Волгоградський державний коледж управління і нових технологій
Реферат
НА ТЕМУ: В«НОРМИ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІВ»
Виконала студентка групи К06-Н
Атрощенко К. С.
Перевірила викладач:
Шіндряева І. В.
Волгоград 2010
Зміст
1.Особенності інформаційно-правових норм
2.вид інформаційно-правових норм
3.Состав інформаційно-правових норм
4. Класифікація інформаційно-правових норм
1. Особливість інформаційно-правових норм
Особливість інформаційно-правових норм полягає в тому, що вони регулюють відокремлені групи суспільних відносин стосовно особливостей інформаційної сфери.
Інформаційно-правовим нормам властиві всі основні, характерні риси норм, що складають правову систему. Як і норми інших галузей права, вони містять описи правил поведінки (або алгоритмів поведінки), які встановлюються державою в певному порядку, формі і вводяться в дію у встановлений законодавством термін. Інформаційно-правові норми задають зміст прав і обов'язків суб'єктів - учасників правовідносин, виконання яких забезпечується примусовою силою держави.
Відмінність інформаційно-правових норм від норм інших галузей права в тому, що вони регулюють відносини, що виникають в інформаційній сфері у зв'язку з реалізацією інформаційних прав і свобод та здійсненням інформаційних процесів при зверненні інформації. В залежності від виду і форми подання інформації, суб'єктів, що діють в інформаційній сфері, особливостей їх поведінки, інформаційно-правові норми можуть поділятися на імперативні і диспозитивні.
Сукупність норм інформаційного права формується на основі конституційних інформаційно-правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з реалізацією інформаційних прав і свобод. Це, в першу чергу, право кожного на виробництво, передачу, розповсюдження, одержання, пошук та споживання інформації законним способом, право на вільну творчість, викладання, іншу інтелектуальну захищається законом діяльність.
2. Види інформаційно-правових норм
В залежності від їх змісту інформаційно-правові норми можуть бути матеріальними і процесуальними .
Матеріальні інформаційно-правові норми встановлюють структуру елементів і частин інформаційної сфери. Вони визначають зміст державної політики в інформаційній сфері, закріплюють комплекс обов'язків, прав, а також відповідальність учасників інформаційних процесів, у тому числі матеріальне зміст юридичних прав і обов'язків учасників інформаційних правовідносин. Ці норми встановлюють правовий статус суб'єктів в інформаційній сфері в частини їх обов'язків і відповідальності за організацію та забезпечення процесів обігу інформації, в тому числі формування інформаційних ресурсів і надання користування ними відповідно до чинного законодавства.
Процесуальні інформаційно-правові норми за своїм призначенням регламентують процедуру (Порядок, правила) реалізації обов'язків і прав, встановлених матеріальними інформаційними нормами в рамках регульованих інформаційних відносин, так, цими нормами встановлюється порядок ліцензування та сертифікації у інформаційній сфері, формування інформаційних ресурсів, пошуку та отримання інформації з цих ресурсів, інші процедури правового регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері.
3. Склад інформаційно-правових норм
Як і норми інших галузей права, інформаційно-правова норма складається з гіпотези, диспозиції і санкції .
Гіпотеза визначає умови, обставини, при яких можуть виникати інформаційні правовідносини, і вказує на коло суб'єктів - учасників цих правовідносин. Наприклад, при встановленні порядку отримання інформації від державних структур визначаються умови звернення споживача до цього органу і видачі інформації цим органом.
Основу інформаційно-правової норми складає диспозиція, яка містить припис про те, як повинні надходити суб'єкти правовідносин, встановлюються їх права та обов'язки. Так, відповідно до Федерального законом В«Про бібліотечну справуВ» встановлюються права та обов'язки читача і бібліотекаря з надання інформаційних послуг, по користуванню такими послугами.
Захист прав та забезпечення виконання встановлених правил виробляються за допомогою санкцій. Санкції інформаційно-правових норм вельми різноманітні. В залежності від виду інформації, характеру завданих збитків, умов виникнення правопорушення це можуть бути цивільно-правова, адміністративна або кримінальна відповідальність.
В конкретної статті нормативного правового акта можуть не бути присутніми всі три складових інформаційно-правової норми. Однак вони можуть міститися або в інших статтях даного акту, або в інших актах.
4. Класифікація інформаційно-правових норм
Інформаційно-правові норми можуть класифікуватися залежно від способів їх впливу на суб'єктів правовідносин. Тут діють дві групи норм - диспозитивні і імперативні .
Диспозитивні інформаційно-правові норми застосовуються при регулюванні відносин в області захисту нематеріальних благ, майнових прав, особистих немайнових прав в інформаційній сфері. Це - гідність особистості, честь і добре ім'я, ділова репутація, недоторканність приватного життя, особиста і сімейна таємниця, право на ім'я, право авторства, інші особисті немайнові права та інші нематеріальні блага, пов'язані з виробництвом, перетворенням і споживанням інформації. Диспозитивні інформаційно-правові норми мають свою специфіку, обумовлену особливостями та юридичними властивостями інформації та інформаційних об'єктів, що відрізняє їх від інших норм диспозитивного характеру.
Приклади диспозитивних норм.
Цивільний кодекс РФ стаття 128 В«Види об'єктів цивільних правВ». До об'єктів цивільних прав належать речі, включаючи гроші та цінні папери, інше майно, в тому числі майнові права; роботи і послуги; інформація; результати інтелектуальної діяльності, у тому числі виключні права на них (інтелектуальна власність); нематеріальні блага.
Закон РФ В«Про авторське право і суміжні права В»стаття 16В« Майнові права В». Автору щодо його твори належать виключні права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом В».
Федеральний закон В«Про інформації, інформатизації та захисту інформації В»стаття 6В« Інформаційні ресурси як елемент складу майна та об'єкт права власності В». Інформаційні ресурси можуть бути державними і недержавними і як елемент складу майна знаходяться у власності громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій і громадських об'єднань. Відносини з приводу права власності на інформаційні ресурси регулюються цивільним законодавством Російської Федерації. Російська Федерація і суб'єкти Російської Федерації є власниками інформаційних ресурсів, створюваних, придбаних, накопичуваних за рахунок коштів федерального бюджету, бюджетів суб'єктів Російської Федерації, а також отриманих шляхом інших встановлених Законом способів.
Держава має право викупу документованої інформації у фізичних та юридичних осіб у разі віднесення цієї інформації до державної таємниці.
Власник інформаційних ресурсів, що містять відомості, віднесені до державної таємниці, має право розпоряджатися цією власністю тільки з дозволу відповідних органів державної влади.
Федеральний закон В«Про участь в міжнародному інформаційному обміні В»стаття 6В« Право власності на інформаційні продукти і засоби міжнародного інформаційного обміну В». Документована інформація, інформаційні ресурси, інформаційні продукти, засоби міжнародного інформаційного обміну відносяться до об'єктів майнових прав власників і включаються до складу їх майна.
Відносини, пов'язані з правом власності на російські інформ...
