МІНІСТЕРСТВО Державних освітніх установ ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО ОСВІТИ
В«Поволжському АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ІМЕНІ П.А. Столипін В»
Філія ФГОУВПО В«ПАГСВ» в м. Балаково
Кафедра: державного та муніципального управління
Курсова робота
Дисципліна: місцеве самоврядування
Тема: В«Об'єктивні основи і суб'єктивний фактор державного та муніципального управління В»
Виконала:
студентка 4 курсу
очної форми навчання
спеціальності 080504 ДМУ
Глушко В.А.
Перевірив:
Миколаїв К.А.
Балаково - 2006
Зміст
Введення
Глава 1. Об'єктивні основи і суб'єктивний фактор державного та муніципального управління
1.1 Природа та структура об'єктивних умов життєдіяльності суспільства
1.2 Об'єктивна детермінація державного і муніципального управління
1.3 Склад і розвиненість суб'єктивного фактора
1.4 Організованість суб'єктивного фактора і її вплив на державне і муніципальне управління
Глава 2. Нормативно-правове регулювання діяльності державної служби
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Керуючі процеси протікають скрізь і завжди по-різному. Тому, коли вивчаються десь або переносяться до нас зарубіжні наукові судження, суспільні інститути, нормативні акти, практичний досвід, то все подібне необхідно прив'язувати до специфіці країни, обставин і історичного часу їх виникнення та дії. Внаслідок цього мудрі думки, раціональні форми, методи, технології повинні прив'язувати до тих умов і факторів, які характерні для Росії і визначають усі прояви державного управління. У нас же весь час ті чи інші явища, відносини, процеси порівнюють з США, Францією, Німеччиною або ще з якоюсь іншою країною без всякої поправки на те, що ми знаходилися історично і знаходимося сьогодні в зовсім відмінної від кого б то не було системі об'єктивних умов і суб'єктивного фактора. І проблема не в тому, гарні вони чи погані, а в тому, що вони існують фактично реально, незалежно від ставлення до них і карають за їхнє ігнорування. Треба знати і враховувати особливості об'єктивних основ і суб'єктивного фактору державного управління в Російській Федерації та у відповідності з ними вирішувати всі проблеми суспільного розвитку.
Історично спостережуване зростання сили людини (точніше, сукупної сили людства), зосередженої в знаннях, досвіді, знаряддях, засобах і технологіях праці, в формах його життєдіяльності, призвело до оманливим уявленням про те, що можна все, чого тільки коштує захотіти, що все підвладне людині, здатній нібито за своїм задумом і проектом мало не переробити весь світ. За допомогою цієї сили з початку промислової революції багато змінено на планеті, в мисленні і способі життя людини. Сформувалися індустріальні, а подекуди і постіндустріальні суспільства, посилилося інформаційну взаємодію між всіма народами, підвищилося в цілому добробут людей. У той же час відчуття сили ініціювало дві світові й безліч практично безперервних локальних воєн, до межі загострило екологічну ситуацію, породило проблему збереження самої природи людини, про що вперше сповістили Я. Буркгард і Ф. Ніцше.
Особливо, як показує досвід XX століття, небезпечно з'єднання матеріальної та духовної сили співтовариств людей з владою авторитарної бюрократії, яка розглядає її як свою власність і використовує в вузькокорисливих інтересах. Не раз створювалося і продовжує створюватися штучне думка про могутність можновладців, їх здатності шляхом своїх керуючих впливів вирішити на власний розсуд будь-яку проблему: то не визнавалася достовірність висновків кібернетики, генетики та інших наук, то довільно змушували вирощувати кукурудзу на Півночі, В«розвертатиВ» річки, осушувати болота, взагалі переінакшувати природу і не рахуватися з біологічної сутністю людини. Те диктують іншим народам як їм жити, нав'язують власні образи ідеалів цінностей і цілей. Ще більш спрощено і В«радикальноВ» подібні люди ставляться до спадкоємства і наступності громадських і приватних форм життєдіяльності. У цій сфері дуже багато, трохи отримавши популярність і владу, вже знають, чим і як управляти, що робити і хто винен, чого хоче народ, яким чином його можна ощасливити і інше в такому ж дусі.
Між тим і в природі (середовищі нашого проживання, а не в навколишньому середовищі, як ніби не ми в ній, а вона навколо нас), і в суспільстві, і в самій сутності людини як биосоциальном істоті є об'єктивні передумови (основи, умови), закономірності, форми, цінності та інші прояви, що формувалися тисячоліттями, які пройшли випробування часом і накладають певні обмеження на нашу діяльність. Звичайно, розвиток людини змінює його взаємини з об'єктивним, але останнім залишається таким, незважаючи на постійне накопичення мощі людини.
Тому найпершим умовою раціональності та ефективності державного управління є пізнання об'єктивного, розкриття його внутрішніх залежностей і механізмів, облік багатообразних елементів і закономірностей і побудова на основі знань про об'єктивному відповідних цілей, функцій, структур, технологій і принципів державного управління.
Глава 1. Об'єктивні основи і суб'єктивний фактор державного та муніципального управління
1.1 Природа та структура об'єктивних умов життєдіяльності суспільства
Проблема впливу об'єктивних основ і суб'єктивного фактора на державне та муніципальне управління має визначальне значення для формування, збереження та відтворення будь-якого народу. Кожен народ на планеті Земля має свою пріродогеографіческую нішу, на якій йому доводиться здійснювати свою життєдіяльність. І в нього немає іншого вибору (якщо не захоплювати і підкоряти чужі території), крім того, щоб цю нішу освоювати, берегти і на базі її ресурсів створювати своє виробництво, свої спосіб життя, культуру, світопочування і власне співтовариство (систему взаємовідносин між людьми).
Пріродогеографіческімі умовами в основному пояснюються своєрідності цивілізацій, їх витоки і тривалість існування, характер і зміст звичаїв, традицій, релігій, спосіб виробництва, ментальність і багато іншого. Варто додати або спрогнозувати це, як ми зрозуміємо, чому люди екватора мислять і діють інакше, ніж люди північних широт, чому різні звичаї у людей гір і рівнин, чому люди морів живуть по іншому, ніж в глибинах континентів, і т. д. і т. п. Об'єктивні основи і суб'єктивний фактор життєдіяльності людей завжди взаємопов'язані і взаємообумовлені, впливають один на одного і тільки у своїй взаємодії дозволяють зрозуміти різноманіття світу, взаємозалежність і доповнюваність його частин.
Знання об'єктивних умов життєдіяльності суспільства (йдеться про російський суспільстві) принципово важливо для державного і муніципального управління при вирішенні буквально кожного питання. Починаючи зі вступу до СОТ, коли наші партнери по переговорах нав'язують нам параметри ціноутворення сировини, товарів і послуг, прийняті у них в теплих широтах, на зразок того, що за членства у СОТ в Сибіру будуть ті ж життєві умови, що й на південному узбережжі Середземного моря, і закінчуючи організацією житлово-комунального господарства в самому маленькому містечку. Скрізь є своя специфіка, з урахуванням якої тільки й можна приймати раціональні та ефективні управлінські рішення.
Перш всього, в якості об'єктивних основ державного і муніципального управління слід назвати пріродогеографіческіе, грунтово-кліматичні умови або, за словами П.Я. Чаадаєва, факт географічний. Кожен народ займає свою територію (нішу) на земній кулі і природні властивості цієї території (грунт, клімат, рельєф, водні ресурси, географічне розташування, надра, повітря і т.д.) диктують людям ...
