КУРСОВА РОБОТА
по дисципліни: Цивільне право РК
на тему: Захист права власності та інших речових прав
Зміст
Введення
Глава I. Система цивільно-правових засобів захисту права власності та інших речових прав
Глава II. Позов про витребування майна з чужого незаконного володіння
Глава III. Позов про визнання права власності
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Найбільш значущий спектр відносин, регульованих цивільним правом, - це відносини з приводу майна, і в тому числі речей. Але нормальний цивільний оборот передбачає не тільки визнання за суб'єктами певних цивільних, у тому числі майнових, прав, а й забезпечення їх надійної правової захисту. Це означає, що у власника не повинно бути ніяких перешкод для того, щоб він по його вільним розсуд, обмеженому тільки законом або договором, міг володіти, користуватися і розпоряджатися речами.
Ставлення до власності є одним з основоположних принципів суспільства, що став на шлях розвитку ринкової економіки.
Власність завжди є відношення між власником речі і її не власником, між тими, для кого річ є своєю, і тими, для кого вона є чужою. Ставлення власника до речі як до своєї формує відношення між власником і всіма іншими особами з приводу цієї речі.
Саме ця сторона власності регулюється правом, саме це відношення оформляється як право власності на річ. Право власника можна сформулювати, як використання речі по своїй волі і в своїх інтересах. Охорона власності становить найважливіше завдання всякої правової системи. Актуальність цього питання викликана все більш широким зверненням до судових органів громадян та юридичних осіб за захистом своїх цивільних прав та збільшеною кількістю позовів, спрямованих на захист права власності.
Глава I. Система цивільно-правових засобів захисту права власності та інших речових прав
Говорячи про цивільно-правової охорони власності, слід зазначити, що в науці прийнято розуміти її в широкому і вузькому розумінні. Цивільно-правова охорона власності в широкому сенсі - це сукупність всіх способів і засобів, передбачених нормами цивільного права, які забезпечують нормальне і безперешкодний розвиток економічних відносин суспільства. У широкому сенсі захист права власності та інших речових прав у вигляді захисту прав власника або володаря речового права здійснюється всіма тими способами, що і захист всіх суб'єктивних цивільних прав. Право власності та інше речове право, як відносяться до суб'єктивним цивільним правам, захищаються цивільним правом нарівні з усіма суб'єктивними цивільними правами і підкоряються цивільно-правовим засадам захисту цивільних прав, правилами визначення меж та кордонів захисту, здійснення права на захист як самостійного суб'єктивного цивільного права. Під охороною відносин власності у вузькому сенсі, або їх захистом, розуміється сукупність тільки тих способів, засобів і передбачених законом заходів, які спрямовані на відновлення або визнання цих прав і захист інтересів при їх порушенні.
Заходи захисту права власності та інших речових прав, перераховані в гл. 15 ГК В«Захист права власності та інших речових правВ», вельми неоднорідні за своїм характером і дією, і не всі перераховані заходи підлягають застосуванню при захист інших, ніж право власності речових прав. Так, у ст. ст. 259-264 дається перелік заходів щодо захисту права власності, до яких відносяться: визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування збитків при поверненні майна з незаконного володіння, захист права власності від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння, а також конкретизується механізм застосування цих заходів.
В Залежно від характеру порушень права власності і змісту надаваної захисту в цивільному праві використовуються різноманітні способи та засоби, що забезпечують інтереси власника. В юридичній літературі висловлюються різні судження з приводу класифікації цих способів. Найбільш вірною і повною є класифікація, за якою виділяються чотири групи способів:
- речове-правові;
- зобов'язально-правові;
- не відносяться ні до речове-правовим, ні до зобов'язальне-правових, але випливають з різних інститутів цивільного права;
- спрямовані на захист інтересів власника при припиненні права власності на підставах, передбачених в законі.
Розглянемо ці способи докладніше.
1) Перш за все, необхідно виділити речове-правові засоби захисту права власності, які характеризуються тим, що вони спрямовані безпосередньо на захист права власності як абсолютного суб'єктивного права. Вони не пов'язані з якими конкретними зобов'язаннями і мають на меті або відновити володіння, користування і розпорядження власника належної йому річчю, або усунути перешкоди або сумніви у здійсненні цих правомочностей. До речове-правовим позовами відносяться:
а) позов про визнання права власності або іншого речового права;
б) позов про затребуваність майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов);
в) позов про усунення порушень права власності, хоча б ці
порушення і не з'єднані з позбавленням володіння (негаторний позов).
2) Друга група представлена ​​зобов'язально-правовими засобами. Прикладами таких можуть бути позови про відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням договору, про відшкодування шкоди в рамках деліктного зобов'язання, про повернення майна після закінчення договору оренди, позики, зберігання, про його повернення за зобов'язанням з безпідставного збагачення і так далі. Іншими словами, зобов'язальні-правові позови, хоча безпосередньо і не спрямовані на захист права власності, тим не менш, можуть характеризуватися як засоби захисту права власності в широкому розумінні охорони інтересів власника. Для цих позовів характерним є те, що складає їх домагання втікає не з права власності як такого, а грунтується на інших правових інститутах і відповідних цим інститутам суб'єктивних правах. Іншими словами, зобов'язальні-правові засоби охороняють право власності не прямо, а лише в кінцевому рахунку. Специфіка зобов'язальних способів захисту права власності або іншого речового права полягає в тому, що власнику або володареві іншого речового права, майно якого незаконно вилучено або пошкоджено, відшкодовують вартість майна або компенсують погіршення майна, тобто відшкодовують заподіяну шкоду - збитки, що виникли з позадоговірних зобов'язань.
3) Третю групу цивільно-правових засобів захисту права власності складають ті з них, які не відносяться ні до речове-правовим, ні до зобов'язальне-правових засобів, але випливають з різних інститутів цивільного права. Мова йде, наприклад, про захист майнових прав власника, визнаного у встановленому порядку безвісно відсутньою або оголошеною померлим, у разі його явки (ст.ст.30, 32 ЦК), про захист інтересів сторін при визнання угоди недійсною (ст. 157 ЦК) і так далі.
4) Нарешті, в окрему, четверту групу слід віднести ті цивільно-правові кошти, які спрямовані на захист інтересів власника при припиненні права власності на підставах, передбачених в законі.
В юридичній літературі такі позови нерідко називають позовами публічної влади, тобто вимоги, що пред'являються до державних органів. Відзначається, що наявність у таких органів владних повноважень виключає можливість пред'явлення до них традиційних речове-правових або зобов'язально-правових позовів в тих випадках, коли вони діють не в якості рівноправних учасників майнового обороту. При цьому публічна влада може порушувати або обмежувати речові права приватних осіб як неправомірними, так і правомірними діями, що також вимагає особливих способів захисту. У відповідності зі ст....
