МІНІСТЕРСТВО освіти та науки України
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
юридичний факультет
кафедра Конституційного, муніціпального и міжнародного права
Реферат
з муніціпального права
на тему: В«Основні Теорії походження місцевого самоврядування В»
Виконала:
студентка п'ятого курсу
групи ЮПМ-51
Тунікова Ірина Вікторівна
Перевірів:
Воронов М.М.,
доктор юридичних наук,
професор
Харків-2010
План
Вступ
1. Теорія вільніх громад
2. Громадська теорія
3. Державницький теорія
4. Інші Теорії
4.1 Радянська теорія
4.2 Теорія муніціпального соціалізму
4.3 Теорія дуалізму
4.4 Теорія соціального обслуговування
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Принцип місцевого самоврядування є однією з найважлівішіх ознайо будь-якої демократічної держави. Це питання є кож Досить актуальним и для України, де навіть після Прийняття закону "Про місцеве самоврядування в Україні "залиша Багато складаний проблем Щодо практичної реалізації теоретичних положень. Хоча б з цієї причини Дослідження и опис Юридичної природи місцевого самоврядування є НАДЗВИЧАЙНИХ Важливим.
На сучасности етапі розвітку державотворення та фінансово-економічної кризи в Нашій Країні ГОСТР вінікла потреба ефективного Вирішення Харчування місцевого значення. Це спонукає суспільство та державу звернути свою Увага на розбудову ефективних діючого місцевого самоврядування. Тому осягнення сутності місцевого самоврядування та Розгляд існуючіх теорій походження місцевого самоврядування необхідній.
вивченості проблематики цього питання Займан класики Теорії місцевого самоврядування Р. Гнейст и Л. Штейн, французький історик, соціолог и громадський діяч А. де Токвіль, німецькі Вчені О. фон Гірке та В. Шеффнером, а кож вітчізняні досліднікі І. Козюра, В. Кравченко, В. Журавський, В. Бабаєв, А. Мельник та ін.
У зв'язку з ЦІМ розглянемо Основні Теорії походження місцевого самоврядування.
1. Теорія вільніх громад
Вперше теорія, Що пояснює сутність місцевого самоврядування, вінікла у середіні в XIX ст. у Бельгії та Франції. Це теорія Вільної (природної) громади. Її підгрунтям стали, переважно, погляди європейськіх вчених ХІХ ст. Цей історичний Період характерізувався переходом від феодалізму до індустріального капіталістичного суспільства. Відповідно, багаті європейськіх міст здобули реальні Переваги у НЕЗАЛЕЖНОСТІ від центральної влади (Короля, феодала) самоуправлінні. Активна розробка Теорії вільніх громад В»розпочалася у першій чверті ХІХ ст. Її ідеологом БУВ французький історик, соціолог и громадський діяч А. де Токвіль.
Її представник (Гербер, Арені, Е.Мейер, О.Лабанд, О.Ресслер) вважаєтся, Що громада має право на самостійність від центральної влади з самої своєї природи, Причому держава не створює громаду, а Ліше візнає її. Звідсі в Поняття самоврядування смороду включили Такі елементів: Управління у Власний справах громади; громади є суб'єктами їхніх прав; Посадові особи общинного Управління є органами не держави, а громади. Отже, ця теорія спіралі на Ідеї природного права. Вона Вихід з визнання громади природно сформованою органічною корпорацією, сутнісно Незалежності от держави. Права громади на самоврядування апріорнім шляхом віводіліся з самої природи громади Як Такої. Обгрунтовуючи волю и незалежність громади, дана теорія звернули до Історії середньовічніх громад - вільніх міст, їх боротьбі за незалежність проти феодального государства. [4, с. 21]
Теорія природніх прав громади ототожнює цілі, Завдання и функції органів місцевого самоврядування з діяльністю и функціямі громади. Таким чином, центральним її положенням є ті, Що громада, Як Самоврядна територіальний колектив, така ж Самостійна, Як и сама держава, тім Більше, Що вон вінікла раніше держави. Держава є федерацією громад, и держава віводіть Свої права від громади, а не навпаки. Держава не Може Створити справжньої громади, Яка могла б мати свою Власний сферу самостійного роз В¬ витку. Отже, держава існує для громади, а не громада для держави, оскількі, відповідно до Теорії природніх прав, право могло буті Визнання державою, а не створеня нею. Як и людина, громада володіє Надання їй природніми и невід'ємнімі правами. Така громада не винна підкорятісь державі у вірішенні харчування місцевого значення, а винна мати свою Власний компетенцію. Органи місцевого самоврядування незалежні и самостійні в своїй діяльності и керують Ліше законом відповідно до принципу "дозволено все, Що не заборонене законом ". Для забезпечення недоторканості "Власний" прав громади доктрина природних прав Вимагай встановлення Певної гарантій у формі віщіх територіальних Самоврядна об'єднань, незалежних від держави, за якімі візнавала право наочний та відавання рішень у справах власного кола діяльності громади. Це Була, Як видно з Історії, перша з теорій про місцеве Управління и самоврядування.
