План до роботи:
Вступ
1. Загальне Поняття права и Його значення.
2. об'єктивне право.
2.1 Джерела правових норм.
2.2 Юридична и соціальна природа норм права.
2.3 Принципи права, рівність и Справедливість у праві.
3. суб'єктивне право.
3.1 суб'єктивне право, юридичне право суб'єкта.
3.2 Структура суб'єктивного права.
3.3 Визначення суб'єктивного права.
4. Співвідношення Між об'єктивним и суб'єктивним правом.
Висновок.
Література.
ВСТУП
Право - Одне Із суспільних Явища, тому теорія права входити до складу суспільних наук. У Чому спеціфіка права Як суспільного чі Явища, іншімі словами, його призначення та Місце в суспільстві займає право? Відповідь на Це питання візначає и Місце науки про право в сістемі суспільних наук.
Для шкірного громадянина право Виступає в дерло Черга Як визначеня порядок у суспільстві, причому такий порядок, Що суспільство самє встановлює, підтрімує, забезпечує Його Функціонування. За межами цього загально представлені думки про право в різніх людей розходяться. Для одних воно уособлює їхнє положення в суспільстві, їхні права й обов'язки, для інших право зв'язується з діючімі в суспільстві законами, для третіх - Із Захист від злочину зазіхань. Усі ці представлення по-своєму вірні, ТОМУ ЩО стосуються різніх сторін права. І Усі смороду охоплюються Загальна підходом до права, Як до визначеного порядку в суспільстві.
Право - складення явищем. Воно охоплює Як бі три шари, три елементи. Перший шар - правові Ідеї, правова свідомість, другий - правові норми и Третій - суспільні Відносини, Що регулюються цімі нормами. От як віглядає структура права на конкретному прікладі. У суспільстві зріє и формується Ідея про недоторканість особи. Зрозуміло, ця Ідея вінікає Тільки на визначеному етапі розвітку людської цівілізації, з'являється Як реакція на сваволю над особістістю. І Тільки на визначеному етапі, коли суспільство піднімається до усвідомлення недоторканості особини, Ідея перетворюється в правову норму. Подібною нормою найчастіше Виступає закон. З'являються закони про Заборонена Позбавлення громадянина волі без Вирок суду, про непріпустімість довільної затримки громадянина, про недоторканність житла громадянина, Його особістої власності и т.д. Усі ці норми в сукупності є реалізацією правової Ідеї про недоторканість особи. А потім, Під впливим прийнятя законів, складаються Нові суспільні Відносини, Що віключають можлівість необгрунтованого Позбавлення громадянина волі, Його права на власність. Так гуманний цівілізованій принцип недоторканості особи и власності пронизавши ВСІ Елементи права и перетворівся в складового Частину суспільного порядком, гарантом Якого, Як ми знаємо, є право.
У Цій роботі розглянуто Такі Поняття права Як суб'єктивне та об'єктивне.
Для качанів коротко їх охарактеризувати можна так: у широкому значенні Термін "суб'єктивне право "означає все ті, Що віпліває з правових норм (об'єктивного права) для особини и характеризує її Як суб'єкт права. Визнання особини суб'єктом права знаходится виразі у тому, Що вон через норми об'єктивного права Виступає Як Його учасник. У вузьких значенні суб'єктивне право розуміється Як право (можлівість певної поведінкі) особини, Що передбачена правовою нормою (Наприклад, право на освіту, право на відпочинок и т. ін.).
Термін "об'єктивне" щодо права означає, Що юридичні норми Набуль своєї об'єктівації в офіційніх державних актах и ​​того стають Незалежності от Розсудів Окрема індівідів. Термін "Суб'єктивне" вказує на пріналежність права Певної суб'єкту, на Його певні юридичне візнані возможности, якімі ВІН на Свій Розсудів Може скорістатіся або НЕ скорістатіся.
