РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ВІДКРИТИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ШЛЯХІВ ПОВІДОМЛЕННЯ
Факультет - "Економічний"
Кафедра - "Економічна теорія"
Реферат
Предмет: ПРАВОЗНАВСТВО
Студент:
Шифр:
Перевірила:
Канаш - 2006
Зміст
Глава 1. Договір субпідряду
Глава 2. Поняття суб'єкта й об'єкта договору
Глава 3. Підстава припинення трудового договору
Список літератури
Глава 1. Договір субпідряду
За договором підряду одна сторона - підрядник зобов'язується за замовленням іншої сторони - замовника виконати певний вид будівельних і ремонтних робіт за рахунок коштів замовника. При цьому замовник зобов'язаний виплатити підрядчикувинагороду.
Якщо із закону або договору підряду не випливає обов'язок підрядника виконувати передбачену в договорі роботу особисто, підрядник має право залучити до виконання своїх зобов'язань інших осіб (субпідрядників).
У цьому випадку підрядник виступає в ролі генерального підрядника.
Генеральний підрядник несе відповідальність перед замовником за всю роботу, виконану субпідрядником.
Субпідрядник зобов'язаний:
виконувати роботи у відповідності з завданням генерального підрядника і якісно;
зобов'язаний мати спеціальну ліцензію, дозвіл на право займатися цією діяльністю;
зобов'язаний надати генеральному підряднику кошторис витрат з зазначенням всіх видів робіт, що проводяться
зобов'язаний повідомити генерального підрядника про зміни кошторису, обгрунтувати це і вимагати оплати від генерального підрядника.
Субпідрядник має право:
вимагати винагороду за свою роботу;
вимагати оплати всіх витратних матеріалів;
має право розірвати договір, якщо не оплачуються чи не
надаються матеріали;
може відмовитися від проведення робіт, якщо замовник своєчасно не
надав завдання, якщо завдання не повні і вимагають доповнення.
Підрядник, який залучив до виконання договору підряду субпідрядника у порушення положень пункту 1 статті 706 Цивільного Кодексу Р.Ф. або договору, несе перед замовником відповідальність за збитки, завдані участю субпідрядника у виконанні договору.
Генеральний підрядник несе перед замовником відповідальність за наслідки невиконання або неналежного виконання зобов'язань субпідрядником відповідно до правил пункту 1 статті 313 і статті 403 Цивільного Кодексу Р.Ф., а перед субпідрядником - відповідальність за невиконання або неналежне виконання замовником зобов'язань за договором підряду.
Якщо інше не передбачено законом або договором, замовник і субпідрядник не в праві пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником.
За згодою генерального підрядника замовник має право укласти договори на виконання окремих робіт з іншими особами. У цьому випадку зазначені особи несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання роботи безпосередньо перед замовником.
Глава 2. Поняття суб'єкта й об'єкта договору
До суб'єктів договору відносяться два або кілька осіб, уклали угоду про встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суб'єктами договору можуть виступати як цивільні, так і юридичні особи.
Юридична особа - це визнана державою як суб'єкта права організація, що має відокремлене майно, самостійно відповідає цим майном за своїми зобов'язаннями і виступає в цивільному обороті від свого імені.
Об'єктом договору є те, на що спрямовано правовідносини.
До об'єктів договору можна віднести: цінні папери, гроші, майно, продукти інтелектуальної праці, фізична праця і т.д.
Припустимо при договорі купівлі - продажу об'єкт - це річ (товар), яку продавець зобов'язується передати покупцеві за певну грошову суму.
У договорі поставки об'єкт - товар, який постачальник зобов'язується передати у визначений термін покупцеві.
Договір енергопостачання об'єктом увазі енергію, яку енергопостачальна організація зобов'язується подавати споживачеві, а споживач зобов'язується оплачувати прийняту енергію.
У договорі продажу нерухомості об'єкти - земельна ділянка, будівля, споруда, квартира або інше нерухоме майно.
Об'єкт договору продажу підприємства - підприємство в цілому.
У договорі міни об'єкт - товар, який кожна із сторін (суб'єкти) зобов'язується передати у власність іншій стороні в обмін на інший.
Глава 3. Підстава припинення трудового договору
Трудовий договір являє собою угоду між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується особисто виконати роботу з певної спеціальності, кваліфікації чи посади підпорядкуванням трудовому розпорядку, а роботодавець зобов'язується надати працівникові роботу по обумовленої трудової функції, виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Сторонами трудового договору є роботодавець і працівник.
Трудовий договір може бути розірваний за наступними підставах:
угода сторін;
закінчення строку трудового договору, за винятком випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не вимогу про їх припинення;
розірвання трудового договору з ініціативи працівника;
розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;
переклад працівника на його прохання або за його згодою на роботу до іншого роботодавця або перехід або перехід на виборну роботу (посаду);
відмова працівника від продовження роботи у зв'язку зі зміною власника майна організації, зміною підвідомчості (підпорядкованості) організації або її реорганізацією;
істотних умов трудового договору;
відмова працівника від переведення на іншу роботу внаслідок стану здоров'я відповідно до медичного висновку;
відмова працівника від переведення у зв'язку з переміщенням роботодавця в іншу місцевість;
обставини, не залежні від волі сторін;
порушення правил укладення трудового договору, якщо це порушення виключає можливість продовження роботи.
Скорочення чисельності або штату працівників організації.
У разі скорочення працівнику вручається повідомлення за два місяця. У повідомленні - дата проведення скорочення чисельності.
Працівникові зобов'язані запропонувати іншу посаду (вона повинна бути не нижче тієї, яку він займав).
Якщо працівник відмовляється від запропонованих вакансій, тоді пропонуються інші посади, але не вище тієї яку він займав.
За три місяці до скорочення роботодавець зобов'язаний надати в профком списки осіб підлягають скороченню.
Звільнення працівника по скороченню можливо тільки при згоді з профспілковим органом.
Не можна скоротити вагітних, осіб молодше вісімнадцяти років, працівників у яких на утриманні знаходиться хтось з членів сім'ї, працівника у якого є діти до трьох років.
Роботодавець зобов'язаний не пізніше, ніж за один місяць подати списки в службу зайнятості за місцем проживання.
Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця (за винятком випадку ліквідації організації або припинення діяльності роботодавцем - фізичною особою) в період його тимчасової непрацездатності і в період перебування у відпустці.
Працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця в письмовій формі за два тижні.
За угодою між працівником і роботодавцем трудовий договір може бути розірваний і до закінчення строку попередження про звільнення.
У випадках, коли заява працівника про звільнення за його ініціативою (за власним бажанням) обумовлена ​​неможливістю продовження ним роботи (зарахування в навчальний ...
