КОНТРОЛЬНА РОБОТА
за курсом Цивільне право
по темі
Захист прав споживачів при виконанні робіт (наданні послуг)
1. Захист прав споживачів при виконанні робіт (наданні послуг)
Глава 3 Закону Про захист прав споживача "Захист прав споживачів при виконанні робіт та наданні послуг В»присвячена особливостям відносин, що складаються з приводу здійснення робіт і надання споживачам послуг (ст. ст. 27-39).
Главу відкриває ст. 27 В«Строки виконання робіт (надання послуг)В»
Одним з найважливіших критеріїв оцінки рівня робіт і послуг є дотримання строків їх виконання. Закон встановлює, що виконавець зобов'язаний виконати роботу (Надати послугу) у строки, встановлені правилами про окремі види робіт та послуг або договором. У договорі можуть передбачатися терміни виконання робіт і надання послуг, якщо вони не передбачені згаданими правилами або скорочені в порівнянні з встановленими в правилах. Таким чином, основною правовою формою регулювання строків виконання робіт і послуг є державне регулювання, а договір носить допоміжний характер. Ця обставина є важливим кроком вперед у справі захисту інтересів споживачів, оскільки, з одного боку, вилучає вирішення питання про терміни виконання з компетенції відомств і самих виконавців, а з іншого боку - з компетенції законодавчих органів, що дозволяє оперативно вирішувати питання. Регулювання порядку встановлення строків виконання робіт і надання послуг в Законі і в ГК в основному ідентичні.
Термін виконання роботи (надання послуги) може визначатися датою (періодом), до якої повинно бути закінчено виконання роботи (надання послуги) або (і) датою (Періодом), до якої виконавець повинен приступити до виконання роботи (Надання послуги).
В випадку, якщо виконання роботи (надання послуги) здійснюється по частинах (Доставка періодичної преси, технічне обслуговування) протягом терміну дії договору про виконання робіт (надання послуг), повинні передбачатися відповідні терміни (періоди) виконання таких робіт (надання послуг).
За згодою сторін у договорі можуть бути передбачені також терміни завершення окремих етапів роботи (проміжні терміни).
В статті 28 Закону законодавець з урахуванням специфіки виконання робіт і надання послуг диференційовано визначає можливі форми порушення термінів роботи (Послуги): виконавець своєчасно не приступив до виконання роботи (надання послуги); він настільки повільно її виконує, що стало очевидним - робота не буде виконана в установлений строк; виконавець не виконав роботу в обумовлений строк, тобто допустив прострочення виконання роботи. Під очевидністю неможливості виконання роботи в строк слід розуміти явну неможливість, відсутність якої повинен доводити виконавець.
Наслідки, передбачені Законом, можуть застосовуватися незалежно від форми порушення терміну роботи (послуги). Згідно Закону нові терміни виконання роботи (послуги) призначаються споживачем в односторонньому порядку. На відміну від цього первісні терміни виконання робіт визначаються законодавством або договором. За змістом Закону виконавець зобов'язаний керуватися новим терміном, встановленим споживачем. Цей термін вказується в договорі або в документі, що підтверджує його укладення (квитанція, замовлення, накладна тощо). Призначення нового терміну має бути підтверджено в зазначених документах підписом споживача і виконавця.
В разі прострочення нових термінів споживач має право пред'явити одну з інших вимог, встановлених п. 1 ст. 28 Закону, а саме:
В· призначити виконавцю новий термін;
В· доручити виконання роботи (надання послуги) третім особам за розумну ціну або виконати її своїми силами і зажадати від виконавця відшкодування понесених витрат;
В· вимагати зменшення ціни за виконання роботи (надання послуги);
В· відмовитися від виконання договору про виконання роботи (надання послуги).
Згідно початкової редакції Закону це право у споживача виникало, якщо прострочення була понад один місяць. В редакції 1996 р. ця умова не передбачено і, отже, право пред'явити інші вимоги не залежить від тривалості прострочення, тобто практично виникає на наступний день після закінчення нового терміну, призначеного споживачем [1].
В статті 29 Закону, встановивши єдині критерії якості товарів, робіт і послуг, Закон в принципі встановив єдині права споживача при порушенні вимог до їх якості, зрозуміло, з урахуванням специфіки відносин з виконання робіт та наданню послуг.
Споживач при виявленні недоліків виконаної роботи (наданої послуги) має право за своїм вибором вимагати:
В· безоплатного усунення недоліків виконаної роботи (наданої послуги);
В· відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
В· безоплатного виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої ж якості або повторного виконання роботи. При цьому споживач зобов'язаний повернути раніше передану йому виконавцем річ;
В· відшкодування понесених ним витрат по усуненню недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами або третіми особами.
Закон встановлює 3 підстави розірвання договору споживачем при виявленні недоліків виконаної роботи (послуги): не усунення недоліків у встановлений договором строк, виявлення істотних недоліків роботи (послуги), виявлення інших істотних відступів від умов договору. Порядок визначення строків усунення недоліків у виконаній роботі (послузі) передбачений ст. 30 Закону, в яку Федеральним законом № 212-ФЗ внесені суттєві зміни, спрямовані на її приведення у відповідність з правилами ст. 723 ГК. Згідно колишніми правилами терміни усунення недоліків виконаної роботи (послуги) визначаються залежно від етапу роботи, на якому вони виявлені. Якщо це відбулося в ході виконання роботи (послуги), тобто до здачі замовнику, конкретний розумний термін усунення недоліків встановлюється споживачем в односторонньому порядку. Вимога про розумність цього строку означає, що в разі спору його нерозумність повинна бути доведена виконавцем роботи (послуги). Якщо недоліки виявлено під час здачі роботи (послуги), строк їх усунення визначений Законом в 20 днів з дня пред'явлення вимоги споживачем. Договором або угодою сторін при прийманні або правилами виконання окремих видів робіт (послуг) цей термін може бути скорочений. Зазначеним Федеральним законом встановлено єдиний термін усунення недоліків роботи (послуги) - розумний термін, призначений споживачем. При цьому збережено правило, що цей термін вказується в договорі або в іншому документі, що підписується сторонами. Таким чином, Законом для куплених товарів і результатів роботи (послуги) встановлені різні терміни усунення недоліків: для товарів - негайно, для робіт і послуг - розумний термін, призначений споживачем. Разом з тим термін усунення недоліків у товарі згідно ст. 20 Закону може бути збільшений письмовою угодою сторін [2]. При відмові споживача від цього діє термін, встановлений Законом. Закон не передбачає можливість зміни терміну усунення недоліків робіт (послуг), призначеного споживачем. Однак це не виключає можливість досягнення угоди сторін з цього питання.
Разом з тим вимога Закону про зазначення призначеного споживачем терміну в договорі (Або іншому документі), що підписується сторонами, не може тлумачитися як вимогу про укладання сторонами угоди про термін усунення недоліків. Таке тлумачення не відповідає змістом внесених змін в абзаци перший і третій ст. 30 (з абзацу третього якраз виключені слова про встановлення терміну усунення недоліків угодою сторін). Тому відмова виконавця від підписи документа про призначений споживачем терміні усунення недоліків не тягне для останнього жодних несприятливих юридичних наслідків. Термін повинен вважатися призначеним. Відмова виконавця від підпису доцільно підтвердити відповідним записом в договорі, а якщо це неможливо - свід...
