Зміст
Введення
1. Порівняльний аналіз конфедерацій, спілок, співдружностей
1.1 Форми державного устрою
1.2 Порівняльний аналіз конфедерацій, спілок, співдружностей
2. Поняття і основні риси конфедерацій
2.1 Поняття конфедерація
2.2 Основні риси конфедерацій
3. Поняття та основні риси спілок співдружностей
3.1 Поняття співдружності
3.2 Основні риси Співдружності Незалежних Держав
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Вивчення форм державного устрою - важливий напрямок сучасної освіти. Крім того, що воно розвиває загальну професійну культуру будь-якої людини, досить важливий і прикладний характер відповідних знань.
Тема даної курсової роботи актуальна, адже Росія стала на шлях демократичного розвитку, що враховує світовий досвід, і їй постійно доводиться вдосконалювати свою правову та політичну систему відповідно до мінливого умовами. Виклад матеріалу в даній роботі вільно від будь-яких ідеологічних установок, і, перш за все - методології вивчення держави з вузькокласових позицій [11, с.113].
У формі державного пристрої, що розглядаються в даній роботі, перш за все виражені юридичні особливості політичного устрою. Тому державний устрій країн потрібно розрізняти за формальними, а не по змістовним критеріям та ознакам. Такими критеріями є:
Гј склад територій, що володіють державністю, суверенітетом.
Гј правовий статус територій;
Гј право сецесії, тобто виходу з територіально-політичного утворення;
Гј статус територіальних органів. Чи є ці установи вищими органами державної влади;
Гј статус нормативних актів, що видаються органами територій;
Чи є ці акти законами або мають подзаконное значення.
-->>
Гј юридичне визначення статусу особистості в її взаєминах з територією;
Іншими словами, чи має територія своє громадянство, яка обробляє її правовідносини з жителями.
Гј система розподілу повноважень між територіями і територіально-політичним утворенням, в яке вони входять;
Гј система залучення фінансових коштів до бюджету держави, державного об'єднання.
Робота виходить з загальнодемократичної концепції забезпечення і захисту, прав людини як головної функції правової держави і критичного ставлення до всіх тоталітарним формам організації державної влади.
У сучасному світі налічується понад 190 незалежних держав. Природно, що неможливо висвітлити в роботі всі особливості конституційного ладу кожного з них. Та в цьому і немає необхідності.
Мета роботи - придбати загальні поняття про основні інститутах конституційного права в порівняльному плані, що дозволить отримати своєрідний "ключ" до розуміння державного ладу будь-якої країни.
Для досягнення мети від нас було потрібно виконання наступних завдань:
Гј провести порівняльний аналіз конфедерацій, спілок, співдружностей;
Гј описати поняття і основні риси конфедерацій;
Гј розглянути основні риси портуалоязичних країн;
Гј описати основні риси Співдружності Незалежних Держав;
Гј описати основні риси Співдружності демократичного вибору.
Об'єкт дослідження - форми об'єднання сучасних держав. Предмет дослідження - такі форми державного устрою як співдружність, союз, конфедерація.
У конституційному праві зарубіжних країн традиційно використовуються кілька понять, які характеризують з різних сторін форму держави: форма правління, форма державно-територіального устрою, форма політичного режиму.
Ці три складові частини використовуються в державознавстві для створення поняття В«форма об'єднання державВ». Термін В«форма об'єднання державВ» має доктринальне походження, він пов'язаний з навчаннями про державу і довгий час в конституціях не вживався.
Таким чином, форми об'єднань держав - це комплексний інститут конституційного права, представляє собою внутрішньо узгоджену систему норм, що регулюють в єдності структуру і взаємини основних органів держави, політико-територіальний устрій, головні методи діяльності державного апарату та форми його зворотного зв'язку з населенням.
Ступінь розробленості теми в літературі досить велика. Подібної тематики присвячено чимало навчальних посібників, книг, а також практичних посібників. Найбільш значущими для нашого дослідження були роботи таких авторів, як Іванніков І.А. і Кашаніна Т.В.
Крім того, було використано велику кількість статей з таких періодичних видань, як "Форми державних об'єднань" та "Проблеми теорії та практики управління". Що стосується сучасних напрямків і моделей, то основи багатьох з них викладені в книзі "Теорія держави і права" під редакцією Чичеріна [1, с.43].
1. Порівняльний аналіз конфедерацій, спілок, співдружностей
1.1 Форми державного устрою
Теорія держави виділяє кілька видів територіального устрою держави. В Зокрема, за формою державного устрою держава може бути: а) унітарною, б) федеративним, в) конфедерацією, г) співдружністю.
Нас в рамках мети роботи цікавлять поняття конфедерації і співдружності.
Конфедерація - Тимчасовий союз держав, утворений для досягнення політичних, військових, економічних та інших цілей. Конфедерація не має суверенітетом, бо відсутній загальний для об'єдналися суб'єктів центральний державний апарат і відсутня єдина система законодавства. В рамках конфедерації можуть створюватися союзні органи, але лише по тим проблемам, заради вирішення яких вони об'єдналися, і лише координуючого властивості [19, с.59].
Конфедерація являє собою неміцні державні утворення і існує порівняно недовго: вони або розпадаються (як це сталося з Сенегамбія - об'єднання Сенегалу і Гамбії в 1982 - 1989 рр..), або перетворюються в федеративні держави (як це, наприклад, було з Швейцарією, яка з конфедерації Швейцарський союз, що існував у 1815 - 1848 рр.. трансформувалася у федерацію).
Співдружність націй - добровільне міждержавне об'єднання незалежних суверенних держав, в яке входять Великобританія і майже всі її колишні домініони, колонії і протекторати.
З'явилася нова форма асоційованого державного об'єднання, назване співдружністю держав. Прикладом може бути Співдружність португаломовних країн (далі УПС) - міжнародна організація, створена 17 липня 1996 і об'єднує країни, в яких португальську мову є офіційним державною мовою. Це Португалія і її колишні колонії - Ангола, Бразилія, Гвінея-Бісау, Кабо-Верде, Мозамбік, Сан-Томе і Принсіпі. У 2002 після проголошення незалежності до Співдружності приєднався Східний Тимор. Крім того, в організацію в Як спостерігачі входять Екваторіальна Гвінея, Маврикій і Макао.
УПС є привілейованим багатостороннього форуму для зміцнення дружніх відносин і співробітництва між її членами. Побудований на 17 липня 1996 УПС є юридичною особою і не залежить у фінансовому відношенні. Організація має як загальні цілі:
Гј Політичної і дипломатичної координації між її державами-членами, зокрема, посилити свою присутність на міжнародній арені;
Гј Співробітництва у всіх областях, включаючи освіту, охорону здоров'я, наука і техніка, оборони, сільського господарства, державного управління, зв'язку, юстиції, громадської безпеки, культури, спорту і ЗМІ;
Гј матеріалізації проекту по популяризації та поширенню португальської мови.
СПС регулюється наступними принципами:
Гј Суверенна рівність держав-членів;
Гј Невтручання у внутрішні справи кожної держави;
Гј Поважаючи їх національної ідентичності;
Гј Взаємне звернення;
Гј Першість миру, демократії, верховенства закону, прав людини і соціальної справедливості;
Гј Повага до його територіальної цілісності;
Гј Сприяння розвитку;
Гј Розвитку взаємовигідного співпраці.
В акт створення СПС, ...
