ЗМІСТ
Введення
1. Історія створення Конституції СРСР 1936 року
1.1 Розробка Конституції
1.2 Особливості прийняття Конституції
2. Зміст і характерні особливості Конституції СРСР 1936 року
2.1 Огляд змісту
2.2 Характерні риси Конституції соціалістичного типу
3. Сутність і значимість Конституції СРСР 1936 року
3.1 Визначення соціалістичної сутності
3.2 Міжнародне значення
Висновок
Список використаних джерел та літератури
ВСТУП
Історія розвитку конституцій в СРСР має безліч етапів. За всі етапи розвитку Конституція СРСР зазнавала самі різні зміни і нововведення. Зміст Конституцій РСР різних років змінювалося в залежності від національних і політичних змін.
Передісторія створення і прийняття Конституції СРСР 1936 року така. Після прийняття Конституції СРСР 1924 р. союзні республіки внесли в свої конституції відповідні зміни. Одинадцятого травня 1925 XII Всеросійський з'їзд Рад затвердив новий текст Конституції РРФСР. В ході засідання З'їзду відзначено, що державні акти Конституції СРСР і конституції союзних республік мали важливе значення в боротьбі трудящих за зміцнення союзу робітничого класу з трудящим селянством, за соціалістичну індустріалізацію країни, колективізацію сільського господарства, проведення культурної революції.
На Протягом десятиліття, що послідував за прийняттям Конституції СРСР 1924 р., в неї було внесено ряд важливих змін і доповнень, викликаних утворенням і вступом в СРСР нових союзних республік-Туркменської, Узбецької, Таджицької, а також перетвореннями, проведеними в системі органів державного управління - наркоматів в умовах реконструкції народного господарства і розгорнутого наступу соціалізму по всьому фронту.
Нової віхою в конституційному розвитку Радянської держави стало прийняття Конституції СРСР 1936 р. і конституцій союзних і автономних республік у 1937-1940 рр.. Вони закріпили перемогу соціалізму в нашій країні, соціалістичні суспільні відносини, подальший розвиток соціалістичного демократизму.
Актуальність дослідження Конституції СРСР 1936 року обумовлена ​​тим, що для вивчення історичних етапів розвитку держави і права Росії, має величезне значення дослідження її документів і представників, чим і є дана конституція. Без вивчення етапів розвитку Радянської конституції, не можна зрозуміти той обсяг роботи і масштабів розвитку історичної думки держави і права Росії, який був вкладений в розробку і прийняття Конституції СРСР 1936 року.
Мета роботи - комплексне вивчення створення, розвитку, утримання та характерних рис Конституції СРСР 1936 року.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань:
- розглянути основні етапи створення Конституції СРСР 1936 року
- проаналізувати зміст і характерні особливості Конституції СРСР 1936 року
- визначити сутність і значимість Конституції СРСР 1936 року.
Предмет дослідження - Історія держави і права СРСР.
Об'єкт дослідження - Конституція СРСР 1936 року.
У процесі підбору матеріалу для написання даної роботи виявилося, що публікації останніх років не повно відображають сутність і значення Конституції СРСР 1936 року. Ймовірно, це пов'язано з тим, що минуло досить багато часу з моменту її прийняття і дії. Тому варто відзначити особливу історичну значимість вивчення Конституції СРСР 1936 року як одного з найважливіших періодів історії розвитку вітчизняного держави і права. Вивченню історичного шляху Радянської Конституції присвятили свої роботи Б.П. Кравцов (Радянська конституція та її історичне розвиток), С.Л. Ронін (Конституція СРСР 1936 року), І.М. Степанов (Розвиток Радянської Конституції) та ін
Структурно робота представлена ​​введенням, трьома головами, висновком і списком використовуваних джерел та літератури.
Перша глава розкриває історію створення і прийняття Конституції СРСР 1936 року. Друга глава відображає її зміст і характерні особливості. Третя глава розкриває сутність і значимість Конституції СРСР 1936 року.
1. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ Конституція СРСР 1936 року
1.1 Розробка Конституції
Вступ СРСР в новий історичний етап свого розвитку визначило необхідність привести політико-юридичну надбудову радянського суспільства у відповідність з кардинальними змінами в економічній і соціально-політичного життя.
30 Січень 1935 Політбюро ЦК ВКП (б) внесло на розгляд Пленуму ЦК питання про Конституції. Розглянувши це питання, Пленум вирішив увійти від імені ЦК партії на VII Всесоюзний з'їзд Рад з пропозицією про необхідність внесення деяких змін до Конституції СРСР у напрямку:
а) подальшої демократизації виборчої системи: заміни не цілком рівних виборів рівними, багатоступеневих - Прямими, відкритих - закритими;
б) уточнення соціально-економічної основи Конституції відповідно до співвідношення класових сил в СРСР (створення нової соціалістичної індустрії, розгром куркульства, перемога колгоспного ладу, утвердження соціалістичної власності і т.п.
6 лютого 1935 VII Всесоюзний з'їзд Рад прийняв постанову, в якій визнав цілком правильним і своєчасним пропозиція ЦК ВКП (б), доручив ЦВК СРСР обрати Конституційну комісію для вироблення "Виправленого тексту Конституції СРСР" з тим, щоб внести його потім на затвердження сесії ЦВК Союзу РСР. Незважаючи на формулювання "виправлення тексту ", на VII з'їзді Рад йшлося про серйозної перебудови системи вищих органів влади по шляху руху "До свого роду радянським парламентам в республіках і загальносоюзному радянському парламенту ". Виконуючи рішення з'їзду Рад, перша сесія ЦВК Союзу РСР VII скликання обрала Конституційну комісію у складі 31 людини під головуванням І. В. Сталіна.
7 лютого 1935 Конституційна комісія на своєму першому пленарному засіданні утворила 12 підкомісій по підготовці окремих розділів Конституції. Були створені наступні підкомісії: з загальних питань Конституції, економічна, фінансова, правова, по виборчій системі, судових органів, центральних і місцевих органів, народної освіти, праці, оборони, зовнішніх справ та редакційна (остання у складі голів усіх підкомісій).
В складу підкомісій увійшли більше 100 видних партійних, державних профспілкових, військових діячів, представників республік, вчені. Підкомісії створили робочі групи, до участі в яких залучалися фахівці різних галузей. До збору і узагальненню матеріалів з окремих проблем широко залучалися працівники багатьох державних і громадських організацій, вчені-юристи, провідні діячі юстиції. Членами Конституційної комісії були, зокрема, обрані Н. В. Криленко (Наркомюст СРСР), П. А. Красиков (Верховний Суд СРСР), А. Я. Вишинський (Прокуратура СРСР). Дещо пізніше, (в липні 1935 м.) до складу правової комісії, а також підкомісії з виборчою системою був введений Е. Б. Пашуканіс - директор Інституту радянського будівництва і права. Робота комісії тривала до кінця 1935 р. Вже на початку роботи Конституційної комісії, її підкомісій і робочих груп з'ясувалося, що мова повинна йти не про внесення деяких змін до чинної Конституції, а про створення нової.
На основі проектів усіх розділів Конституції, представлених підкомісіями, був складений "Первісний проект Конституції СРСР", який піддався іуточнень на засіданнях Редакційної підкомісії. Майже одночасно в апараті ЦК ВКП (б) була створена робоча група.
До початку квітня 1936 вона підготувала документ "Чернової начерк Конституції СРСР ", який 17, 18, 19 і 22 квітня ретельно обговорювався і редагувався на нарадах членів групи у голови Конституційної комісії І. В. Сталіна.
Тридцятого Квітень 1936 проект Конституції, який пройшов через Редакційну підкомісію, був розісланий членам Політбюро та членам Конституційної комісії.
П'ятнадцятого травня проект був розглянутий Конституційною комі...
