Об'єктивні основи, форми і методи державного керівництва економікою і контролю за господарською діяльністю
План
1 Правові форми державного керівництва економікою
2 Господарські правовідносини: поняття і види, методи їх регулювання
3 Регулювання перевірок діяльності підприємців
4 Правове регулювання малого підприємництва
5 Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва
1 Правові форми державного керівництва економікою
У сфері економіки держава здійснює свою діяльність у певних правових формах і за допомогою певних методів.
Правові форми державного керівництва економікою - це врегульовані нормами права, відмінні за конкретними цілями і способом здійснення види діяльності держави (його органів) у сфері економіки.
Розрізняють такі основні правові форми:
планування,
управління,
контроль,
нормативне регулювання.
Планування - Це визначення за допомогою правових засобів основних напрямів і конкретних результатів діяльності країни, регіонів, галузей народного господарства, окремих суб'єктів господарювання.
Розрізняють директивне та індикативне планування. Перше є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання, яким воно адресоване, і за сучасних умов застосовується переважно в державному секторі економіки; Індикативне має рекомендаційний характер, передбачає заходи заохочення для виконавців плану і орієнтує їх на бажану для держави та суспільства корисну діяльність в сфері господарювання.
Управління означає прийняття компетентним органом юридично значущих рішень для суб'єктів господарювання з оперативних питань господарського життя.
Контроль - це встановлення компетентними органами ступеня відповідності фактичних напрямків і результатів діяльності суб'єктів господарського життя встановленим державою правилами, нормами і нормативами, а також виявлення порушень в діяльності цих суб'єктів, вжиття заходів щодо їх викорінення, в т.ч. застосування господарсько-правових санкцій.
Нормативне регулювання - означає встановлення компетентними державними органами правил здійснення господарської діяльності.
Це, в Зокрема, визначення:
• правового статусу суб'єктів господарювання;
• правового режиму їх майна;
• порядку укладення господарських договорів і виконання господарських операцій; порядку розгляду господарських спорів;
• механізм захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарського життя.
Від форм державного керівництва економікою слід відрізняти методи державного керівництва економікою.
Методи державного керівництва економікою - це передбачені законодавством способи впливу держави на поведінку суб'єктів господарського життя з метою отримання необхідного для суспільства результату. Розрізняють адміністративні та економічні методи.
Адміністративні методи - це способи впливу держави, якщо необхідний суспільству результат досягається шляхом прямого наказу компетентного органу, який підлягає обов'язковому та однозначному виконанню суб'єктом господарювання.
Економічні методи - це такі способи впливу держави, якщо необхідний суспільству результат досягається через економічний інтерес виконавців.
У сучасних умовах господарювання держава в комплексі застосовує економічні та адміністративні методи. При цьому домінування тих чи інших методів залежить від стану економіки, надзвичайних обставин (стихійне лихо, війна і тощо), а також завдань, які стоять перед державою щодо вирішення тих або інших питань суспільного життя.
2 Господарські правовідносини: поняття і види
Господарські правовідносини складаються щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності або щодо керівництва такою діяльністю.
Господарські правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, яке виникають у сфері безпосереднього здійснення господарської діяльності або керівництва такою діяльністю, характеризуються особливим суб'єктним складом, а також об'єднанням організаційних і майнових елементів.
Господарські правовідносини класифікують за такими ознаками.
1) За характером правовідносин виділяють:
• відносини щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності;
• відносини щодо керівництва господарською діяльністю;
2) по взаимоположение сторін:
• горизонтальні;
• вертикальні;
3) по сфері дії:
• внутрішньогосподарські;
внешнехозяйственной;
4) по областям народного господарювання і сферами управління, в яких вони виникають:
• правовідносини в галузі промисловості;
• правовідносини в галузі сільського господарства;
• правовідносини в галузі транспорту;
• правовідносини у сфері капітального будівництва;
Методи правового регулювання господарських відносин
Методи правового регулювання господарських відносин - це застосовувані законодавцем способи правового оформлення господарських відносин відповідно їх властивостям і цілям правового регулювання, які відображають взаємне становище сторін, порядок прийняття ними юридично значущих рішень, характер юридичної відповідальності у разі порушення прав і способи юридичної захисту та законних інтересів сторін.
Розрізняють чотири основні методи правового регулювання господарських відносин.
Метод приписів передбачає право прийняття юридично значущих рішень органом господарського керівництва щодо підлеглого йому суб'єкта.
Метод автономних рішень дозволяє суб'єктам господарювання приймати самостійно.
Метод координації забезпечує прийняття юридично значущих рішень за згодою сторін, кожна з яких не вправі нав'язувати свої умови іншій стороні.
Метод рекомендацій передбачає видання компетентними органами адресованих суб'єктам господарювання пропозицій щодо певної поведінки в сфері господарювання.
3 Регулювання перевірок діяльності підприємців
Перевірки діяльності підприємців регулюються відповідно до Указу Президента України "Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності" від 23.07.03 р.
Органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (далі - контролюючі органи), проводять планові та позапланові виїзні перевірки.
Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу за наявності хоча б однієї з таких обставин:
а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства;
б) суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності;
г) суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової або позапланової виїзної перевірки;
е) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємство,
Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у пункті "е", проводяться тільки органами державної податкової служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повноважень.
Вищий контролюючої орган може за власною ініціативою перевірити достовірність ви...
