Юридичний факультет
Контрольна робота з дисципліни
В«Кримінально-виконавче право Російської Федерації В»
Тема: Основні принципи та форми організації праці засуджених.
Самара
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ЗАСУДЖЕНИХ
1.1 Основні принципи
1.2 Форми організації
2. УМОВИ ПРАЦІ ЗАСУДЖЕНИХ. ОСОБЛИВОСТІ
3. ОХОРОНА ПРАЦІ ЗАСУДЖЕНИХ, ОБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ І ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Виправлення засуджених - це формування у них шанобливого ставлення до людини, суспільства, праці, нормам, правилам і традиціям людського гуртожитку і стимулювання правомірної поведінки.
Основними засобами виправлення засуджених є: порядок виконання і відбування покарання (режим), виховна робота, суспільно корисна праця, отримання загальної освіти, професійна підготовка і громадське вплив.
Засоби виправлення засуджених індивідуалізовані і застосовуються з урахуванням виду покарання, характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, особи засуджених та їх поведінки (ст. 9 ДВК РФ).
Відомо, що основу розвитку будь-якого суспільного ладу становить продуктивну працю і його результати. Їм створюються матеріальні та культурні цінності, за рахунок продуктивної праці містяться держава, наука, культура, освіта, медицина. Завдяки праці формується і сам чоловік.
Значна роль праці у вихованні людини визнана філософськими і педагогічними вченнями. Важливість продуктивної праці для виправлення осіб, які вчинили злочини, визнають виправна (Пенітенціарна) педагогіка, законодавчі акти, що регулюють виконання кримінального покарання, міжнародні стандарти, що визначають поводження із засудженими.
Настільки значуща роль відводиться праці в силу різноманіття виховних можливостей, якими він володіє. У процесі суспільно корисної праці людина розвиває свої фізичні і професійні здібності, формує, закріплює і розвиває основні моральні якості. Праця виявляє його моральні позиції, ставлення до соціально значущих цінностей.
Роль праці засуджених не вичерпується виховним змістом. Його застосування має оздоровче, дисциплінуючий і економічне значення.
Трудова діяльність засуджених - важливий засіб підтримки порядку і дисципліни в місцях позбавлення волі. Також відомо, що фізично здоровій людині праця необхідний для підтримки нормального функціонування. Економічне значення праці засуджених полягає в тому, що дозволяє виправній установі в сучасних умовах нормально функціонувати, забезпечувати потреби самих засуджених, допомагати сім'ям, накопичувати необхідні кошти для пристрою після відбуття покарання
Таким чином, метою розгляду даної роботи є виділення основних положень, принципів, що визначають порядок, підстави та форми залучення до праці осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також розгляд деяких особливостей праці засуджених.
1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ЗАСУДЖЕНИХ
Трудова діяльність засуджених виступає в якості важливого засобу виховання, підтримання порядку і дисципліни в місцях позбавлення волі. Праця засуджених дозволяє в сучасних умовах нормально функціонувати виправній установі, забезпечувати потреби самих засуджених, допомагати сім'ям, накопичити необхідні кошти для пристрою після відбуття покарання.
1.1 Основні принципи
Ефективність норм кримінально-виконавчого законодавства залежить не тільки від їх змісту, а й від того, як вони реалізуються на практиці. Очевидно, що діяльність установ та органів виконання покарань, повинна відповідати певним вимогам, які виключали б можливість формального використання наданих законом прав і настання небажаних наслідків. Тому в юридичній науці приділяється велика увага виробленню теоретичних правил, керівних начал, що дозволяють обгрунтовано застосовувати заходи правового впливу. Ці теоретичні правила, сформульовані як найбільш загальні вимоги до правозастосовчої діяльності, зазвичай називають принципами права. [1]
Принципами права можуть вважатися тільки такі керівні положення, які отримали відображення в його нормах. При цьому закріплення принципів у законі може бути двояким. Іноді принципи безпосередньо сформульовані в законі, в інших випадках вони випливають із змісту закону в цілому і що містяться в ньому окремих інститутів.
У ДВК РФ (гл. 14) і Законі В«Про установах та органах, які виконують кримінальні покарання у вигляді позбавлення волі В»[2] сформульовані основні принципи, що визначають порядок, підстави та форми залучення до праці осіб, засуджених до позбавлення волі, також принципи закріплені як в законодавстві РФ, так і в міжнародних актах щодо поводження із засудженими.
До цих принципів відносяться:
1) підпорядкування виробничої діяльності виправних установ виконання їх основної завдання - виправлення засуджених.
У ч. 5 ст. 103 ДВК РФ підкреслюється, що виробнича діяльність засуджених не повинна перешкоджати виконанню основного завдання виправних установ - виправленню засуджених. Це положення знайшло відображення в Законі В«Про установах і органах, виконуючих кримінальні покарання у вигляді позбавлення волі В», в ст. 1 якого підкреслюється, що інтереси виправлення засуджених не повинні підкорятися мети повчання прибутку від їх праці. Таке формулювання відповідає положенню Мінімальних стандартних правил поводження з в'язнями, згідно яким В«інтереси в'язнів і їхню професійну підготовку не варто підкоряти міркуванням про отримання прибутку від в'язничного виробництва В». [3]
2) обов'язковість праці.
Обов'язковість праці засуджених у відповідності з їх фізичними і психічними можливостями, з урахуванням їх статі, віку, працездатності, стану здоров'я і, по можливості, спеціальності (ч. 1 ст. 103 ДВК РФ). У відповідності з існуючими міжнародними стандартами, зокрема Конвенцією Міжнародної організації праці № 29 про примусову і обов'язкову працю (Женева, 28 червня 1930 р.) і Конвенцією Міжнародної організації праці № 105 Про скасування примусової праці (Женева, 25 червня 1957 р.), обов'язкова праця засуджених не розглядається як різновид примусової праці. [4]
Вимога про обов'язковість праці не поширюється на інвалідів I і II групи, засуджених пенсійного віку.
Залучення неповнолітніх засуджених до праці здійснюється з урахуванням передбачених законодавством про працю особливостей (ч. 2 ст. 103 ДВК РФ).
3) поєднання праці та професійного навчання засуджених.
Даний принцип у відповідності з частиною 1 ст. 108 ДВК РФ виражається в тому, що в виправних установах організується обов'язкове початкове професійне освіту засуджених до позбавлення волі. Це дає можливість засудженим, не мають спеціальності, отримати її і працювати по цій спеціальності в період відбування покарання, а також і після звільнення з виправного установи. До цього слід додати, що і мають спеціальність засуджені, які не можуть бути працевлаштовані за своїм фахом, також отримують початкову професійну освіту і згодом їм надаються робочі місця по цій новій для них професії.
Виняток із загального правила про обов'язковість отримання початкової професійної освіти, встановленого частиною 1 ст. 108 ДВК РФ, передбачено для традиційної пільгової групи засуджених: інвалідів першої або другої групи, засуджених чоловіків старше 60 років і засуджених жінок старше 55 років. Вони можуть отримати відповідну професійну підготовку тільки за їх бажанням.
В частини 1 ст. 108 ДВК РФ визначена мета такої освіти: засуджені повинні отримати професію (спеціальність), за якою вони можуть працювати в ...
