ЗМІСТ
Введення
1. Загальна характеристика зобов'язань про спільну діяльності
1.1 Поняття та основні види зобов'язань за договором про спільної діяльності
1.2 Класифікація зобов'язань про спільну діяльність та умови їх виникнення
2. Договір простого товариства
2.1 Поняття та юридична характеристика договору простого суспільства
2.2 Зміст договору простого товариства
2.3 Аудит розрахунків по спільній діяльності
3. Реалізація та припинення правовідносин за договором про спільної діяльності
3.1 Зміна договору про спільну діяльність
3.2 Припинення договору простого товариства
Висновок
Список літератури
Введення
Актуальність теми. Договір про спільну діяльність активно використовується суб'єктами цивільних правовідносин в Україні в господарській практиці з метою отримання прибутку за рахунок з'єднання майна та зусиль. В сучасних умовах розвиток ринкових відносин даний договір є дуже актуальним, так як він регулює відносини, як між українськими, так і між українськими та іноземними особами, суб'єктами цивільних правовідносин, що передбачено Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність ", який передбачає не тільки спільну підприємницьку діяльність між ними, але й наукову, науково-технічну, науково-ізготовітельную та ін
Розвиток ринкових зв'язків і глобалізація економіки, сприяли появі різних видів договорів про спільної діяльності, які регулюються законами, угодами та іншими нормативно-правовими актами. Наприклад, Закон України "Про рішення іноземного інвестування ", який передбачає договори про ізготовітельной кооперації, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, не пов'язаної із створенням юридичної особи.
Даний договір охоплює не тільки підприємницьке середовище, метою якої є отримання прибутку, але також сприяє розвитку соціальних процесів у суспільстві, які спрямовані на розвиток наукової, благодійної, освітньої, творчої сфери життя суспільства. Відмінною рисою договору є спільна діяльність без створення юридичної особи, що дозволяє домогтися великого економічного і соціального ефекту.
Мета роботи - розглянути договір простого товариства як угоду і правовідносини. Виходячи з поставленої мети, ми ставимо перед собою наступні завдання:
- дослідити походження договору і сучасне правове регулювання договору простого товариства за чинним законодавством;
- дати легальне поняття простого товариства (товариства);
- розглянути порядок укладення договору простого товариства (товариства);
- виділити види договорів простого товариства (товариства);
- проаналізувати використання договору простого товариства в цілях оптимізації (мінімізації) оподаткування;
- дослідити оптимізацію (Мінімізацію) оподаткування при укладенні договору простого товариства;
Розглянути припинення діяльності простого товариства; полягає в тому, щоб показати важливе значення договору в регулюванні цивільних правовідносин, тому він сприяє розвитку різних сфер життя суспільства і держави в цілому.
Глава 1. Загальна характеристика зобов'язань про спільну діяльність
1.1 Поняття і основні види зобов'язань про спільну діяльність
Серед різних видів зобов'язань окреме місце займають зобов'язання про спільну діяльність. В процесі задоволення економічних (майнових) та інших інтересів у суб'єктів цивільних правовідносин виникає необхідність у кооперації, тобто спільної діяльності, яка може здійснюватися як на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство), так і без змісту вкладів учасників. Мотиви на закінчення подібних договорів можуть бути найрізноманітніші. Наприклад, бажання уникнути ризику, бажання отримати певні пільги, бажання здійснити певну діяльність за відсутності достатньої кількості засобів і т.д.
Правове регулювання спільної діяльності для досягнення загальної для її учасників мети має давню історію. Вже римське право мало чітке положення про договір спільної діяльності, який став прообразом усіх сучасних типів і видів зобов'язань цієї групи, в тому числі і договорів про створення торгових (Господарських) товариств. Так як договір про спільну діяльність декількох осіб, і є єдиним у своєму роді. Тому що в сучасних умовах розвиток суспільних відносин спільна діяльність для досягнення спільної мети може здійснюватися не тільки українськими суб'єктами права, але й ними та іноземними суб'єктами права. Відповідно до ст.4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльності ", який передбачає наукову, науково-технічну, науково-ізготовітельную та іншу кооперацію українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб'єктами господарської діяльності, спільну підприємницьку діяльність між ними, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм проведення спільних господарських операцій та спільне користування майном, як на території України, так і за її межами.
Відносини, які складаються між суб'єктами права при об'єднанні своїх внесків (майна, грошима, цінними паперами тощо) і організації спільної діяльності для досягнення спільної мети, є одним з різновидів цивільних правовідносин. Оскільки ці зобов'язання об'єднують як кілька, так і більш учасників, то цей договір може бути як двостороннім, так і багатостороннім. Причому кожен учасник виступає одночасно, як боржник і кредитор. Наприклад, він може бути зобов'язаний передати майно і мати право вимагати від іншої сторони трудової участі за договором спільної діяльності.
У цьому випадку, коли учасників більше двох, права та обов'язки виникають у кожного з них по відношенню до інших.
На відміну від таких видів договорів як купівля-продаж, дарування, поставка тощо, де відбувається перехід майна від одного власника до іншого, в договорі про спільну діяльність майно часто об'єднується у спільну власність. Інший особливою рисою договору про спільну діяльність є наявність у сторін спільної мети діяльності на відміну, наприклад, від договору купівлі-продажу, житлового найму (Оренди), в якій одна сторона має право передати (продати, дати в оренду) майно та одержати за нього певну суму, а інша сторона - придбати майно у власності чи у володіння або користування. Об'єднання внесків і подальша спільна діяльність для досягнення спільної мети вимагає чіткої організації.
В залежності від особливостей спільної діяльності, цілей, які ставлять перед собою його учасники, договір про спільну діяльність оформляється в певній організаційно-правовій формі.
Існує дві основні організаційно-правові форми та два основних види договору про спільну діяльності. По-перше, учасники можуть вибирати організаційно-правову форму їх спільної діяльності, що не передбачає створення юридичної особи. У цьому випадку відносини, що виникають між учасниками, оформляються у договорі про спільну діяльність, який є юридичним фактом або можливістю виникнення зобов'язань про спільну діяльність.
друге, спільна діяльність учасників може бути спрямована на здійснення спільної діяльності в межах самостійного суб'єкта права - юридичної особи. Тут в силу правових вимог, які пред'являються до даного виду спільної діяльності, учасникам необхідно скласти установчий договір, який не тільки регулює їх спільну діяльність, а й визначає їх правовий статус створеного ними для цієї мети юридичної особи. Положення про спільну діяльності передбачає главою 77 Цивільного кодексу України. Зобов'язання, що виникають в установчому договорі, регламентуються відповідними законодавчими актами, незалежно від обраних учасниками правових форм підприємства (закони України "Про підприємництво", "Про господарські товариства "," Про страхування "та ін)
Чинне законодавство не передбачає будь-яких обмежень за видами діяльності в рамках спільної діяльност...
