ЗМІСТ
ВСТУП
1. Основи державної служби в РФ
2. Система посад і класних чинів державної служби в РФ
3. Підготовка та підвищення кваліфікації державних службовців в РФ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Службовець - Це особа, пов'язана з апаратом (органом) управління відносинами служби, тобто особа, яка надає за винагороду (платню) свої особисті професійні або технічні послуги для здійснення управлінським апаратом покладених на нього функцій. Відносини служби пов'язані з певним видом соціальної діяльності - управлінською діяльністю, яка здійснюється як в державній, так і недержавної сфері (Муніципальна служба, служба в платному апараті комерційних і некомерційних організацій) [1].
В ч. 4 ст. 32 Конституції РФ особливо виділяється державна служба як важливий інститут безпосередньої участі громадян в управлінні справами держави.
В даній роботі аналізується система державних посад і класні чини державної служби в РФ. Для цього в першому розділі описуються основи системи державної служби в РФ. У другому розділі аналізується кваліфікація державних посад і класних чинів. Оскільки рівень займаної посади і ступінь чину залежать від підготовки державного службовця, в третьому розділі вивчається система підготовки та перепідготовки державних службовців РФ.
1. Основи державної служби в РФ
В Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції громадяни Росії мають рівний доступ до державній службі.
Дане конституційне положення відповідає п. В«зВ» ст. 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р., згідно з яким кожен громадянин повинен без якої б то не було дискримінації і без необгрунтованих обм
ежень допускатися в своїй країні на загальних умовах рівності до державної служби. Принцип рівного доступу до державної службі означає рівне право громадян на заняття будь-якої державної посади у відповідності зі своїми здібностями і професійною підготовкою, без якої дискримінації.
Серед завдань, які передбачається вирішити в процесі проведеної в країні адміністративної реформи, особливе місце займає реформування державної служби. Мета реформування - кардинальне підвищення ефективності державної служби в інтересах розвитку громадянського суспільства та зміцнення держави, створення цілісної системи державної служби з урахуванням історичних, культурних, національних та інших особливостей [2].
Федеральної програмою В«Реформування державної служби Російської Федерації (2003-2005 роки) В», була констатована необхідність розробки і прийняття ряду пріоритетних федеральних законів та інших нормативних правових актів (Про систему державної служби Російської Федерації, про види державної служби, про місцеве самоврядування та муніципальної службі та інших).
Першим з числа названих законодавчих актів був прийнятий Федеральний закон від 27 травня 2003 р. № 58-ФЗ В«Про систему державної службиВ» (далі - Закон про систему державної служби), яким визначено правові та організаційні засади системи державної служби Російської Федерації, в тому числі системи управління державною службою Російської Федерації. Найбільш серйозний інтерес представляє ряд положень Закону про систему державної служби, що мають визначальне значення для правового регулювання державної цивільної служби.
Так, Законом про систему державної служби (ст. 2) встановлено, що державна цивільна служба є одним з видів державної служби, складових поряд з військовою службою та правоохоронної службою систему державної служби. Також визначено, що державна цивільна служба підрозділяється на федеральну державну цивільну службу і державну цивільну службу суб'єкта Російської Федерації. При цьому правове регулювання та організація федеральної державної цивільної служби знаходяться у веденні Російської Федерації. Що стосується правового регулювання державної цивільної служби суб'єкта Російської Федерації, то воно знаходиться в спільному веденні Російської Федерації та суб'єктів Російської Федерації, а її організація - у віданні суб'єкта Російської Федерації.
Важливою новелою Закону про систему державної служби (ст. 5) [3] є вперше дане на федеральному рівні поняття державної цивільної служби як виду державної служби, що представляє собою професійну службову діяльність громадян на посадах державної цивільної служби із забезпечення виконання повноважень федеральних державних органів, державних органів суб'єктів Російської Федерації, осіб, що заміщають державні посади Російської Федерації, та осіб, що заміщають державні посади суб'єктів Російської Федерації.
Одночасно у Законі про систему державної служби чітко розмежовані поняття федеральної державної цивільної служби та державної цивільної служби суб'єкта Російської Федерації.
В Зокрема, визначено, що федеральна державна цивільна служба - це професійна службова діяльність громадян на посадах федеральної державної цивільної служби із забезпечення виконання повноважень федеральних державних органів та осіб, що заміщають державні посади Російської Федерації. Державна ж цивільна служба суб'єкта Російської Федерації також є професійною службовою діяльністю громадян, але тільки на посадах державної цивільної служби суб'єкта Російської Федерації із забезпечення виконання повноважень суб'єкта Російської Федерації, а також повноважень державних органів суб'єкта Російської Федерації та осіб, заміщають державні посади суб'єкта Російської Федерації.
Крім того, Законом про систему державної служби визначено ряд принципових питань державної цивільної служби, включаючи, зокрема, такі, як порядок затвердження переліків посад федеральної державної цивільної служби (п. 2 ст. 9), порядок затвердження реєстру посад державної цивільної служби суб'єкта Російської Федерації (п. 3 ст. 9), визначення федерального державного службовця (п. 1 ст. 10), визначення державного службовця суб'єкта Російської Федерації (п. 2 ст. 10) і інші.
У той же час, як випливає із Закону про систему державної служби, ряд важливих питань державної цивільної служби повинен регулюватися відповідним федеральним законом про вид державної служби. Федеральний закон В«Про Державну цивільну службу Російської Федерації В»№ 79 був прийнятий 27 липня 2004 р. (далі - Закон).
Дане в Законі (ст. 3) поняття державної цивільної служби (далі - громадянська служба) ідентично відповідному визначенню, закріпленому в п. 1 ст. 3 Закону про систему державної служби. У той же час безумовної новелою Закону є запропоноване у ст. 13 поняття цивільного службовця, як громадянина Російської Федерації, який взяв на себе зобов'язання по проходженню цивільної служби.
Тут же встановлено, що цивільний службовець здійснює професійну службову діяльність на посаді цивільної служби відповідно до акта про призначення на посаду та службовим контрактом і отримує грошове утримання за рахунок коштів федерального бюджету чи бюджету суб'єкта Російської Федерації.
Виходячи з вимог п. 4 ст. 10 Закону про систему державної служби в главі 3 В«Правове становище (статус) цивільного службовцяВ» Закону визначені:
а) основні права і обов'язки цивільного службовця (ст. 14, 15);
Цивільний службовець має право на:
В· забезпечення належних організаційно-технічних умов, необхідних для виконання посадових обов'язків;
В· ознайомлення з посадовою регламентом та іншими документами, що визначають його права та обов'язки по замещаемой посади цивільної служби, критеріями оцінки ефективності виконання посадових обов'язків, показниками результативності професійної службової діяльності та умовами посадового зростання;
В· відпочинок, забезпечується встановленням нормальної тривалості службового часу, наданням вихідних днів і неробочих святкових днів, а також щорічних оплачуваних основного і додаткових...
