Зміст
Введення
1. Молодіжна злочинність як соціальний феномен
2. Основні форми молодіжної злочинності
3. Основні передумови молодіжної злочинності
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Молодіжна злочинність - це небезпечне негативне явище. Вона є частиною організованої злочинності. При цьому її небезпека полягає, зокрема, в тому, що вона є способом існування молодіжної кримінального середовища. Її існування - це відображення тієї особливої вЂ‹вЂ‹економічної та соціальної ситуації, яка склалася в Росії в останні десятиліття.
Пізнання молодіжної злочинності - Це не тільки ключ до розробки найбільш ефективних методів боротьби з нею, але і пізнання завтрашнього дня всієї організованої злочинності. У цьому зв'язку успішна боротьба з молодіжною злочинністю не тільки знизить кримінальну напруженість в країні, але і, по суті, буде є профілактикою організованої злочинності завтрашнього дня. Саме цим і пояснюється актуальність цього дослідження, особливостей суті і методів боротьби з молодіжною злочинністю.
Дане дослідження є спробою не тільки проаналізувати сформовану в даний час ситуацію з молодіжною злочинністю, але і заглянути в можливе не тільки її майбутнє, але і організованої злочинності в цілому.
Проблема криміногенного впливу на молодь останнім часом не може не турбувати російську громадськість. Покоління, яке звикли вважати дітьми, вже дітьми не назвеш - це молодь. Не можна сказати, що настрої і спосіб життя сучасної молоді можуть дати суспільству надію на "світле" майбутнє.
У Росії щорічно здійснюються молоддю і підлітками близько 81% злочинів. Тільки за два роки (з 2008 по 2009 рр..) Збільшення числа злочинів склало більше 52%. Серед кримінальних злочинів кожне четверте здійснюється молоддю. Грунтуючись на цих даних, можна з упевненістю говорити про значну ступеня залученості молоді у протиправну діяльність. За результатами соціологічних опитувань майже 40% молодих респондентів особисто здійснювали певні правопорушення. Всі це говорить про те, що молодіжна злочинність в даний час активно прогресує. Вона охоплює всі основні молодіжні групи як в соціально-демографічному, так і в територіальному та професійно-освітньому аспектах.
Отже, боротьба з цим негативним соціальним явищем важлива справа для держави і суспільства, для яких дотримання прав і свобод громадян - фундаментальні цінності, покладені в основу їх організації і діяльності.
Одним з напрямків цієї боротьби є виявлення, розкриття і розслідування конкретних злочинів, які в своїй масі складають аналізований вид злочинності.
Боротьба з молодіжної злочинністю, звичайно ж, не зводиться тільки до діяльності правоохоронних органів по виявленню, розкриттю і розслідуванню злочинів, що становлять це негативне соціальне явище. Вона багатогранна і повинна включати в себе цілий комплекс заходів, що запобігають криміналізацію молоді. Причому, ці заходи не повинні зводитися тільки до заходів кримінально-правового впливу, а включати в себе дії, що відносяться до інших сфер діяльності держави і суспільства.
Як показує практика, в даному напрямку правоохоронної діяльності доводиться стикатися зі значними труднощами, які багато в чому обумовлені особливостями злочинів, що становлять молодіжну організовану злочинність.
Дана робота має на меті з'ясувати, що ж таке молодіжна злочинність і які основні заходи протидії ж їй існують.
Ставляться наступні завдання:
1. Розглянути такий соціальний феномен як молодіжна злочинність;
2. Встановити яку вікову групу становить молодь;
3. Виявити основні передумови молодіжної злочинності;
4. Виявити основні заходи протидії їй.
І в кінці даної роботи вивести висновок.
1. Молодіжна злочинність як соціальний феномен
Говорячи про такий соціальний феномен, як молодіжна злочинність, насамперед необхідно уточнити, що ми увазі під поняттями "молодь" і "злочинність".
