Зміст
ВСТУП
ГЛАВА 1. Місце і роль заходів забезпечення провадження по справах про адміністративні правопорушення в системі заходів адміністративного примусу
В§ 1. Поняття та особливості адміністративного примусу, класифікація заходів адміністративно-правового примусу
В§ 2. Види заходів забезпечення провадження по справах про адміністративні правопорушення
РОЗДІЛ 2. Проблеми застосування окремих заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення
В§ 1. Проблеми заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, застосовуються в щодо фізичних осіб
В§ 2. Проблеми заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, застосовуються тільки в щодо юридичних осіб
В§ 3. Проблеми заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, застосовуються як в щодо фізичних, так і юридичних осіб
Висновок
Бібліографія
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність теми дипломної роботи. Реалізація заходів адміністративного примусу є досить важливою і актуальною задачею державних органів, тому ці заходи спрямовані на забезпечення законності, охорони правопорядку, прав та інтересів громадян і організацій, власності, створення нормальних умов для діяльності апарату публічної влади. Серед широкого арсеналу заходів адміністративного примусу особливе місце займають заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, що обумовлено, перш за все, тим, що вони оперативно впливають на суспільні відносини, виникають у зв'язку з вчиненням адміністративних правопорушень.
Новизна дипломної роботи полягає в тому, що в рамках дослідження зроблена спроба поглиблення правової основи діяльності органів державного управління шляхом внесення пропозицій про часткову зміну нормативних актів регулюючих заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Теоретична значущість роботи полягає у спробі комплексного спеціального теоретико-правового дослідження заходів забезпечення провадження по справах про адміністративні правопорушення.
Практична значимість дослідження полягає в розробці положень і висновків, які можуть бути використані для вдосконалення правового регулювання діяльності органів виконавчої влади.
Мета і завдання дослідження . Метою дипломної роботи є аналіз теоретичних точок зору про поняття та класифікації заходів адміністративного примусу та їх частини, заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, формулювання висновків і пропозицій щодо вдосконаленню діяльності органів виконавчої влади щодо застосування заходів адміністративного примусу.
Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:
- дослідити теоретичні погляди учених-адміністративістів про поняття адміністративного примусу і його видах;
-на основі аналізу нового законодавства досліджувати заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення їх місце і роль в класифікації заходів адміністративного примусу;
-вивчити особливості застосування окремих заходів адміністративного забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення органами внутрішніх справ;
-досліджувати прогалини і вузькі місця в регулюванні зазначених відносин і запропонувати варіанти їх рішення.
Методологічною базою дипломної роботи виступили загальнонауковий діалектико-матеріалістичний метод пізнання, а також системний, порівняльно-правовий методи і різні прийоми (аналіз, синтез, метод дедукції і індукції) формальнологіческіх характеру.
Інформаційні джерела включають в себе навчальну та спеціальну літературу, нормативні акти, наукові праці вчених правознавців, а також статті та публікації в періодичній пресі, правозастосовна практика реалізації адміністративного примусу, статистичні дані.
Структура дипломної роботи складається з вступу, двох розділів, висновку, бібліографії та додатків. У першому розділі досліджені заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення їх місце і роль в класифікації заходів адміністративного примусу. У другій главі розкрито деякі проблеми застосування окремих заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
дослідження даної теми в науці. Перші дослідження різних аспектів правового регулювання та практики застосування заходів забезпечення провадження по справах про адміністративні правопорушення з'явилися в працях вітчизняних вчених - адміністративістів, починаючи з кінця XIX століття. Істотний внесок у адміністративно-правову науку при вивченні даних заходів внесли такі вчені як Н. Н. Білявський, А. І. Єлістратов, І. Т. Тарасов та інші видатні дореволюційні юристи [1].
В адміністративно-правовій літературі радянського періоду заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення розглядалися в роботах Ю. М. Козлова, І. А. Галагана, В. Р. Кісіна та інших авторів [2].
В останній час питання застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення розглядаються в роботах Б.В. Россинського, А.Н. Борисова, А.І. Калпунова, Ю.П. Кузякіна, М.І. Жумагулова та інших авторів [3].
ГЛАВА 1. МІСЦЕ І РОЛЬ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В СИСТЕМІ ЗАХОДІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИМУСУ
В§ 1. Поняття та особливості адміністративного примусу, класифікація заходів адміністративно-правового примусу
В процесі правоохоронної діяльності держава застосовує різноманітні види примусу. Ще В«античні філософи обгрунтовували необхідність застосування сили державою для досягнення загального блага, миру, безпеки держави, торжества справедливості В»[4].
Примушувати, це значить насильно, проти волі і бажання людини, спонукати його до вчинення дії (до бездіяльності), змушувати [5]. Примус може бути правомірним, протиправним і не врегульованих нормами права взагалі, але єдиним легітимним суб'єктом правового примусу може виступати тільки держава. Державний примус В«є первинним властивістю права, воно втілює в собі і стимулюючий, і обмежувальний його потенціал В»[6].
Доктор юридичних наук, професор А. П. Солдатов стверджує, що на думку більшості вчених В«державний примус - це метод впливу держави на суб'єктів права, що полягає у заподіянні їм будь-яких правообмежень шляхом застосування нормативно закріплених заходів примусу в зв'язку з правопорушенням (або об'єктивно-протиправним діянням, що містить в собі ознаки складу правопорушення) або у зв'язку з державною необхідністю В»[7].
При цьому, зазначає Д. Н. Батра, В«важливо відрізнятиВ« легальне (правове) і нелегальне, не засноване на законі примус (насильство) В»[8]. Видами нелегального примусу є: агресія інших держав, завоювання, злочинність, бандократія, охлократія, також джерелом насильства є халатність, некомпетентність посадових осіб, зловживання владних структур. Погоджуючись з Батрахом, А. В. Зарицький визначає насильство, як В«Несправедливе примусВ» [9], вказуючи: В«примус, що виходить від влади на справедливих підставах, не повинно розцінюватися як насильство В»[10]. Таким чином, автори розглядають примус і насильство як споріднені поняття, оскільки обидва позначають застосування сили, але насильство відрізняється від примусу своїм неправовим і (або) несправедливим характером.
Адміністративне примус є різновидом державного примусу. У теорії адміністративного права немає єдиного підходу до поняття адміністративного примусу. При цьому одні автори дають поняття адміністративного примусу, інші розглядають адміністративно-правовий примус.
На думку Д....
