарти Щодо основних прав, свобод и обов'язків є актуальним напрямком сучасної правової науки. Сукупність зазначеним чінніків ї зумов Вибір даної тими Дослідження.
Питання про Міжнародні стандарти Щодо основних прав, свобод и обов'язків розглядаліся в працях таких авторів, Як: А.Г., Баглай М.В., Габричидзе Б.І., Головатенко В., Грабільніков А.В., Козлова Е.И., Ковлер А.І., Колюшин Є.І., Крупчан О.Т., Кутафін О.Е., Мишин А.А., Мюллерсон Р.А., Присяжнюк Т., Румянцев В.О., Стрельцова О., Страшун Б.А., Тодика Ю.Н., Фрицький О.Ф., Чиркин В.Е., Яворський В.Д., та інших.
Основна мета курсової роботи полягає у візначенні особливая міжнародніх стандартів Щодо прав та свобод людини и громадянина.
Основними Завдання курсової роботи є:
1) проаналізуваті Поняття міжнародніх стандартів основних прав и свобод;
2) візначіті механізм Захист прав людини;
3) візначіті Основні права, свободи людини и громадянина, закріплені міжнароднімі документами.
Об'єктом Дослідження є правове регулювання у сфері міжнародніх стандартів основних прав и свобод людини и громадянина.
Предметом курсової роботи складають суспільні Відносини, які регулюються Міжнародні стандарти Щодо основних прав и свобод людини и громадянина.
У процесі написання курсової роботи вікорістовуваліся порівняльно - ретроспективний, формально - логічній, системного підходу, порівняльно - правовий методи, методи аналізу и синтезу, індукції и дедукції, моделювання, абстрагування та Інші методи Дослідження.
Структура курсової роботи визначена метою и Завдання Дослідження та включає в себе вступ, три розділи, Висновки та список використаних джерел.
Розділ 1 Поняття та правове регулювання міжнародніх стандартів Щодо основних прав, свобод и обов'язків Людина і громадянина
1.1 Права и звільни людини в міжнародно - правовому аспекті
Міжнародне співтоваріство пріділяє значний УВАГА розвітку та ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ прав людини. Ці процеси Набуль особлівої інтенсівності після Другої світової Війни, Чому насамперед спріяла загальна демократізація міжнародніх відносін, Створення Організації Об'єднаних націй, інших демократичних міжнародніх інстітуцій.
демократизації процесу, пов'язаного з проголошенням та Захист прав людини, значний мірою спріяло Прийняття ряду міжнародніх документів Щодо закріплення, правової регламентації та розробка механізму міжнародного Захист прав людини у державах, які підпісалі відповідні Міжнародні документи.
Серед найважлівішіх загально документів, з якімі повністю узгоджуються положення Констітуції України, - Загальна декларація прав людини (1948 р.), Міжнародний Договір про громадянські та Політичні права (1966 р.), Міжнародний Договір про економічні, Соціальні та культурні права (1966 р.), Європейська Конвенція про захист прав та фундаментальних свобод людини з протоколами (1950 р.), Європейський соціальний статут (1961 р.), Заключний акт натішиться з харчування безопасности та співробітніцтва в Європі (1975 р.), Підсумковій документ Віденської зустрічі представніків держав - учасниць натішиться з харчування безопасности та співробітніцтва в Європі (1989 р.). [1]
Щоб мати уявлення про обсягах міжнародної діяльності, пов'язаної Із Захист прав людини, достатності зазначіті, Що на початку 90-х РОКІВ у Цій сфері діялі прежде 60 різніх міжнародніх форумів, починаючі від Генеральної Асамблеї ООН и закінчуючі Засіданням експертів Із прав людини та робочі Груп з примусових та недобровільніх знікнень.
Україна Як суб'єкт міжнародного права, одна Із засновніць ООН, проводить активну роботові, спрямованих на Використання НЕ Тільки національніх, а й міжнародніх інстітутів Захист прав людини. Цьому спріяють положення Констітуції України, згідно з якімі "чінні Міжнародні договори, згода на обов'язковість якіх Надал Верховною Радою України, є частина національного законодавства України " (Ст. 9), а кож визначення зовнішньої політічної діяльності України Як Такої, що В»спрямована на забезпечення її національніх інтересів и безопасности шляхом Підтримання мирного и взаємовігідного співробітніцтва з членами міжнародного співтоваріства за загальновизнаних принципами и нормами міжнародного права "(ст. 18).
З Оглядова на подалі демократизацію в Україні процесу Захист прав и свобод людини, у ст. 55 Констітуції записано, Що Коженов має право після Використання Всіх національніх засобів Правовий захист Звертатись за захист своїх прав и свобод до відповідніх міжнародніх судових установ чи до відповідніх органів міжнародніх організацій, членом або учасниць якіх є Україна.
Такими органами є Комітет з прав людини ООН, Європейський суд з прав людини, а кож Європейська комісія з прав людини. Склад і порядок діяльності вказаніх судів визначаються у розділах II, III и IV Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини.
1.2 Юридична природа міжнародніх стандартів прав людини
Кожна країна світу, Яка взяла на себе зобов'язання віконуваті Міжнародні конвенції, в тому чіслі й з прав людини, повинна керуватіся принципами и нормами ціх угіддя в своєму внутрішньому законодавстві. Норми, Що містяться в міжнародніх документах, обов'язкові для законотворчості розвинутих держав, тобто є міжнароднімі стандартами. Як візнано у літературі, ЦІМ терміном охоплюються різнорідні норми, Такі Як правила міжнародніх договорів, резолюції міжнародніх організацій, Політичні домовленості (Наприклад, Гельсінській заключний акт, документи Віденської та Копенгаг...
