ЗАВДАННЯ, ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЮРИДИЧНОЇ деонтології. МІСЦЕ ЮРИСТА В СУСПІЛЬСТВІ
Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни і її структура
Розвиток юридичної науки, удосконалення юридичної практики вносить суттєві поправки і зміни в юридичну деонтологію, бо вона не є набір формальних умовностей, а вираз суспільної необхідності. Вона покликана розкривати причини виникнення та існування тих чи інших моральних правил в юридичній професії. У цьому відношенні можливості юридичної деонтології як справді наукової теорії моральності юриста і його професійного обов'язку дуже істотні:
-нормативність юридичної діяльності не суб'єктивує, не відривається від соціальних факторів;
-її вимоги орієнтують професійна свідомість на причетність до долі іншої людини, на боротьбу з протиправними діяннями, за встановлення законності і правопорядку в суспільстві.
Юрист проводить профілактичну роботу в суспільстві, "лікує" його, викорінює пороки, допомагає людині у вирішенні життєвих питань, надаючи йому правові послуги.
Мета юридичної деонтології - дати майбутньому юристу своєчасні уявлення про реальний зміст обраної професії і основні установки на якісне вивчення юридичних дисциплін.
Завдання юридичної деонтології - не тільки розкрити значення професійного обов'язку юриста, відповідальності в юридичній діяльності, визначити систему правил і вимог до юристів в їх відносинах з клієнтами, але і виявити, за яких умовах (соціальних, політичних та ін) вони здійсненні.
Юридична деонтологія як справді гуманістична наука роз'яснює значення тих чи інших дій, вчинків, мотивів, характерних якостей юридичних працівників, сприяє формуванню необхідних для даної професії моральних рис, запобігає їх деформацію в результаті тривалого виконання специфічних професійних функцій.
Основні завдання юридичної деонтології:
1.Ізученіе норм поведінки юристів - посадових осіб, спрямованих на максимальне підвищення ефективності їх професійної діяльності;
2.устраненіе несприятливих факторів, конфліктних ситуацій в юридичній діяльності;
3. запобігання формального додатка знань при наданні професійно-правових послуг; гуманізація юридичної діяльності;
4.Визначення напрямів стимулювання та активізації усвідомлення моральних та професійно-значущих відносин;
5.виявленіе основних етапів морально-психологічного та професійно-правового осмислення;
6.раскритіе значення і ролі раніше вироблених норм професійної діяльності юриста;
7.повишеніе престижу юридичної професії;
8.стімулірованіе зростання правової культури суспільства.
Юридична деонтологія (наука і навчальна дисципліна) є система, і як всяка система, має свою структуру, тобто складається з елементів - логічного складу системи. Термін "система" - давньогрецького походження і означає порядок, обумовлений планомірним, правильним розміщенням частин цілого.
Дослідження системи будь-якого предмету необхідно починати з попереднього вирішення питання про його структурних елементах і критеріях побудови системи. Під структурою системи розуміється єдність елементного складу системи і взаємодія складових її елементів. Структура - це спосіб зв'язку елементів у системі, забезпечують її спрямоване функціонування та усталеність (стабільність).
Структура юридичної деонтології - сукупність достоїнств - сторін прояву якостей юриста:
- як особистості (психологічна культура),
- як учасника політичного життя (політична культура),
- як професіонала-фахівця (професійно-правова культура),
- як носія моральних переконань, принципів (етична культура),
- як володаря певних естетичних смаків (естетична культура).
Саме така структура покладена в основу курсу юридичної деонтології як навчальної дисципліни. Для об'єднання структурних елементів в єдине ціле, єдину систему необхідно, щоб вони мали одну мету своєї діяльності, яка полягає в досягненні вищого ступеня упорядкованості, організованості, узгодженості її елементів. Ця мета - формування професіоналізму юриста, кодексу його професійної діяльності.
Специфіка професійної юридичної діяльності - це ступінь вираженості особливостей соціальних норм і вимог до професійного вигляду юриста, особливий характер реалізації ним моральних, політичних, психологічних норм, визначуваний умовами його трудової діяльності та особливостями правових відносин. Тому всередині кожного зі структурних елементів юридичної деонтології містяться її загальна, нормативна та спеціальна частини.
Методологія науки юридичної деонтології та її основні принципи
Методологія науки юридичної деонтології - це система певних принципів, логічних прийомів і конкретних способів її дослідження.
Метод - Це спосіб побудови і обгрунтування системи знань; сукупність прийомів і операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності.
Розрізняють загальний і спеціальні методи юридичної деонтології.
Загальний метод юридичної деонтології, як і всіх суспільних наук, - метод філософської діалектики (матеріалістичної та ідеалістичної).
Спеціальні методи - це, перш за все, абстракція - уявний образ певного предмета або явища. У юридичної деонтології - це кодекс професійної поведінки, системи норм-вимог, здатних підвищити професіоналізм юриста і забезпечити необхідні умови для клієнта, який користується його послугами.
В процесі абстрагування використовуються різноманітні способи: спостереження, порівняння, аналіз, синтез, індукція (вид узагальнення, пов'язаний з передбаченням результатів спостережень і експериментів на основі даних науки), дедукція (Перехід від загального до приватного, від деяких даних припущень-посилок до їх следствіям-висновкам). Одні спеціальні методи і способи використовуються більше на емпіричному рівні (рівні досвіду), інші - на теоретичному.
Аналіз і синтез - неодмінні способи переходу від загального до окремого, від абстрактного до конкретного. Щоб синтезувати, необхідно спочатку здійснити аналіз, визначити, які складові і в якій послідовності, якими зв'язками синтезуються. Інакше ми не визначимо пріоритети в юридичній практиці і професійної діяльності юриста, весь час будемо натрапляти на загальне, яке ми не врахували, пірнув відразу в сферу приватного, конкретного, лише на перший погляд очевидного. Не визначивши гідності суб'єкта юридичної діяльності (норми-вимоги, які пред'являються до юриста-професіонала) як загальний стрижень і передумову юридичної практики, не можна осягнути її сутності.
Юридична деонтологія передбачає творче ставлення юриста-професіонала до свого праці при дотриманні її основних принципів. Дотримання високих принципів юридичної деонтології особливо важливо в Україні, яка стала на шлях формування демократичної соціальної правової держави, що викликав підвищення авторитету юридичної професії і зростання культурно-правового рівня клієнтів, їх вимог до якості юридичної допомоги.
Принципи юридичної деонтології - вихідні незаперечні вимоги, що пред'являються до професійної діяльності юриста, які виконують функцію соціальних орієнтирів його поведінки в різноманітних ситуаціях.
Принцип гуманізму деонтології припускає шанобливе ставлення до конкретного людині з урахуванням її індивідуальних особливостей, уміння поставити себе на місце клієнта і подивитися на ситуацію з його позиції, співпереживати йому, проявити милосердя, співчуття його біду, надати йому допомогу. Виключається принесення долі клієнта в жертву власному інтересу.
Принцип справедливості деонтології полягає містить у собі вимогу відповідності між практичною роллю кожної особистості в житті суспільства і її реальним становищем, домірності вкладеного та отриманого в усіх сферах життєдіяльності людини та їхнього правового забезпечення. Згідно з цим принципом юрист повинен ...
