Зміст
Вступ
1. Історична тіпологія держав
2. Тіпологія держав при формаційному підході
2.1 рабовласницьку держава
2.2 Феодальна держава
2.3 Буржуазна (капіталістічна) держава
2.4 Соціалістічна держава
3. Історична тіпологія держав при цівілізаційному підході
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність тими Дослідження. У багатовіковій Історії людства існувало, змінюючі одна одну, велика кількість різноманітніх тіпів держав, та й зараз їх немало. У зв'язку з ЦІМ Важливе Значення має проблема їх наукової класіфікації. Така Класифікація, Яки відображає логіку історічного розвітку держав, Що дозволяє об'єднати їх у групи на Основі Певної крітеріїв, назівається тіпологією.
Актуальність даної роботи полягає у необхідності Вивчення історічніх тіпів держав, з метою оцініті тіпі держав з сучасної точки зору. Вивчення даної тими кож Дає можлівість Зробити Висновки про Переваги та недолікі шкірного з тіпів держави.
Під історічнім типом держави розуміються взяті в Єдності найбільш суттєві (типові) її рісі и Ознака, пов'язані з однією та тієї ж суспільно-економічної формації, до одного ї того ж економічного базису. Крітерієм поділу Всіх існуючіх держав на історичні типи служити суспільно-економічна формація, тобто історичний тип суспільства, заснованій на тому чи іншому способі виробництва та базис історічного типом суспільства.
Об'єктом Дослідження представленої роботи є процес Формування и становлення історічніх тіпів держави згідно формаційного підходу до тіпології держав (рабовласницький, феодальний, буржуазні, соціалістічне), а кож вівчіті Теорії класіфікації держав на тіпі згідно цівілізаційного підходу.
Предметом Дослідження є Зміна історічного типом держави (з рабовласницького в феодальний, з феодального в буржуазний и т.д.).
Хронологічні рамки досліджуваної тими Дуже шірокі - качан досліджуваного періоду - близьким 5 тис.. РОКІВ того, коли відбулося Формування рабовласницьких держав - до нашого годині, коли Сучасні держави поєднують в собі рісі різніх історічніх тіпів.
Вивчення даної тими передбачає Досягнення наступної мети Дослідження - розглянуті історичні типи держав з точки зору різніх підхо-дів (формаційній та цівілізаційній) i Зробити Висновки про Переваги та недолікі шкірного з тіпів держав.
Сформульована мета передбачає Вирішення Наступний Завдання :
1. Даті характеристику, історічному типові держави.
2. Візначіті передумови Формування того чи іншого типу держав в історічному аспекті.
3. З'ясувати Умови Формування держав Протяг трівалого періоду, заподій Зміни типом держави.
4. Розглянуті історичні тіпі держав з точки зору різніх підходів от качанів їх Формування до наших днів.
5. Проаналізуваті Отримані знання з обраної тими, узагальніті їх у роботі й Зробити Висновки.
У даній роботі буде Зроблено Спроба, комплексно підійті до Вивчення даної проблеми та об'єктивно оцініті ВСІ представлені суджень про Поділ держав на історичні тіпі.
Структура роботи наступна. Работа Складається з вступити, трьох розділів, висновка, списку використаної літератури. Работа викладу на 29 сторінках
1. Історична тіпологія держав
Особливості історічніх періодів (етапів, епох) в роз В¬ витку державно-організаційного суспільства у різніх народів у різній історичний годину дозволяють, тім не менше, віявіті суттєві спільні рісі, характерні для Всіх держав даного періоду. Перші Спроба такого узагальнення, незважаючі на відсутність історічного досвіду державного БУДІВНИЦТВА, Було вжитися Аристотелем и Полібія.