Загальновідомо, що життя окремої людини, життєдіяльність соціальної групи або людського спільноти в цілому - це безперервний процес.
Молодь-це соціально-демографічна група, що переживає період становлення соціальної і психофізіологічної зрілості, адаптацію до виконання соціальних ролей дорослих. Вікові межі молоді розмиті й рухливі.
Відповідно виділення в ньому тих чи інших етапів, стадій носить явно умовний характер. Але очевидно в тій ж мірою, що обійтися без цих умовних кордонів і пов'язаних з ними понять неможливо ні в наукових дослідженнях, ні в соціальній практиці.
У зв'язку з цим виникає питання, що має одночасно і концептуальне і операціонально значення для даного дослідження: яку вікову групу населення слід позначати поняттям "Молодь"?
Наприклад, застосовуються такі визначення: "молодь" - це особи у віці 15-24 років; "молоді люди "- у віці 10-24 років. "Робоча книга соціолога" виділяє наступні періоди в житті людини: до 7 років; 8-15; 16-17; 18-25; 26-30; 31-40; 41-50; 51-60; 61 рік і старше. Офіційна демографічна статистика, в відповідності зі схемами перепису населення, відносить до молодіжної групи 15-19; 20-24 і 25-29 років.
А що стосується авторів багатьох соціологічних робіт, то вони вживають термін "молодь", не пояснюючи про якому віці йде мова або занадто спільними кордонами позначаючи предмет аналізу: "до 30 років", "до 16 років" та "старше 25 років ". Лише в окремих випадках позиція визначається з достатньою чіткістю і в молодіжний вік включаються інтервали 18-24 роки ("молодь") і 25-29 років ("молоді дорослі").
У кримінологічної літературі поняття "молодь" [1] відноситься до числа відомих і досить часто вживаних. Те ж саме відноситься і до його похідним (наприклад, "молодіжна субкультура", "Молодіжна злочинність", "правопорушення молоді" і т.д.).
Проте, і тут далеко немає єдності в позначенні вікових меж цього поняття. Очевидний наслідок такої ситуації, а тим більше ігнорування взагалі точного позначення вказаних кордонів, - неможливість зіставлення результатів досліджень.
Оскільки на даному етапі немає можливості виробити єдині і тим більше визнаються всіма фахівцями критерії, в процесі викладу кожного разу потрібно недвозначно зафіксувати авторську позицію щодо вікових меж контингенту, що є об'єктом вивчення.
У даній роботі поняттям "Молодь" охоплюється віковий інтервал від 18 до 29 років включно.
Молодіжний контингент - це величезний за чисельністю загін населення. У 2009 р. людей у ​​віці 15-29 років у Росії було більше, ніж населення наприклад, у Бельгії, Данії чи Голландії разом узятих.
Кожен п'ятий житель нашої країни, і навіть дещо більше, знаходиться в молодіжному віці. Вже одного цього факту більш ніж достатньо, щоб оцінити молодь як об'єкт аналізу, заслуговуючий найпильнішої уваги з боку самих різних фахівців-суспільствознавців, в тому числі і кримінологів.
Разом з тим необхідний диференційований підхід до аналізу молоді як соціально-демографічної групи, не тільки величезною по своїй масі, але і дуже складною і неоднорідною за складом.
У цьому сенсі поділ досліджуваного контингенту на підгрупи за критерієм віку (18-24 і 25-29 років) є далеко не єдино можливим варіантом диференціації.
В якості типологічних критеріїв треба назвати: стать, місце проживання (місто, село), ​​міграційні ознаки, рід занять, матеріальну забезпеченість, освіта, культурні орієнтації, політичні інтереси, ставлення до цінностей права, тип поведінки і т.д.
Складна внутрішня структура молодіжного контингенту чревата неминучими внутрішніми суперечностями і навіть конфліктами. Але наявність факторів не виключає безлічі спільних рис і ознак, "Скріплюють" цю внутрішню структуру і дозволяють говорити про якісної визначеності п...
