Введення
Глобалізаційні процеси, загострилися нерівність економічних умов та можливостей в різних країнах, сприяла зростанню міждержавних переміщень населення, привели формуванню принципово нової міграційної ситуації в світі, найважливішими характеристиками якої є:
1) безпрецедентне розширення масштабів міжнародної міграції;
2) розширення географії міжнародних міграцій, залучення в орбіту світових міграцій практично всіх країн світу;
3) зміна структури міграційних потоків у відповідності з потребами глобалізованого ринку праці;
4) визначальне значення економічної і, перш за все, трудової міграції;
5) неухильне зростання і структурна нездоланність нелегальної імміграції;
6) зростання масштабів і розширення географії вимушених міграцій;
7) збільшення значущості міжнародної міграції населення в демографічному розвитку світу, приймати і відправляти країн;
8) двоїстий характер міграційної політики, суперечність між національним і транснаціональним регулюванням міграційних потоків.
Розглянемо докладніше характерні закономірності сучасного етапу розвитку міжнародної міграції населення.
1. Збільшення масштабів міжнародної міграції
У другій половині 1980-х - початку 1990-х рр.. зростаючий дисбаланс демографічного розвитку та світового ринку праці, а також розширюється розрив в економічному розвитку між окремими країнами та регіонами, в поєднанні зі стрімкими змінами в глобальних політичних і економічних системах сприяли різкій інтенсифікації світових міграційних потоків і висунули міжнародну міграцію населення в ряд найважливіших глобальних явищ, в значній мірі впливає на розвиток світової економіки.
Вже тільки масштаби міжнародної міграції дозволяють говорити про неї як про явище, що має глобальне значення. За даними Відділу народонаселення ООН, в 2005 році в світі налічувалося понад 190 млн. чоловік, живуть не в тих країнах, де вони народилися (ця цифра заснована на статистиці осіб, які народилися за кордоном, а також біженців, які перебувають під юрисдикцією УВКБ ООН), при цьому майже 61% міжнародних мігрантів перебуває в розвинених країнах. В сучасному світі один з кожних 35 чоловік є міжнародним мігрантом, при цьому в більш розвинених регіонів світу міжнародним мігрантом є кожен десятий, в той час як в країнах, що розвиваються - тільки один з кожних 70 чоловік.
Зауважимо, що в ці цифри не включені нелегальні мігранти, чисельність яких, за різними оцінками, в даний час складає від 10 до 15% всіх міжнародних мігрантів (тобто від 20 до 35 млн. чоловік), міжнародні туристи, чисельність яких, за даними Всесвітньої туристської організації, в 2006 році перевищив 840 млн. осіб проти 69 млн. чоловік в 1960 р. і 687 млн. людина в 2000 р., а також довгострокові, сезонні, маятникові і епізодичні мігранти. Таким чином, загальна чисельність осіб, в тій чи іншій формі залучених в міжнародні міграційні потоки в даний час перевищує 1 млрд. чоловік!
Останнє дає підставу говорити про формування своєрідної "Нації мігрантів", за чисельністю сумірною з чисельністю найбільших країн світу. Так, за даними на 2005 рік, загальна кількість тільки "Класичних міжнародних мігрантів могло б створити населення" країни ", яка займала б п'яте місце в світі за цим показником.
Важливим показником зростаючого динамізму міжнародного міграційного руху є темпи зростання числа міжнародних мігрантів, які постійно збільшувалися, досягнувши 3,1% в рік в останнє десятиліття ХХ століття, що було пов'язано, зокрема, з розпадом соціалістичної системи і залученням в світові міграційні потоки народів колишнього Радянського Союзу, країн Східної і Центральної Європи.
Важливим індикатором зростання масштабів міжнародної міграції є збільшення частки міжнародних мігрантів у чисельності населення приймаючих країн. Незважаючи на те, що у світовому розрізі частка міжнародних мігрантів у загальній чисельності населення збільшилася незначно (з 2,5% у 1960 році до 3,0% в 2005 році), зміни на рівні окремих країн були набагато більш істотними. Так, якщо в 1960 році тільки в 27 країнах частка мігрантів в населенні перевищувала 10%, то в 2005 році таких країн вже налічувалося 50, при цьому в 10 країнах вона перевищила 20%.
Таким чином, в сучасному світі міжнародні міграційні потоки перетворилися в глобальне явище, яке має вплив на всі сторони життя світового співтовариства, а міжнародна міграція стала одним з ключових джерел соціально-економічного розвитку держав.
2. Розширення географії міжнародних міграцій
В даний час міжнародною міграцією охоплено, за суті, всі країни світу, які в тій чи іншій мірі, в тій чи іншій формі виявляються залученими в світові міграційні потоки. Навіть такі, щодо закриті держави як Північна Корея, Куба, Китай все більше активно залучаються до світові міграційні процеси, при тому, що еміграція з них контролюється значно більш жорстко, ніж імміграція, в противагу багатьом іншим країнам. Так, в Китаї, наприклад, нелегальний виїзд з країни чреватий для китайців дуже серйозними покараннями, аж до смертної кари.
Необхідно відзначити, що, незважаючи на те, що більшість міжнародних мігрантів походить з країн, що розвиваються, сучасні міграційних потоки являють собою не просто рух "з півдня на північ" або "зі сходу на захід", близько третини врахованих мігрантів переміщаються з однієї країни, що розвивається в іншу і така ж приблизно частка виїхала з розвиваються в розвинуті країни. Іншими словами, чисельність мігрантів переміщаються з "півдня на південь", приблизно врівноважує чисельність мігрантів, що переміщаються з "півдня на північ". У дійсності, всі країни та території світу в новому ХХI столітті в тій чи іншій мірі є країнами прийому для якихось мігрантів. Епоха швидких перевезень в межах всього світу не залишила незачепленою жодну країну, міжнародні мігранти з'явилися всюди. За даними Відділу народонаселення ООН, в 2005 році єдиним суверенною державою в світі, в якому чисельність міжнародних мігрантів складала менше однієї тисячі осіб була республіка Тувалу (чисельність жителів якої не перевищує 10,5 тисяч осіб).
За останні 50 років відбулися значні зміни в регіональному розподілі міжнародних мігрантів. Якщо в 1960 році велика частина міжнародних мігрантів (57,2%) перебувала в регіонах, що розвиваються, то в Нині більш 60% міжнародних мігрантів припадає на розвинені регіони світу. Останнє пов'язано з тим, що за 1960-2005 роки чисельність міжнародних мігрантів, що проживають в розвинених регіонах світу, збільшилася більш ніж на 83 млн. чоловік (в 3,57 рази), тоді чисельність міжнародних мігрантів, проживають в регіонах, що розвиваються світу, - всього на 32,09 млн. чоловік (в 1,74 рази). Найбільш помітні зміни спостерігалися у Європі та Північній Америці, де чисельність міжнародних мігрантів зросла, відповідно, в 4,5 рази і 3,56 рази.
Значний вплив на географію міжнародних міграційних потоків надав розпад соціалістичної системи і формування нової євразійської міграційної системи, що об'єднує територію колишнього радянського союзу з населенням більше 230 млн. чоловік. При цьому центром цієї системи в силу історичних і соціально-економічних причин стала Росія, яка перетворилася на центр тяжіння масових потоків мігрантів.
Таким чином, на глобальному рівні відбулися за останні п'ятдесят років зміни виражалися в істотній зміні географії міжнародних міграційних потоків, включення все більшого числа країн у процеси міжнародної міграції.
3. Якісні зміни структури міграційних потоків
Глибокі зміни, що відбулися в світі у другій половині XX в. і зумовлені розвитком постіндустріального сектора економіки і відповідної трансформацією потреб світового ринку праці, здійсненням ліберальних реформ і демократичних перетворень у постсоціалістичних і розвиваються...