Аристотель вважаєтся, Що основними крітеріямі розмежування держав є: кількість володарюють в державі; здійснювана державою мета. Дерло Ознакою ВІН розрізняв правління одного, правління небагатьох, правління більшості. Другою Ознакою ВСІ держави діліліся на правильні (у них досягається Загальне благо) i неправільні (у них переслідуються Приватні цілі). Відволікаючісь від конкретних умов того часу, Аристотель вважаєтся, Що головна відмінність держав у тому, Якою мірою держава забезпечує свободу и Особисті інтересі шкірного.
Полібій говорів, Що Розвиток держави, Зміна Його тіпів (різновідів) - природний процес, Який візначається природою. Держава розвівається по нескінченному колу, його призначення та включає Фазі Зародження, становлення, занепад и знікнення. Ці Фазі переходять одна в іншу, и цикл повторюється знов. Історія підтверджує, Що ціклічність у розвітку державно-організованого суспільства - закономірній процес. Тім не менше, головне в Глянь Полібія полягає в тому, Що за основу Зміни ціклів у роз В¬ витку держави ВІН взявши Зміни у співвідношенні державної влади и людини.
Різноманітність наукових підходів в оцінці цього НАДЗВИЧАЙНИХ складного та неоднозначного суспільного Явища стало об'єктивною основою концептуального плюралізму тіпології держав. [7; 48]
Держава, за твердженням Ф. Енгельса, - ції машина для прігнічення одного класу іншім. [13; 147] Тієї ж точки зору дотрімувався В.І. Ленін. Держава, є орган панування Певного класу, Який НЕ Може прімірітіся Зі Своїм антиподом. [12; 59]
загаль самє з ціх положень випливають ознайо поділу держав на історичні типи - тіпологія.
Тіпологія являє собою метод наукового пізнання, в Основі Якого лежить розчленовування об'єктів та їх угруповання за допомог узагальненої, ідеалізованої Моделі або типу; а кож результат тіпологічного опису та зіставлення. Історична тіпологія держав - Ції їх спеціфічна Класифікація. Здійснюється вон в основному з позіції двох підходів, а саме - формаційного и цівілізаційного.
При формаційному підході Основним крітерієм класіфікації віступають соціально-економічні ознайо. Тип виробничих відносін при цьому формує тип держави. Класіфікуючою категорією тут Виступає історичний тип держави.
Під історічнім типом держави розуміються взяті в Єдності найбільш суттєві (типові) Його рісі и Ознака, пов'язані з однією та тієї ж суспільно-економічною формацією, до одного ї того ж економічного базису. Крітерієм поділу Всіх існуючіх держав на історичні тіпі служити суспільно-економічна формація, тобто історичний тип суспільства, заснованій на тому чи іншому способі виробництва, а значить, и базис історічного типом суспільства.
Історичний тип держави - ції держава певної суспільно-економічної формації, Що характерізується поруч спільніх ознайо, а саме: єдністю економічної и класової основи, сутності, соціального призначення, загально принципами організації та діяльності держави.
У формаційному підході визначення типу держави означає визначення и конкретізацію Його економічної основи, тобто основи господарства и способу виробництва, класової суті держави, а так само Його соціального призначення. Простіше Кажучи, потрібно дати Ліше три характеристики держави:
1. Який суспільно-економічної формації належить дана держава.
2. Знаряддя Якого класу вон є.
3. Яке соціальне призначення притаманне їй. [6; 209]
Згідно з даною тіпологією Чотири типам суспільно-економічної формації (рабовласніцької, феодальної, буржуазної, соціалістічної), Чотири типам економічного базису відповідають Чотири тіпі держави - рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістічна, - шкірні Зі Своїм набором ознак. Причому Останній тип держави (Соціалістічній) Вже НЕ є державою в загальнопрійнятому значенні цього слова. Це кінцева стадія роз В¬ витку держави и суспільства в цілому. За марксістського вчення скасування суспільних класів у соціалістічній державі робіть саму державу Зайве. Відсутність класів у суспільстві передбачає відсутність держави.
Зміна одного історіч...
