ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ НАСЛІДУВАННЯ ПО ЗАКОНУ
1.1 Поняття, сутність та значення успадкування
1.2 Ознаки і підстави спадкування за законом
1.3 Час і місце відкриття спадщини
1.4 Етапи становлення і розвитку спадкування за законом
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНУ
2.1 Коло спадкоємців за законом
2.2 Склад спадкової маси
2.3 Спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія
2.4 Обов'язкова частка у спадщині
2.5 Спадкування відумерлого майна
2.6 Прийняття спадщини та відмова від спадщини
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ Спадкування за законом
ВИСНОВОК
Список використаної літератури
ДОДАТОК
ВСТУП
Актуальність теми дослідження обумовлюється тим, що інститут спадкування виникло кілька тисячоліть тому з появою приватної власності, згадка про нього можна знайти в самих перших письмових джерелах: глиняних табличках Шумеру, єгипетських папірусах і інші. Прогресивний розвиток і високий рівень успадкування отримало в римському приватному праві. Незалежно від соціального розвитку суспільства, економічної або політичної ситуації спадкові відносини існували, існують і, безсумнівно, будуть існувати, оскільки в будь-якій державі неминучі дві речі: смерть і податки. Це є причиною вічної актуальності спадкового права. Як відомо, спадкове право займає одну з лідируючих позицій серед найбільш консервативних інститутів права. Це підтверджується майже сорокарічним строком існування колишнього порядку спадкування. Однак сучасна реальність в кінці 90-х років призвела до високого ступеня несумісності нових суспільно-економічних умов і старих правових норм. Суспільно-економічний хід розвитку спадкових правовідносин зумовив відхід від правил, встановлених ще в радянські часи, вже не здатних сьогодні в належній мірі сприяти нормальному розвитку цивільно-правових відносин. Спадкове право відноситься до одних з найбільш затребуваних на практиці підгалузей цивільного права. Історично сформоване як правовий інструмент, що забезпечує баланс між громадськими і приватними інтересами у сфері майнових відносин, спадкове право і в сучасному світі виступає не тільки в якості одного з найважливіших способів придбання права власності, але і створює умови для захисту майнових інтересів сім'ї спадкодавця.
Прийняття Державною Думою Російської Федерації 1 листопада 2001 третьої частини Цивільного Кодексу Російської Федерації, що містить норми спадкового права, стало відповіддю на вимогу часу, суспільно-політичної та економічної ситуації в нашій країні і стало очевидним ключовою ланкою реформування російського громадянського законодавства. Положення частини третьої Цивільного Кодексу Російської Федерації в ряді питань суттєво змінюють раніше діючий порядок спадкування: розширено коло спадкоємців за законом, введені нові форми заповідальних розпоряджень, але новому врегульовані окремі процедурні питання прийняття спадщини, включені додаткові положення про порядок успадкування та розділі деяких видів спадкового майна і т.д. У частині третьої Цивільного Кодексу Російської Федерації чітко простежується спадкоємність основних положень і принципів раніше діючого законодавства Російської Федерації, яке регулювало спадкові правовідносини.
Таким чином, ступінь інтересу до спадкового права в даний час різко підвищилася, досягнувши найвищої точки свого розвитку. Це не може не відбитися на ступені нових наукових знань з питань спадкування. Важливість спадкового права, що базується на засадах приватної власності, його роль на сучасному суспільно-економічному етапі розвитку нашої країни, актуальність теми, визначають мету дипломної роботи, пов'язаної з вивченням інституту спадкування за законом в Російській Федерації.
Об'єктом дослідження були суспільні відносини, пов'язані з переходом (Спадкуванням) після смерті громадянина належали йому на праві приватної власності речей, майна, а також майнових прав та обов'язків до одному або декільком особам (спадкоємцям).
Предметом дослідження служили особливості, закономірності і сутність спадкових правовідносин.
Основна мета цієї роботи полягає у вивченні особливостей інституту спадкування в Російському цивільному праві і теоретичних питань, стосуються спадкових правовідносин і особливостей успадкування окремих видів майна.
Для вирішення поставлених цілей були виділені наступні завдання:
1. Вивчення чинного цивільного законодавства Росії, зокрема частині третій Цивільного Кодексу Російської Федерації, інших нормативно-правових актів;
2. Порівняльний аналіз російського спадкового права з римським приватним правом;
3. Визначити коло спадкоємців за законом;
4. Розгляд видів спадкової маси, особливостей успадкування окремих видів майна;
5. Виявлення та аналіз проблем, пов'язаних зі спадковими правовідносинами.
Практична значимість роботи визначається актуальністю обраної теми. Робота базується на теоретичних, юридичних і філософських положеннях теорії права та держави. У роботі використані законодавчі та нормативні акти Російської Федерації, навчальна література, коментарі фахівців з питань спадкового права, в тому числі порядку спадкування за законом.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Наявність публікацій, які стосуються спадкування взагалі і зокрема по законом, а також зростання числа наукових публікацій (книг і статей в спеціалізованих юридичних виданнях) за останні десятиліття однозначно свідчить про непідробний інтерес дослідників і вчених до інституту спадкування.
Теоретичну базу роботи склали основні положення теорії держави і права, римського приватного права про спадкуванні, вітчизняного спадкового права, праці таких російських цивілістів, як Б.С. Антимонова, Н.А.Барінова, К.А.Граве, М.В.Гордона, А.Г.Гойфарг, І.В. Єлісєєва, Н.Д.Егорова, O.С.Іоффе, П.В.Крашеніннікова, А.Л.Маковского, Д.І.Мейера, В.А.Мусіна, І.Б.Новіцкого, В.С.Нерсесянц, К.П. Побєдоносцева, В.І. Синайського, Е.А. Суханова, В.І. Серебровського, В.А.Тархова, Ю.К. Толстого, Н.В. Чельцової, Т.Д. Чепіга, Г.Ф. Шершеневича, В.І. Шалашова і ін. У процесі дослідження застосовувалися матеріали судової практики.
Структура дипломної роботи обумовлена її предметом, метою, завданнями. Робота складається з вступу, трьох розділів, об'єднує десять параграфів, висновків, списку використаної літератури, додатка.
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Спадкування за законом
1.1 Поняття, сутність і значення спадкування
Як і в римському приватному праві, успадкування в Російській Федерації здійснюється за заповітом і за законом (стаття 1111 Цивільного Кодексу Російської Федерації). Найважливіші принципи приватного права - недоторканність власності, неприпустимість довільного втручання в приватні справи (стаття 1 Цивільного Кодексу Російської Федерації), з якими перегукується такий елемент методу цивільного права, як автономія волі. "Громадяни (фізичні особи) ... набувають і здійснюють свої цивільні права своєї волею і у своєму інтересі "(пункт 2 статті 1 Цивільного Кодексу Російської Федерації). Право успадковувати і заповідати майно входить у зміст правоздатності громадянина (стаття 18 Цивільного Кодексу Російської Федерації), яка, за загальним правилом, не підлягає обмеження (стаття 22 Цивільного Кодексу Російської Федерації). "Власник вправі за своїм розсудом чинити у відношенні належного йому майна будь-які дії, що не суперечать закону й іншим правовим актам і не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб ... "(пункт 2 статті 209 Цивільного Кодексу Російської Федерації). "Цивільні права можуть бути обмежені на підставі федерального закону і тільки в тій мірі, в якій це необхідн...