Поняття, СУТНІСТЬ ПРАВА
Термін "Право" вжівається у процесі Спілкування людей Досить часто, відображуючі при цьому Різні аспекти їхнього суспільного життя. Так, слово "Право" означає возможности, які має соціальний суб'єкт, сукупність (Систему) особливая правил соціальної поведінкі загально характером, відповідність форм Явища Його сутності ТОЩО. Багатозначність слова "Право" зумовлюється тім, Що воно започатковано від слова "Правда", корінь "прав" є основою багатьох слів, зокрема, "правий", "справедливий", "правило", "Правдивий", "правильний", "правити" і т. ін. Се-ред усіх Тлумачення терміна "право" доцільно віділіті Такі Його значення, Як:
а) певні возможности, Що має соціальний суб'єкт;
б) сукупні системи юридичних норм, за допомог якіх здійснюється регуляція суспільних відносін;
в) оцінкі покажчика-істінності, дійсності, достовірності Певної соціальніх явищем.
залежних від сфери суспільних знань, в якіх вікорістовується цею Термін, віділяють Його філософське, соціологічне, психологічне и т. ін. Тлумачення, Що мают Загальні и відмінні рісі, пов'язані з особливая предмета наукового Дослідження и засобів, Що використовують для цього. Кожне з Тлумачення права відображає Ліше певні Його сторони, аспекти тією мірою, в якій право є предметом Дослідження окремої науки, тому Тільки синтез, інтегрування Всіх визначеня права спроможні відобразіті Його характеристики Як цілісного суспільного Явища, альо ї у цьому випадка Глибина пізнання права поклади від рівня роз В¬ витку суспільних наук взагалі.
Протяг трівалого годині вважаєтся, Що вітчизняна юридична наука спіралі на єдіно вірне та завершення правового вчення, Що базувалося на "Беззаперечніх" положеннях марксістсько-ленінської Теорії розвітку суспіль-ства. Альо ніні на зміну всепоглінаючому марксизму-ленінізму в науку прийшов плюралізм теорій, концепцій, доктрин, вчень, Що знайшло Своє відповідне відображення и в правознавстві, Що СЬОГОДНІ характерізується різноманітністю підходів у візначенні сутності, змісту, форм існування права, коли поряд Із нормативно розвиваються ї Інші підході до праворозуміння - соціологічній, системний, аксіологічній, функціональний ТОЩО.
Наявність плюралістічного підходу до праворозуміння об'єктивно зумовлена ​​тім, Що право тісно пов'язане з іншімі соціальнімі Явища, як-від: державою, політікою, економікою, культурою суспільства. Коженов Окрема віпадок віявляє право з якогось одного боку, тому цілісна Його характеристика можлива Ліше шляхом всебічного аналізу багатоманітніх зв'язків права з соціальною дійсністю.
при нормативі підході до праворозуміння право відносять до нормативних систем суспільства. При цьому віявляються ознайо, властіві соціальнім нормам взагалі (моралі, релігії, звичаїв, праву), та спеціфічні Властивості права, Що відрізняють Його від інших соціальніх норм. У цьому випадка право переважно розглядається Як система загальнообов'язкового, формально визначених норм, Що відображують по-державному організовану волю народу, гарантуються и охороняються державою, віступають регулятором суспільних відносін.
При генетичному підході до праворозуміння основна УВАГА зосереджується на процесах Виникнення и Формування права, Його соціальної детермінованості об'єктивними и суб'єктівнімі умів життя суспільства.
Інструментальному підходу властіве Дослідження права Як спеціфічного регулятора соціальніх відносін, за допомог Якого здійснюється и забезпечується Державне управління суспільством.
Дослідження права Як феномена культури, соціальної цінності складає основу аксіологічного підходу. Правова дійсність вівчається у цьому випадка Крізь призму її відповідності досягнуть суспільством рівню соціального прогресу, Що Дає можлівість віділіті пітому Вагу "права в праві ", тобто дати оцінку прогресівност...
