Тема: Матеріальна відповідальність працівників. Трудова дисципліна. Індивідуальні трудові спори
1) Поняття матеріальної відповідальності працівників
2) Умови матеріальної відповідальності.
3) Види матеріальної відповідальності (Повна і обмежена).
4) Порядок відшкодування шкоди, заподіяної наймачеві.
1. Поняття матеріальної відповідальності працівників
Матеріальна відповідальність працівників - це встановлена ​​законом обов'язок працівників відшкодувати повністю або частково пряму дійсну шкоду, заподіяну їх протиправними і винними діями того наймачеві, у якого вони працюють. Матеріальна відповідальність застосовується незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Матеріальну відповідальність слід відрізняти від таких заходів матеріального впливу, як позбавлення або зменшення премії, винагороди за підсумками роботи за рік тощо
2. Умови матеріальної відповідальності
Матеріальна відповідальність працівників настає за наявності наступних умов: 1) наявність прямої дійсної шкоди, тобто втрата, погіршення або пониження цінності майна, необхідність провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або зайві виплати. При цьому неодержані доходи, тобто ті суми, на які збільшилося б майно наймача, якщо б боржник не здійснив правопорушення, не враховуються; 2) протиправність поведінки працівника, яка завдала шкоду. Воно виражається в те, що працівник не виконує або виконує неналежним чином трудові обов'язки, покладені на нього нормативними актами, правилами внутрішнього трудового розпорядку, інструкціями та іншими обов'язковими правилами, наказами і розпорядженнями наймача; 3) наявність між поведінкою працівника і завданою шкодою причинного зв'язку; 4) наявність вини в поведінці працівника у формі умислу і необережності.
Неприпустимо покладання на працівника відповідальності за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничого ризику (експериментальне виробництво, введення нових технологій і т.д.)
3. Види матеріальної відповідальності (повна і обмежена)
Стаття 402 ТК встановлює, що працівники, як правило, несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну з їх вини наймачеві. Законодавством, колективними договорами, угодами може встановлюватися обмежена матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну наймачеві з їх вини, за винятком випадків, передбачених статтею 404 ТК.
Обмежена матеріальна відповідальність означає, що працівник зобов'язаний відшкодувати шкоду в розмірі його дійсної шкоди, проте сума відшкодування не може перевищувати середнього місячного заробітку. Обмежена матеріальна відповідальність у даний час передбачена згідно зі статтею 403 ТК лише в двох випадках:
1) працівниками-у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку за псування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих наймачем працівникові в користування;
2) керівники організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не понад триразового середнього місячного заробітку, якщо шкоду заподіяно неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям або випуску недоброякісної продукції. Таку відповідальність несуть керівники їх заступники будь-яких структурних підрозділів, передбачених статутом (положенням) підприємства.
Середній місячний заробіток визначається, виходячи з розрахунку останніх двох календарних місяців роботи працівника, що заподіяв шкоду. Якщо працівник пропрацював у наймача менше двох місяців, то його середній заробіток визначається, виходячи з фактично відпрацьованого часу.
Повна матеріальна відповідальність.
Повна матеріальна відповідальність - це відповідальність у розмірі заподіяної збитку без обмеження її небудь межею. Повна матеріальна відповідальність настає, якщо не зроблено вилучень із загального правила про повну матеріальної відповідальності. Крім того, повна матеріальна відповідальність у випадках, передбачених статтею 404 ТК.
Найбільш часто повна матеріальна відповідальність настає при укладенні між працівником і наймачем письмового договору про повну матеріальну відповідальність.
Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено наймачем з працівниками, що досягли 18-річного віку, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Приблизний перелік таких посад і робіт, а також зразковий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються Урядом Республіки Білорусь.
Повна індивідуальна матеріальна відповідальність може встановлюватися за наявності наступних умов: 1) товарно-грошові цінності передаються працівнику під звіт, тобто на нього особисто покладається обов'язок по їх збереження та продажу (працівники дрібної роздробу, комірники, касири. буфетник, експедитори і т.п.); 2) працівнику створені умови для зберігання, продажу та переробки матеріальних цінностей (ізольоване приміщення і т.п. 3) працівник самостійно звітує перед бухгалтерією за ввірені йому цінності.
Особливою формою повної матеріальної відповідальності є колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, яка вводиться при спільному виконанні працівниками роботи, пов'язаної із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про індивідуальну матеріальної відповідальності
Колективна матеріальна відповідальність вводиться за наявності одночасно таких умов: 1) роботи виконуються спільно; 2) неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність; 3) наймачем створені працівникам умови для нормальної роботи і забезпечення збереження переданих їм цінностей,
4) працівник (член бригади) досяг віку 18 років.
Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність передбачає перелік основних обов'язків працівника і наймача. Працівник зобов'язується дбайливо ставитися до переданим йому на зберігання або для інших цілей матеріальним цінностям і вживати заходів до запобігання шкоди, своєчасно повідомляти наймачеві про всіх обставини, що загрожують забезпеченню збереження довірених йому цінностей, вносити пропозиції наймачеві з реконструкції та ремонту складських приміщень та майданчиків з метою поліпшення їх пристосованості до зберігання матеріальних цінностей, вести облік. Складати та подавати в установленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки цінностей. У свою чергу, наймач зобов'язується: створювати працівникові умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення збереження довіреного йому майна, знайомити працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальності працівників, а також діючими інструкціями, нормативами та правилами зберігання, приймання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому цінностей, проводити в установленому порядку інвентаризацію і списання матеріальних цінностей.
Бригада приймає на себе повну матеріальну відповідальність за всі передані їй під звіт товарно-матеріальні ...
