Міжнародний інститут економіки і права
Курсова робота
Дисципліна: Трудове право
Тема: Локальні нормативні акти як джерела трудового права
Студентки III курсу
Юридичного факультету
Платонової
Керівник-консультант
Фархутдінова Т.М.
Омськ 2010
Зміст
Введення. 3
Глава 1. Локальне регулювання трудових відносин. 6
1.1 Поняття і роль локального регулювання трудових відносин. 6
1.2 Види локальних нормативно-правових актів. 10
Глава 2. Прийняття локальних нормативно-правових актів. 14
2.1 Порядок прийняття локальних нормативно-правових актів. 14
2.2 Процедури прийняття локальних нормативно-правових актів. 20
Висновок. 26
Список використаної літератури .. 27
Введення
На сучасному етапі розвитку нашої держави, очевидно, що його правова система зазнала істотні зміни. Змінився підхід до розуміння ролі держави в суспільстві в цілому і економіці зокрема. В системі соціальних регуляторів норми права виділяються загальнообов'язковим характером своїх приписів. Ця особливість правових норм обумовлена ​​формою їх вираження.
Одним з різновидів правових норм є локальні правові норми, які мають конкретизуючий, детальний характер.
Саме їх дослідженню і присвячена дана курсова робота.
Актуальність даної роботи пов'язана з тим, що в результаті конкретизації і деталізації формується цілісна система регулювання господарських відносин, в якій загальні принципи і норми доповнюються і деталізуються локальними нормами та механізмами, що забезпечують реалізацію загальних принципів і норм на рівні господарюючого суб'єкта.
Держава зі свого боку не наказує спеціального поведінки для господарюючого суб'єкта, воно лише формує правила, так би мовити встановлює рамки, яким це поведінка повинна підкорятися.
Локальне нормотворчість має характерну особливість: за своїм змістом воно поширюється лише на певних ділянках суспільних відносин. Володіючи конкретизує властивістю, воно компенсує недосконалість законодавства.
Загальне поняття В«нормативно-правові актиВ» включає широкий комплекс актів правотворчості, видаваних органами законодавчої, виконавчої, а нерідко і судової влади. Нормативно-правовими вони називаються тому, що містять норми права. По суті, дане поняття є синонімом поняття В«законодавствоВ» в широкому сенсі. Це основний джерело права в країнах романо-германської правої системи. Важливу роль відіграють нормативно-правові акти і в країнах англо-американського права.
Дана тема, має велике практичне значення, так як нормативно-правові акти у правовому регулюванні мають ряд істотних переваг в порівнянні з іншими джерелами права: це, зокрема, загальний характер містяться в них приписів, розрахованих на багаторазове застосування, можливість охоплення широких сфер суспільного життя, відносна швидкість процедури їх прийняття, зміни або скасування, висока техніка систематизації та кодифікації нормативно-правових актів.
Слід особливо відзначити, що уявлення про джерела права, так само, як і їх видах, ніколи не залишалися незмінними. Деякі з них (правовий звичай, закон, прецедент), зробивши значну еволюцію з найдавніших часів, збереглися в правових системах і понині. Інші безслідно зникли. Треті ж, втративши будь-яку практичну значимість, зберегли лише історичну цінність. Серед останніх виділяються, наприклад, твори римських юристів, які колись були практично значимими, а в даний час зберегли лише свою теоретичну і практичну значимість.
Локальні правові норми являють собою одну з різновидів правових норм. Вони розробляються органами управління корпорації і адресуються її членам (засновникам, акціонерам, службовцям і т.д.). Локальні правові норми регулюють найбільш важливі відносини, що складаються на підприємстві, і тому вони дуже значимі.
Об'єктом є суспільні відносини по розробці, застосуванню та вдосконаленню локальних нормативних актів, правових норм, опосередковуючи внутрішній трудовий розпорядок організації.
Предметом дослідження цієї роботи є локальні нормативні акти, локальні норми, які визначають внутрішній трудовий розпорядок організації, їх система, функціональна спрямованість, порядок розробки, специфіка змісту та застосування в ринкових умовах господарювання.
Метою даної роботи є аналіз регулювання процесу праці, трудових відносин.
До завдань проведеного дослідження можна віднести наступні:
Дати уявлення про поняття і ролі локального регулювання трудових відносин;
Визначити напрямки, за якими здійснюється взаємодія централізованого і локального правового регулювання;
Визначити види локальних нормативно-правових актів та визначити порядок і процедури їх прийняття.
Структура роботи традиційна. Вона складається з 2 розділів, дозволяють у повному обсязі реалізувати поставлені цілі і завдання.
Глава 1. Локальне регулювання трудових відносин
1.1 Поняття і роль локального регулювання трудових відносин
В умовах переходу до ринкової організації праці різко зростає роль локального правового регулювання трудових відносин - це самостійна форма реалізації законів та інших нормативних правових актів. В відміну від інших форм припускає здійснення нормотворчих функцій роботодавцем самостійно або з урахуванням думки представницького органу працівників і пов'язана з прийняттям таких нормативних правових актів, які діють тільки на підприємстві, в установі, організації.
Використання даного методу регулювання дозволяє, з одного боку, роботодавцю оперативно приймати внутрішні акти, спрямовані на забезпечення реалізації зовнішніх нормативних правових актів, а з іншого - дає можливість працівникам через виборні представницькі органи брати участь у управлінні.
Локальні нормативно-правові акти, прийняті на підприємстві, визначають його особливий внутрішній правопорядок. Вони ближче до опосредуемих суспільним відносинам, ніж централізовані, швидше вловлюють їх динаміку, більш повно враховують особливості і специфіку регулювання стосовно конкретної організації.
Взаємодія централізованого і локального правового регулювання здійснюється за наступними напрямками:
1. Визнання за роботодавцями та представниками працівників прав і обов'язків на локальне нормотворчість. Стаття 8 Трудового кодексу в систему трудового законодавства включає і локальні акти, містять норми трудового права.
Межі локального правового регулювання встановлюються державою шляхом видання державними органами:
а) уповноважуючих норм, якими роботодавцю та представнику працівників надається можливість брати з багатьох питань В«своїВ» правові встановлення.
Відбувається це з використанням таких термінів, як В«можуть встановлюватися В»,В« допускається В»,В« має право В»і т.д.
Так, у колективному договорі, з урахуванням фінансового економічного становища роботодавця, можуть встановлюватися пільги та переваги для працівників, умови праці, більш сприятливі в порівнянні з закріпленими в законах, інших нормативних актах, угодах; перелік посад працівників з ненормованим робочим днем ​​визначається колективним договором, угодою або правилами внутрішнього трудового розпорядку; роботодавець до закінчення року з дня застосування дисциплінарного стягнення має право зняти його з працівника за власною ініціативою, на прохання працівника, його безпосереднього керівника або представницького органу працівників і т.п.;
б) норм, які наказують роботодавцю видати або прийняти локальний нормативний акт самостійно, але з дотриманням відповідних процедур (черговість надання оплачуваних відпусток повинна визначатися щорічно відповідно до графіка відпусток, затвердженим роботодавцем з урахуванням думки виборного профспілкового органу ...