Теорія вільніх громад знайшла яскраве відображення у Констітуції Бельгії 1831 р. У ній Муніципальна влада ставить в один ряд з Виконавче, законодавчо и судів, тобто візнавалася Окрема четвертою Влад. [5, с.9]
Одним з "вбудованіх" недоліків дано Теорії вважається діяльність самє на Основі закону, Що безпосередню походити від держави, в тій годину Як первинний Вплив громади на державу є набагато сумнівнішій. З іншого боку, покладені на самоврядні органи Завдання вімагають здебільшого застосування примусу, Що є безперечно прерогативою держави и надається Громаді Знову ж через закони. Питання про первінність громади Щодо держави є Багато в Чому суперечлівім, наприклад, у тому, Що громада та Зміст самоврядування часто візначається з використаних поняття "держава", альо Як тоді вон Може існуваті без держави? Поняття громади самє по собі є Досить непевне. До того ж жодних законодавство світу НЕ спроможне надаті суттєву ознайо, Що б відрізняла власні и делеговані Повноваження - в Кожній Країні Це питання вірішується по-своєму и Його порядок є ЦІЛКОМ довільній и без особливая проблем регулюється, дере за все, державою або безпосередню Всім народом на референдумі. Ще одним Важливим недоліком громадівської Теорії є ті, ЩО, візнаючі Природні та невід'ємні права громади, за нею Фактично візнається суверенітет, Що є неможливим за Умови існування держави або веде до її руйнації. Про Це свідчіть и тієї факт, Що на поточний момент ніде в Світі НЕ існує практичного застосування цієї Теорії.
Як засвідчіла історія, держава Може створюваті адміністративно-теріторіальні самоврядні утворення, Що мают ВСІ ознайо громади, окрім самоідентіфікації її жітелів, альо цею недолік Швидко вічерпується, коли Це утворення у свідомості громадян поступово замінює собою старе, Що Займан ту ж теріторію. Одним з найбільшіх недоліків є застарілість громадівської Теорії, оскількі Вже давно Немає практичного матеріалу для її втілення, Як Було в роки буржуазних революцій в Європі та в Амеріці - у Період організації США з громад поселенців. До того ж, Вивчення цієї Теорії показує, Що вон Була свого часу популярна завдякі політічнім відцентровім тенденціям та боротьбою з центральною Влад, Якові вели суспільні групи, в руках якіх перебувало самоврядування. [6]
2. Громадська теорія
На зміну Теорії вільніх громад прийшла громадська теорія самоврядування (Чі суспільно-Господарча), котра, Як и попередня теорія, виходе з протиставлення держави та громади, з принципу визнання свободи втілення своїх завдань місцевімі спільнотамі. Однак обстоюючі основних ознайо місцевого самоврядування, дана теорія на Перший план вісувала не природні та невідчужуваній характер права громади, а недержавне, переважно Господ...
