Тема:
В«Громадські правозахисні організації та їх взаємодія з державою В»
Зміст
Введення
Глава 1. Історія, визначення та види правозахисних організацій
1.1 Історія виникнення правозахисних організацій в Росії
1.2 Визначення поняття, специфічні ознаки, класифікація правозахисних організацій
1.3 Види неурядових неполітичних організацій
Глава 2. Особливості взаємодії правозахисних організацій з державою
2.1 Соціальний замовлення на діяльність НКО. Верстви і групи, зацікавлені в підтримці НКО
2.2 Законодавча база створення недержавних некомерційних організацій
2.3 Взаємодія громадських правозахисних організацій з державою
Висновок
Список літератури
Введення
10 грудня 1948 Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла Загальну Декларацію прав людини - документ, втілив у собі ідеї кількох поколінь мислителів-гуманістів. Вперше в історії світової цивілізації на планетарному рівні отримав визнання принцип "Суверенітету людської особистості", основу якого складають природні права і свободи, що належать кожній людині незалежно від його політичних поглядів, національності, віросповідання, громадянства, статі чи майнового стану.
Пережитий нашою країною період системних суспільно - політичних змін і в науковому, і в практичному планах з особливою гостротою ставить питання про відносини між державою і суспільством, про характер і динаміці цих відносин.
Наскільки важливо державі, як політичній організації розвиток громадянського суспільства, прагнення до побудови істинної демократії?
Процес демократичних перетворень російського суспільства, його політичне, економічне і соціальне реформування, створення істинно демократичної, правової держави неможливі без забезпечення захисту прав людини.
У статті 2 Конституції Російської Федерації закріплено: В«Людина, її права і свободи є найвищою цінністю. Визнання, дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина - обов'язок держави В»
Таким чином, дотримання і захист прав і свобод людини з боку держави - одна з цілей, здійснюваних у суспільстві перетворень, покликаних змінити становище індивіда, гарантувати особисту свободу, недоторканність, соціальну захищеність, створити гідні умови життя, реалізацію його культурного та творчого потенціалів та участь у політичному життя.
Важливе місце в системі захисту прав і свобод людини займають недержавні некомерційні правозахисні організації.
Зіставивши захист прав і свобод людини і громадянина з Правозаступництво, як формою реалізації судового представництва, можна зазначити, що даний інститут не виникає відразу у зовсім організованому вигляді, а з'являється в житті в В«формі незначного зародка, який може при сприятливих умовах розвинутися і досягти пишного розквіту, а при несприятливих чахнути і животіти в глушині В» 1
Глава 1. Історія, визначення та види правозахисних організацій
1.1 Історія виникнення правозахисних організацій в Росії
Виникнення правозахисних (правозаступніческіх) організацій в Росії і їх видів має давню історію.
1. Поява правозаступничества пов'язано, перш все, з тим, що для грамотного ведення справ необхідна спеціальна підготовка, і особи, нею не володіють, змушені звертатися до фахівців в області права.
Вперше про судовому представництві згадується в законодавчих актах 15 століття - Псковської і Новгородський судних грамотах. У них закріплено, що обов'язки судових представників, крім родичів тяжущіхся (Новгородська судна грамота - ст. 16, 17, 18), могли виконувати всі правоздатні громадяни, за винятком тих, хто перебував на службі і був наділений владою (Псковська судна грамота - ст. 68, 69).
Разом з тим, законодавчої регламентації представництва не було і склад осіб, які здійснюють цю функцію, був вельми різноманітний.
Історію вітчизняних правозахисних організацій можна обчислювати з моменту утворення в 1976 році в Москві Індивідуальної групи з прав людини. Створення першої радянської правозахисної організації стало відповіддю на підписання 1 серпня 1975 Заключного Акта Гельсінської Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ) СРСР 33 європейськими державами, а так само США і Канадою. 12 травня 1976 на прес-конференції, скликаній А.Д. Сахаровим, професор Юрій Орлов оголосив про створення Групи сприяння виконанню Гельсінських угод в СРСР (чи як її стали називати - Московської Гельсінської Групи (МГГ).
В СРСР ще в 1961 році була створена таємна правозахисна організація В«Міжнародна амністіяВ». Були виходи на Пушкінську площа Москви невеликої групи інтелігенції з вимогою В«дотримуватися радянську конституцію В»під час процесу у справі письменників Юлія Даніеля та Андрія Синявського. Тоді в партійних колах це вважалося пороком, який треба було зживати.
Взагалі історію появи правозахисного руху в нашій країні необхідно розглядати, щонайменше, в першому наближенні трьох складових: стихійні економічні протести, дисидентство, культурне різноманіття. Цікавим видається той факт, що влада допускали існування останнього, розуміючи, що ослаблення породженою революцією віри в ідеали соціалізму і комунізму вимагає хоча б часткового заповнення створилося вакууму з тим, щоб не допускати деградації та деморалізації суспільного життя. Одночасно це був і спосіб звести до мінімуму дисидентство, не допустити, щоб воно набуло масового характеру.
Днем народження правозахисного руху в нашій країні, на думку відомого громадського діяча - правозахисника, голови Московської Гельсінської Групи Людмили Алексєєвої, можна вважати 5 грудня 1965 року, коли в Москві відбулася перша демонстрація на Пушкінській площі під правозахисними гаслами.
1.2 Визначення поняття, специфічні ознаки, класифікація правозахисних організацій
Досвід роботи вітчизняних недержавних правозахисних організацій дозволив вченим зробити деякі висновки, дати визначення поняття правозахисної організації, назвати специфічні ознаки, відрізняють правозахисні організації від інших громадських об'єднань, схожих за функціями, дати класифікацію правозахисним організаціям.
Правозахисні організації - це ті організації, які покликані служити знедоленим або ігнорованих групам населення, сприяти реалізації їх прав, добиватися соціальних змін і бути на службі людей.
Це - незалежні, ефективно діючі неурядові організації, які, вносячи внесок у захист основних прав людини, в цілому сприяють національному розвитку, забезпеченню єдності суспільства і зміцненню стабільності і безпеки країни. Їх діяльність націлена на те, щоб управління на всіх рівнях стало прозорим і доступним для контролю, щоб дати можливість громадянам через громадські організації, широко брати участь в демократичних процесах і розвитку прав людини і основних свобод.
Як вже зазначалося вище, правозахисні організації один з видів більш широкого поняття - В«громадське об'єднанняВ». Поняття громадського об'єднання розкривається в статті 30 Конституції Російської Федерації, статтею 117 Цивільного Кодексу Російської Федерації і статті 5 Федерального Закону від 19 травня 1995 року (в редакції від 19 юля 1998 року) В«Про громадські об'єднаннях В». Крім того окремі види правозахисних організацій можуть утворюватися в інших організаційно-правових формах на підставі наступних законів: Федерального Закону від 12 січня 1996 року В«Про некомерційні організаціїВ», Федерального Закону від 28 червня 1995 року В«Про державну підтримку молодіжних і дитячих громадських об'єднань В», Федерального Закону від 11 серпня 1995 року В«Про благодійну діяльність та благодійні організаціїВ».
Стаття 5 Федерального Закону В«Про громадські об'єднаннях В»під громад...
