МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Бєлгородський ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра державно-правових дисциплін
Дисципліна: Конституційне право зарубіжних країн
РЕФЕРАТ
по темі: В«Конституція - основне джерело конституційного праваВ»
Підготував:
Студент 567 групи
факультету Юриспруденції
Огурцов А.А.
Білгород - 2008р.
План лекції
Сторінки
Вступна частина
4
Навчальні питання:
1. Поняття, сутність, юридичні властивості конституції.
5-13
2. Форма і структура конституцій.
13-20
3. Порядок прийняття конституцій і внесення в них змін.
20-28
Заключна частина
29
Література:
I . Основна
1. Алебастрові І.А. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник. - М.: Юрайт-М, 2001. Гол. 2.
2. Конституції зарубіжних держав: Навчальний посібник/Сост. проф. В.В. Маклаков. - 3-е изд., перераб. і доп. - М.: Изд-во БЕК, 2002. - 592 с.
3. Конституційне (Державне) право зарубіжних країн. Підручник. В 4-х томах. Том 1. Відп. ред. Б.А. Страшун. - М.: Изд-во БЕК, 1996. Гол. 2.
4. Конституційне право зарубіжних країн. Підручник для вузів/За заг. ред. М.В. Баглая, Ю.І. Лейбо, Л.М. Ентіна. - М.: Изд-во НОРМА, 2002. Гол. 3.
5. Чиркин В.Є. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. - 2-ге вид., Перероб. і доп. - М., МАУП, 2003. Гол. 2.
II. Додаткова
1. Златопольський Д.Л. Контроль за дотриманням конституції та конституційні суди в державах Східної Європи// Вісник Моск. Ун-ту. Серія 11. Право. 1998. № 2.
2. Іовенко В.А. Конституційне правосуддя в Латинській Америці// Журнал російського права. 2000. № 8.
3. Конституції держав Східної Європи: Навчальний і довідковий посібник. - М., 1996.
4. Нові конституції країн СНД і Балтії. Збірник документів. Вип. 2. - М., 1997.
5. Порівняльне конституційне право/Відп. ред. Чиркин В.Є. - М.: В«МанускриптВ», 1996. - 730 с.
Вступ:
У науці конституційного права та політології конституція розглядається як найважливіший політико-юридичний документ. Політичне значення конституції обумовлюється тим, що вона оформляє суспільні відносини і стає фундаментом їхнього розвитку. Юридична природа конституції пов'язується з тим, що свої завдання вона виконує правовими засобами, тобто є законом, актом, що виходить від держави і тим самим здобувають загальнообов'язкову силу.
В сучасному світі діє близько 200 конституцій різних держав, 300 основних законів (конституцій, статутів) суб'єктів федерацій (у Бразилії, Німеччини, Росії, США та ін), іноді приймаються конституції і в деяких автономних утвореннях (наприклад, Конституція 1998р. Автономної республіки Крим). Крім загальних рис, у цих конституціях є й відмінності. Тому необхідно приділити увагу розгляду питання про поняття, сутності та юридичних властивостях конституції.
Актуальність даної теми пов'язана з необхідністю розуміння співробітниками ОВС особливого правового становища конституції як документа, який володіє вищої юридичної силою.
Питання № 1. Поняття, сутність, юридичні властивості конституції.
У науці конституційного права поняття конституції має два значення: зазвичай розрізняють матеріальну конституцію (або конституцію в матеріальному сенсі) і формальну (Або конституцію у формальному сенсі).
Конституція в так званому матеріальному сенсі (значенні) являє собою писаний акт, сукупність актів або конституційних звичаїв, які, перш за все, проголошують і гарантують права і свободи людини і громадянина, а також визначають основи суспільного ладу, форму правління і територіального пристрої, основи організації центральних і місцевих органів влади, їх компетенцію і взаємовідносини, державну символіку і столицю.
Конституція у формальному сенсі (значенні) - це закон або група законів, які мають вищою юридичною силою по відношенню до всіх інших законів. Конституція в даному сенсі - це в своєму роді закон законів. Вона не може бути змінена шляхом видання звичайного закону, і, навпаки, внесення поправок до конституції вимагає відповідної зміни тих законів і підзаконних актів, які були раніше видані на підставі або у розвиток діяли тоді її положень, але перестали тепер їй відповідати.
Матеріальне і формальне розуміння конституції знаходяться в певному співвідношенні. Ймовірно, виправдано, щоб спеціальна форма вираження відповідала предмету регулювання - адже в конституції визначаються засади суспільного і державного ладу країни. Крім того, це співвідношення проявляється в наступному: всі держави володіють конституцією в матеріальному сенсі, але не у всіх у них є конституція в сенсі формальному. Британська конституція існує у першому значенні, але не у другому: її норми можуть бути змінені в тому, ж порядку і тими, ж органами, які створили діючі норми. До конституції в матеріальному сенсі відносяться лише ті правові норми, які регулюють зазначені вище суспільні відносини. Навпаки, конституції в формальному сенсі можуть містити такі норми, які, здавалося б, регулюють відносини, що не мають конституційного характеру. Однак сам факт включення тих чи інших норм у формальну конституцію свідчить, що законодавець переслідував цим важливі політичні цілі, і тому такі норми не коштувало, б розглядати як нетипову випадковість.
Розрізняються також поняття юридичної і фактичної конституції. Юридична конституція, в матеріальному або формальному сенсі, - це завжди певна система правових норм, що регулюють зазначений вище коло суспільних відносин. Фактична конституція - це самі такі відносини, тобто те, що реально існує. Наприклад, Конституційний закон про Чехословацької федерації 1968 передбачив створення системи конституційних судів, однак на практиці до перемоги антибюрократичної революції 1989 року ці суди так і не були створені. Отже, згідно юридичної конституції вони існували, а згідно фактичної - відсутні. До цих пір в Конституції Італійської Республіки 1947 залишаються лише мертвою буквою норми ст. 40 (регламентація права на страйк), 95 (організація президії Ради міністрів), VI перехідного положення (скасування органів особливої вЂ‹вЂ‹юрисдикції).
Розбіжність між фактичною та юридичною конституцією - зазвичай результат зміни в співвідношенні політичних сил, що сталося після прийняття юридичної конституції, особливо коли мова йде про формальної юридичної конституції, прийняття якої має одномоментний характер.
Важливим для розкриття поняття конституції є питання про її сутність. Він став предметом дискусій, що ведуться з моменту зародження самої ідеї конституції. В Загалом можна виділити два основні підходи до визначення сутності конституції:
1) західні концепції конституції:
- представники природної школи права розглядали конституцію як свого роду суспільний договір, вираження загальної волі народу (нації);
- норматівісти розглядали конституцію як вираз вищої правової норми;
- інституціоналістів - Як статут не лише держави, але й нації як корпоративного цілого.
2) марксистська концепція, в основі якої лежить клас...
