Криміналістичної ХАРАКТЕРИСТИКА заподіяння тілесних ушкоджень
ЗМІСТ
Введення
1. Поняття та види тілесних ушкоджень
2. Криміналістична характеристика заподіяння тілесних пошкоджень
і її значення для розслідування
3. Обставини, що підлягають доказуванню у справах про заподіяння
тілесних ушкоджень
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Побудова нового, незалежної правової держави - процес життєво необхідний. На жаль, він супроводжується економічної та соціальної нестабільністю, і, як наслідок, - Небувалим зростанням злочинності. Разом з тим, робляться вельми серйозні заходи по боротьбі з цими негативними явищами.
Протягом декількох останніх років на території України відзначається високий рівень злочинності. Матеріали кримінальних справ, оперативні зведення свідчать, що злочинність стає все більше організованої, професійної та жорстокою.
Гострота і ісстеленное погіршення криміногенної обстановки мобілізує особовий склад органів внутрішніх дід на активну боротьбу зі злочинністю.
Першочерговим завданням правоохоронних органів вважалося запобігання злочинів, застосування передбачених законом заходів, щоб викрити винного і притягти його до відповідальності.
Правоохоронними органами, на жаль, часто допускаються помилки як кримінально-правового, процесуального, так і криміналістичного характеру, що також сприяє зростання злочинності, безкарності винних.
Серед злочинів, спрямованих проти особистості, звертає на себе увагу значне число нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень. Вони включають в себе і ті, які спричинили смерть потерпілого.
Зниження числа зареєстрованих злочинів не повинно заспокоювати. З одного боку, не всі злочину виявлені і зареєстровані, з іншого - навряд чи можна вважати цей факт стійкою тенденцією.
Однак нерозкритими залишаються приблизно 40% злочинів. Сказане пояснюється значною мірі тим, що працівники правоохоронних органів перевантажені справами, рівень кваліфікації фахівців недостатньо високий, оснащеність технічними засобами перебуває на низькому рівні.
Що стосується методики розслідування заподіяння тілесних ушкоджень, то вона не знаходить належного освітлення в юридичній літературі, а в підручниках з криміналістики така методика взагалі не виділяється.
1. Поняття та види тілесних ушкоджень
Кримінальним законодавством України, охороняючим інтереси і права особистості, передбачена кримінальна відповідальність за будь-які посягання на здоров'я людини, в Зокрема, за заподіяння тілесних ушкоджень.
Кримінальний кодекс України (Далі КК) розрізняє тілесні ушкодження в залежності від ступеня їх тяжкості, обставин заподіяння і форми вини суб'єкта злочину.
Під тілесними ушкодженнями слід розуміти протиправні заподіяння шкоди здоров'ю людини, що виражаються в порушенні анатомічної цілісності або фізіологічної функції органів і тканин людського тіла. [1] Таким чином, тілесні ушкодження являють собою наслідок, результат дії, а не сама дія.
У відповідності зі ст. 76 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК) для визначення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень обов'язково призначається судово-медична експертиза, при проведенні якої експерт керується В«Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень В», затверджених МОЗ України 17 січня 1995
Згідно КК України по ступеня тяжкості тілесні ушкодження розрізняються тяжкі, середньої тяжкості і легкі; за формою провини суб'єкта - навмисні і необережні (ст. ст. 121-125 КК України).
Кримінальний кодекс особливо передбачає заподіяння тілесних ушкоджень при пом'якшуючих обставин:
- умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого;
- тяжке тілесне ушкодження, заподіяне при перевищенні меж необхідної оборони.
Заподіяння легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень в умовах необхідної оборони не утворює перевищення її меж і, отже, кримінально не карається.
Найбільш небезпечними є умисні тяжкі тілесні ушкодження, передбачені ст.121 КК, складається з двох частин.
Частина перша припускає заподіяння тяжких тілесних ушкоджень без обтяжуючих обставин, частина друга - при обтяжуючих.
Згідно з Правилами тяжкий тілесне ушкодження характеризується хоча б однією з нижченаведених ознак:
а) небезпека для життя (Проникаючі поранення, відкриті і закриті переломи кісток відводу і підстави черепа, забій головного мозку важкого або середньої тяжкості при ураженні стволового відділу мезга):
- внутрішньочерепний крововилив при наявності загрозливих для життя явищ;
- проникаюче поранення хребта, переломи та вивихи шийних хребців, закриті ушкодження спинного мозку в шийному відділі;
- перелом, вивих хоча б одного грудного або поперекового хребця з порушенням функції спинного мозку йди з шоком тяжкого ступеня;
- закриті ушкодження спинного мозку;
- проникаюче поранення глотки, гортані, трахеї, стравоходу, переломи і розриви, що супроводжуються шоковим розладом дихання;
- проникаюче поранення грудної клітки, живота, в т.ч. без ушкодження внутрішніх органів;
- відкриті поранення органів заочеревинного простору, нирок, надниркових залоз і т.д.;
- проникаюче поранення сечового міхура, верхнього і середнього відділу прямої кишки;
- закриті ушкодження органів грудної клітки, черевної порожнини, порожнини тазу, органів заочеревинного простору;
- відкриті переломи довгих трубчастих кісток - стегнової, гомілкової;
- переломи кісток тазу, супроводжуються важким шоком або масивною кровотечею;
- ушкодження великої кровоносної судини - аорти, сонної артерії, периферійних судин голови, обличчя;
- термічні опіки Ш-IV ст., площею ушкодження поверхні тіла до 15%;
- Ш ступеня площею пошкодження більше 20%;
- П ступеня площею пошкодження більше 30%;
б) втрата зору:
- повна сліпота, неможливість відрізняти обриси предметів на відстані 2 м., втрата зору одного ока;
- втрата слуху, повна глухота, несприйняття гучної промови на відстані 3 см;
- втрата будь-якого органу і втрата його функцій - мови, руки, ноги;
- втрата продуктивної здібності;
в) душевна хвороба;
г) стійка втрата працездатності не менш, ніж на 1/3 (розміри встановлюються за таблицею Бестраха при остаточно визначила результат ушкоджень, тобто після лікування, причому не враховується втрата професійної працездатності);
д) переривання вагітності незалежно від її строку;
е) незабутнє спотворення особи - відсутність очного яблука, носа, зміна його форми (Якщо для усунення пошкоджень потрібне хірургічне втручання, воно вважається незгладимим).
У всіх випадках необхідно встановити причинний зв'язок між нанесенням тілесного ушкодження і наслідками, що роблять його тяжким. Судово-медичний експерт, встановивши, що тілесне ушкодження є небезпечним для життя, а тяжкість його очевидна і не викликає сумніву, при проведенні експертизи повинен дати висновок про ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до закінчення лікування. У складних і неясних випадках необхідно проведення повторної експертизи. У разі, коли настала смерть потерпілого, також необхідно встановити причинний зв'язок між нанесенням тілесного ушкодження і наслідками.
обтяжуючих обставинами умисного тяжкого тілесного ушкодження, передбаченими ч.2 ст. 121 КК, є:
- спосіб, який має характер мучення або катування. Муками визнаються дії, які заподіяли потерпілому страждання шляхом позбавлення його їжі, тепла, пиття або приміщення йди ...
