Міжнародний університет в Москві
Юридичний факультет
Реферат
з дисципліни
В«Міжнародне інвестиційне право В»
на тему
В« Міжнародний центр по врегулювання інвестиційних спорів В»
Підготувала: Астрова Яна
Москва
2008
План
Введення
Діяльність МЦВІС
Компетенція МЦВІС. Поняття інвестиційних спорів
Організаційна структура МЦВІС
Процедура врегулювання суперечок
Висновок
Бібліографія
Введення
Підвищення економічної активності держав породжує збільшення кількості інвестиційних спорів.
У сучасному цивільному законодавстві будь-якої держави міститься поняття громадянських прав сторін. Виходячи з цього, партнери вступають у економічні відносини, в тому числі й інвестиційні відносини, повинні бути впевнені в тому, що в разі виникнення інвестиційного спору вони зможуть знайти правові можливості для захисту своїх інтересів і що рішення, винесені компетентними органами (наприклад, господарськими судами різних рівнів), будуть виконані.
Стосовно до нашої країні це положення особливо актуально, тому що багато іноземних фірм, що діють зараз в Росії, в 1920-1940 рр.. позбулися своєї власності в СРСР без компенсації. Крім того, дострокове розірвання в 1930-х рр.. ряду консенсуальних угод призвело до порушення арбітражних та судових справ, які закінчилися безрезультатно для іноземних інвесторів.
Механізм такий правового захисту повинен виступати одним з основних елементів ефективної національної нормативної та судової влади, покликаної забезпечити реалізацію прав іноземних інвесторів в країні.
Специфікою вирішення інвестиційних спорів є неоднорідність міжнародних економічних відносин. Економічні суперечки між окремими державами вирішуються на основі міжнародного права, як і інші міжнародні спори.
Як відомо, згідно з принципами міжнародного права, кожне держава і будь-які суб'єкти міжнародного права зобов'язані вирішувати свої суперечки мирними засобами так, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир, безпеку та справедливість. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів є імперативним принципом міжнародного права. Він закріплений у п. З ст.2 Статуту ООН, в Декларації про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин і співробітництва між країнами, в заключному акті наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975р. і багатьох інших договорах.
У сучасних умовах, коли спостерігається ускладнення і поглиблення міжнародного економічного співробітництва, в тому числі в області інвестиційних відносин, держави прагнуть розвивати практику і метод мирних засобів вирішення міжнародних суперечок, удосконалювати механізм їх застосування.
В«Проблема створення надійного механізму врегулювання інвестиційних спорів нерозривно пов'язана з питаннями утвердження принципів та норм міжнародно-правового захисту капіталів у приймаючих інвестиції державах. Здійснюючи інвестиції в країнах, що розвиваються і країнах "Перехідної економіки" з властивою їм політичної і економічною нестабільністю, іноземний інвестор ризикує тим, що в разі зміни політичної ситуації його капітали можуть бути націоналізовані, реквізовані без виплати компенсації вчасно і в повному обсязі. Крім того, існує реальна небезпека, що при введенні жорстких валютних обмежень державою-реципієнтом інвестор не зможе звернути свій прибуток від участі в інвестиційному проекті у вільно конвертовану валюту та перевести її за кордон. Не виключена також ситуація, коли іноземні інвестиції можуть бути втрачені в результаті військових дій або цивільних хвилювань. Іншими словами, інвестиційний ризик в умовах чужої держави залишається дуже високим, що вимагає надійної арбітражно-судової захисту.
Невипадково одним з основних завдань Федерального закону від 9 липня 1999 р. "Про іноземні інвестиції в Російській Федерації" є гарантія забезпечення належного вирішення спору, який виник у зв'язку із здійсненням інвестицій і підприємницької діяльності на території Російської Федерації іноземним інвестором. Такого роду суперечка, як свідчить ст. 10 Закону, дозволяється у Відповідно до міжнародних договорів Росії і федеральними законами у суді або арбітражному суді або в міжнародному арбітражі.
Особливі механізми мирного вирішення економічних суперечок, виникають в ході здійснення інвестиційної діяльності, розроблені та діють на основі Вашингтонської конвенції 1966 р. "Про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами ". У свою чергу, на основі даної Конвенції був заснований Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних спорів (МЦВІС). Такі ж механізми забезпечує Сеульська Конвенція 1985 р. "Про заснування Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій (МИТІ)" В». [1]
Аналіз Вашингтонської і Сеульської конвенцій показує, що обидва цих документа створюють єдиний механізм, що дозволяє захистити іноземні інвестиції, причому вони виходять з єдиного принципу регулювання інвестиційних відносин.
Діяльність МЦВІС
Розглянемо в цьому контексті систему Міжнародного центру по врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС), що стала найбільш значущою з створених досі подібних систем.
МЦВІС забезпечує врегулювання інвестиційних спорів між урядами та іноземними приватними інвесторами, або Улагоджуючи розбіжності, або через арбітражний розгляд. Він був створений в 1966 р. відповідно до Вашингтонської Конвенції про врегулювання інвестиційних спорів між державами та громадянами інших держав, яку, за станом на квітень 2006 р., ратифікували 143 країн.
Центр утворений для врегулювання спорів в рамках міжнародного майнового права. Маються на увазі суперечки, що виникають між державами, з одного боку, та іноземними фізичними та юридичними особами-інвесторами, з іншого боку. Такі спори розглядаються як приватноправові, але складність в тому, що держави в силу їх суверенності володіють юрисдикційними та іншими імунітетами. Мета Конвенції та резон створення Центру - вилучення таких інвестиційних спорів з національної юрисдикції і передача їх в міжнародний арбітраж. Таким чином елімінується можливість держави використовувати свою юрисдикційну імунної [2].
Конвенція по врегулюванню інвестиційних суперечок була розроблена в рамках Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), підписана в Вашингтоні 18 березня 1965 р. 46 державами - членами Банку та відповідно до її положеннями вступила чинності 14 жовтня 1966 р. У відповідності до Вашингтонської конвенції був заснований Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних спорів - International Center for Settlement of Investment Disputes.
Аналіз Вашингтонської конвенції показує, що цей міжнародно-правовий документ створює єдиний механізм, спрямований на захист іноземних інвестицій. При цьому вона виходить з єдиних принципів регулювання. Очевидно, що російське законодавство не може ігнорувати цей механізм і ці принципи.
У структурному відношенні положення Конвенції можна розділити на дві групи: норми, що регламентують діяльність МЦВІС як міжнародної організації, яка має повну міжнародну правосуб'єктність, і норми, регулюють механізм розгляду інвестиційних спорів. Найбільший інтерес для нас представляють норми, які відносяться до другої групи, тому як саме в них закладена процедура захисту інтересів інвесторів. У свою чергу положення Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів можна розділити на три групи:
1) норми, що визначають компетенцію ІКСІД, або, користуючись термінологією Конвенції, Центру з розгляду інвестиційних спорів;
2) положення, що регулюють порядок проведення примирної процедури;
3) норми, що регламентують порядок виконання рішень Центру.
<...
