Зміст
Введення
Глава 1 Поняття масових заворушень
1.1 Масові заворушення: історичний екскурс у проблематику масових заворушень
1.2. Поняття і класифікація масових заворушень
1.3 Міжнародно-правові норми і закордонне законодавство про масові заворушення
Глава 2 Кваліфікація масових заворушень за елементами складу злочину
2.1 Об'єкт масових заворушень
2.2 Об'єктивна сторона масових заворушень
2.3 Суб'єктивна сторона масових заворушень
2.4 Суб'єкт масових заворушень
Висновок
Список джерел та літератури
Введення
Актуальність теми дослідження. Складна соціально-економічна та політична ситуація в країні, розпад ідеологічних скреп зумовили поява в суспільстві на грунті відмінностей економічних, національних, релігійних, політичних та інших інтересів вогнищ напруженості і конфліктів. Що складається в даний час ситуація накладає певний відбиток на стан боротьби зі злочинністю в цілому та її окремими видами. У відомій мірою це стосується і масових заворушень.
Справа в тому, що в період демократичних перетворень, що відбуваються в нашому суспільстві, стають популярними явища масового характеру, включаючи проведення різних мітингів, походів, демонстрацій і т.п. У цих умовах набувають поширеність і явища масового характеру, що носять негативні відтінки, які заподіюють (можуть заподіяти) шкоди громадському порядку і громадської безпеки. У цьому зв'язку цілком обгрунтованим можна вважати висновок, згідно з яким з урахуванням зростаючої інтенсивності розвитку суспільства слід очікувати ескалацію такого роду злочинів, як масові заворушення. В окремих регіонах так і відбувається.
Представляється важливим відзначити і те, що в умовах РФ національні проблеми відносяться до числа найбільш гострих і болючих, представляють сьогодні реальну загрозу для проведених в ній кардинальних перетворень. Аналіз екстремальних ситуацій, викликаних міжнаціональними конфліктами, дозволяє припускати, що даний фактор масових заворушень навряд чи буде подолана в найближчій перспективі, навпаки, є достатні підстави прогнозувати подальше погіршення положення.
Це в значній мірі визначає важливість обраної теми роботи. Разом з тим актуалізація зазначеної теми пов'язана і зі слабкою теоретичної розробленістю даної проблематики.
Проблемам масових заворушень в дореформений період приділялася незначна увага. Існувала думка, згідно з яким з побудовою соціалізму відпадала реальний грунт для виникнення масових заворушень. Однак, незважаючи на це, в країні мали місце окремі спалахи масових заворушень, які не віддавалися широкому розголосу. У цьому зв'язку наукове вивчення цього явища не проводилося, а в навчальній літературі увагу даному злочину приділялася лише тому, що дана норма існувала в кримінальному кодексі. Як наслідок, при розслідуванні справ, порушених за фактами масових заворушень, практичні працівники і по сей день стикаються з труднощами в кваліфікації дій їх учасників. Незважаючи на оновлення і удосконалення конструкції складу злочину, масові заворушення (ст. 212 КК РФ), дії, що розглядаються в теорії кримінального права як "Масові заворушення", на практиці нерідко оцінюються як групове хуліганство, групове порушення громадського порядку, груповий захоплення зброї і інші склади злочинів.
Ступінь наукової розробленості. У процесі викладу основних теоретичних висновків автор спирався, перш за все, на праці Г.А, Аванесова, А.І. Алексєєва, Б.А. Бліндера, П. Ф. Гріщаніна, Ю.Н. Демидова, А.Ф. Майдикова, А.А. Абдульманова, С.А.Старостіна, Л.Д. Гаухман, І.М. Гальперіна, Б.В. Здравомислова, Н.І Загородникова, І.І. Карпеця, С.Г. Келінос, М.І. Ковальова, В.Н. Курдявцева, П.Ф. Кузнєцової, Г.М. Міньковського, та інших.
Основний метою дослідження є проведення кримінально-правового аналізу масових заворушень і спробу визначити шляхи підвищення ефективності боротьби з ними, а також розробити в цьому руслі науково - Обгрунтовані рекомендації законодавчого та практичного властивості.
Для досягнення зазначеної мети сформульовані наступні основні завдання:
- дослідження історичних етапів розвитку кримінально-правової норми і відповідальності за вчинення масових заворушень;
- розкриття сутності та визначення поняття масових заворушень;
- кримінально-правовий та кримінологічний аналіз масових заворушень;
- виявлення причин виникнення, соціально - психологічних ознак та особливостей, що свідчать про підвищеної соціальної небезпеки злочинів даного виду, та осіб які їх вчинили;
- вивчення соціально-правової природи масових заворушень та інших групових злочинів, схожих за своєю зовнішньою природою з масовими безладами;
- розробка науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення кримінального законодавства та інших нормативних актів з метою забезпечення ефективності кримінально-правової боротьби з даним видом злочину.
Об'єктом дослідження є масові безлади, кримінально - правові та кримінологічні проблеми, кримінальна відповідальність за їх вчинення, соціально-психологічні та інші фактори, що впливають на правозастосовну діяльність правоохоронних органів, в т.ч. органів внутрішніх справ у сфері боротьби з масовими заворушеннями.
Предметом дослідження являйся його безпосередні елементи: проблеми кримінально-правової оцінки масових заворушень, кримінологічні проблеми масових заворушень, кримінально-правовий аналіз, правозастосовна діяльність (практика) правоохоронних органів у боротьбі з масовими безладами і ефективність боротьби з ними.
Методологія та методика дослідження базується на загальнометодологічних позиціях сучасної юриспруденції. Автором були використані соціологічні, правові та кримінологічні методи дослідження, в тому числі формально-логічний, порівняльний, системний, анкетування, інтерв'ювання, вивчення законодавства і експертні оцінки.
Новизна дослідження. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі порівняльного вивчення законодавства Російської Федерації визначені історичні етапи виникнення та розвитку кримінальній правової норми, що встановила відповідальність за масові заворушення, і її зміна на різних етапах розвитку суспільства; вивчені історичні аспекти становлення, феномена "натовпу".
Теоретична і практична значимість дослідження визначається значенням розвитку теоретичних основ кримінально-правової норми масових заворушень і ефективністю боротьби з ними.
Викладені положення, висновки та пропозиції можуть бути використані діяльності правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з цим видом злочину. Вироблені рекомендації, як він вважає, нададуть методичну допомога в правильної кваліфікації дій учасників масових заворушень, у організації попередження і профілактики цього виду злочинів, а також в їх припиненні і нейтралізації.
Структура і обсяг роботи. Дипломна робота складається з вступу, трьох глав, висновків, списку джерел та літератури
Глава 1 Поняття масових заворушень 1.1 Масові заворушення: історичний екскурс у проблематику масових заворушень
Важливою і необхідною складовою частиною вивчення проблеми злочинності, в тому числі такого суспільно небезпечного діяння, як масові заворушення, є дослідження історичних етапів розвитку кримінально-правових норм, спрямованих на боротьбу з масовими заворушеннями.
Першим великим пам'ятником вітчизняного права є Руська Правда, основним джерелом якої виступало звичаєве право. Створення цього документа дослідники відносять до початку XI ст. Руська Правда в своїх різних редакціях (Коротка, Велика, Скорочена Правда) узагальнила окремі закони, що приймалися князями, що означало певну систематизацію правових норм.
