Доказове право » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Государство и право » Доказове право

Реферат Доказове право

План

Введення

1. Поняття, сутність і значення доказового права.

2. Проблема істини в кримінальному процесі

3. Основні шляхи вдосконалення доказового права в сучасній Росії.

Висновок


Введення.

У кримінальному процесі доказове право завжди займало одне з центральних місць. Історично сформовані форми процесу - обвинувальний, розшуковий (інквізиційний), змагальний, змішаний на основі яких держава вела боротьбу з злочинністю, - визначалися в першу чергу різним ставленням до розумінню, оцінці і використанню доказів. Неспроста в період політичних репресій в СРСР їх теоретичною основою стало вчення про доказах А. Вишинського, по суті відродило інквізиційний кримінальний процес (В«зізнання обвинуваченого - цариця доказівВ» і т.д.). Ось чому багато вчених і практики надають настільки велике значення тому, наскільки повно і правильно відображені положення доказового права в сучасному кримінально - процесуальному законодавстві. На думку А. Шалумова підстав вважати цю проблему вирішеною в новому УПК Росії поки, на жаль, немає. 1


1.Понятіе, сутність і значення доказового права.

В«Доказательственное право-частина кримінального процесуального права представляє собою сукупність кримінально-процесуальних норм, що регламентують мета доказування, порядок збирання, перевірки, оцінки доказів та їх використання для обгрунтування висновків за справі. В»2 Норми визначають ці положення, в основному, закріплені в Розділі 3 (Глави 10, 11) КПК Російської Федерації.

На думку В.П. Божьева В«Доказове право це-сукупність норм кримінально-процесуального закону, що регулюють цілі, предмет, межі, засоби, порядок доказування по кримінальних справах, обов'язки та права суб'єктів, його здійснюючих і в ньому беруть участь. В» 1 Процес доказування та норми закону, його регулюючі, вивчає теорія доказів, що є частиною науки кримінального процесу. При цьому теорія доказів не тільки вивчає доказове право і практику його застосування, але й виробляє на основі узагальнення та вивчення норм доказового права та практики їх застосування наукові рекомендації по подальшого вдосконалення як самих цих норм, так і слідчій і судової практики.

Предмет теорії доказів ширше доказового права, оскільки він охоплює питання історії доказів, стан даної проблеми в кримінальному процесі різних держав та ін Теорія доказів є частиною науки кримінально - процесуального права, в основі якої лежить діалектична вчення про істину шляхах її пізнання, критерії ях істинності наших уявлень про навколишній Світ.

1 Шалумов М. КПК РФ: Питання доказового права./Законність, 2004, № 4 Довідкова правова система В«Консультант ПлюсВ»

2 Победкін А.В., Яшин В.Н. Кримінальний процес: Підручник/Під ред.В.Н.Грігорьева. М.: Книжковий світ, 2004, стор.104


доказового праву, як підгалузі кримінально - процесуального права притаманні певні риси.

По - перше, доказове право має специфічне функціональне призначення, яке визначається завданням достовірного встановлення істотних для справи обставин. Ця задача дозволяє забезпечити:

захист прав і законних інтересів осіб і організацій, потерпілих від злочинів;

захист особистості від незаконного і необгрунтованого обвинувачення, засудження, обмеження її прав і свобод.

Кримінальне переслідування і призначення винним справедливого покарання в тій же мірі відповідають призначенню кримінального судочинства, що й відмова від кримінального переслідування невинних звільнення їх від покарання, реабілітація кожного, хто необгрунтовано піддався кримінальному переслідуванню.

Ця задача - найважливіший компонент завдань кримінального процесу в цілому, оскільки їх дозвіл неможливо без досягнення об'єктивної істини по кожній кримінальній справі. Відповідно завданням доказового права є встановлення належної, оптимальної процесуальної форми виявлення фактів і обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

По - друге, предметом регулювання доказового права є особливе коло суспільних відносин, що складаються у зв'язку з процесуальним доказуванням. Але відособленість цих відносин відносна так як, володіючи високим ступенем спеціалізації, вони нерозривно пов'язані з усіма іншими громадськими відносинами, існуючими в

1 Кримінальний процес. Підручник./Под ред. В. П. Божьева. М., 2002. Стор.153.


сфері кримінального процесу та регульованими нормами кримінально - процесуального права.

По - третє, доказове право, будучи органічною частиною кримінально-процесуального права, має свою власну внутрішню структуру, в якій, перш за все, досить чітко виділяються дві частини - загальна і особлива.

Загальну частину складають правові норми, що регламентують положення, що відносяться в рівній мірі до всіх видам доказів, до використання їх на всіх стадіях кримінального процесу і по всіх кримінальних справах. Сюди, наприклад, відносяться мета і предмет доказування (Ст.37, ч.1ст.88 КПК), поняття доказів, їх належність, допустимість, достовірність і достатність (ст.74, 88 КПК), процес доказування і правової статус суб'єктів доказування (ст. 29, 37, 38, 41, 49-53, 86-88 КПК).

Особливу частину утворюють норми, що регламентують окремі види доказів: особливості доказування на окремих стадіях кримінального процесу (глави 19, 23-27 КПК); по окремим категорій кримінальних справ (приватного обвинувачення - ст.318-319 глави 41 КПК); про злочини неповнолітніх (ст.420 - 432 глави 50 КПК); про застосування примусових заходів медичного характеру (ст.433 - 446 глави 51 КПК); а також різними судовими складами (мировим суддею, суддів районного суду одноосібно, суддів федерального суду загальної юрисдикції і колегією з дванадцяти присяжних засідателів, колегією з трьох суддів федерального суду загальної юрисдикції, а в порядку нагляду - у складі не менше трьох суддів федерального суду загальної юрисдикції - ст.30 КПК).

В«Доказательственное право включає в себе цілий ряд правових інститутів, що визначають предмет доказування, збирання доказів, їх перевірку, оцінку, використання, сутність доказів, їх види тощо В» 1 Інститути доказового права складаються з правових норм, які закріплюють правила поведінки суб'єктів кримінально-процесуальних прав і обов'язків.

Кримінальну судочинство в силу дії ст.6 КПК України має своїм призначенням:

1. Захист прав і законних інтересів осіб і організацій, потерпілих від злочинів.

2. Захист особистості від незаконного та необгрунтованого обвинувачення, засудження, обмеження її прав і свобод.

3. Кримінальне переслідування і призначення винним справедливого покарання.

4. Відмова від кримінального переслідування невинних, звільнення їх від покарання, реабілітацію кожного, хто необгрунтовано піддався кримінальному переслідуванню.

Досягнення зазначених завдань неможливе без доведення, яке полягає в збиранні, перевірці й оцінці доказів з метою встановлення обставин, передбачених ст.73 КПК.

В«Оскільки про всіх трьох зазначених процесуальних термінах: обставини, які підлягають доказуванню, доказах і доведенні - йдеться в розділах 10 і 11 КПК, то в юридичній літературі норми кримінально - процесуального права, що встановлюють, що може служити доказом у справі, коло обставин, що підлягають доказуванню, правила збирання, перевірки та оцінки доказів, В«що розподіляють тягар доведення В», називають доказову правом.В» 1

______________________________

1 Кузнецов Н.П., Кокарев Л.Д. Кримінальний процес: докази й доведення, Воронеж, 1995, стор 12-13

1 Громов Н.А., Жога Є.Ю. Про поняття доказового права// Право і політика, 2005...


Страница 1 из 5Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок