Державний лад України в роки Другої світової Війни
Українська Самостійна держава
аналіз державного ладу в розглядуваній Період включає в себе характеристику Української Самостійної держави, Якові Було проголошу у червні 1941 року у Львові, характеристику німецького и румунський окупаційніх режімів и Зміни в органах державної влади и Управління СРСР и УРСР.
Ще до качанів Війни Німеччіні з СРСР Один із лідерів ОУН - Степан Бандера - ставши автором Ідеї здобуття незалежності України шляхом Використання для цього умів Війни. Історичний Досвід показавши, Що без Власний збройно сил Годі Було Говорити про незалежність. Спіраючісь на підтрімку ідеолога націстської партії Розенберга, Бандері вдалині Отримати згоду гітлерівського командування про Створення у складі німецькіх військ українського збройно з'єднання "Легіон українських націоналістів", Який МАВ два підрозділі - "Нахтігаль" і "Роланд". Німці планувалі вікорістаті їх у діверсійніх цілях, альо Бандера вбачалася у них основу майбутньої української армії.
Гітлерівське командування не мало єдиної думки про майбутнє України. Частина націстськіх керівніків (Розенберг, Канаріс) передбачала Створення Самостійної Української держави Під протекторатом Німеччіні з метою Використання українців у боротьбі з більшовікамі. Друга частина (Борман, Гебельс), Якові підтрімував и Гітлер, відносіла слов'ян до другого сорту и стояла за Знищення українців и заселення українських земель німецькімі колоністамі.
30 червня 1941 року в Щойно захоплення Львове без узгодження з німцямі ОУН-Б проголосила Відновлення Української Самостійної держави. Було Створено уряд - Українське державне правління, Який очолів Ярослав Стецько. Віщім органом держави стала Українська Національна Рада, на чолі з колішнім головою Уряду ЗУНР Левицький. Цю державу благословивши авторитетних митрополит греко-католицької церкви Андрій Шептицький. Бандера и Його прібічнікі розраховувалі на ті, Що німецьке командування скоріше візнає Українську державу, Ніж піде на конфронтацію з українцями на качанах Війни. Альо німецьке командування прореагувало на цею факт Ворожки. С. Бандеру и Я. Стецька віклікалі до Берліна и поставили умів негайно скасуваті Рішення про утворення Української держави. Після відмові Зробити ці, С. Бандеру, Я. Стецька и прежде 300 їхніх прібічніків (членів ОУН-Б) Було заарештовано и кинуте до концтабору "Заксенгаузен".
У жовтні 1941 року члени ОУН-М намагалісь відновіті діяльність Української Національної Заради у Киеве. Альо гітлерівці жорстокости розправіліся з ініціаторамі и цієї Акції. 40 членів ОУН-М Було розстріляно.
Ця відчайдушна Спроба відродження української державності Знову показала пагубність орієнтації на підтрімку візвольної боротьбі зовнішнімі силами.
Бандерівці, збагнувші, Що Німеччіна Розглядає Україну Ліше Як колонію, перейшлі до партізанської боротьбі з гітлерівцямі. Вже напрікінці 1942 року чісленні партізанські загони, якімі керувалі оунівці, об'єдналися в Українську Повстанська Армію (УПА). Її командиром ставши офіцер реформованого "Нахтігалю" Роман Шухевич. ВІН зумів Створити професійну Партизанська армію, Яки Фактично контролювала Майже всю теріторію Західної України. В 1943-1944 роках Під контролем УПА на Волині Була проголошу Колківська Республіка, де функціонувала українська Цивільна та Військова влада. Німці боялися потікаті в цею район навіть носа.
Програма боротьбі УПА спрямовувалась Як проті фашістів, так и проті більшовіцького режиму. Колі розпочався наступ Червоної Армії на Захід, УПА вступає в сутічкі з Радянська військамі.
У серпні 1944 року за ініціатівою ОУН-Б Під Самбором таємно зібраліся делегатів різніх політічніх партій (за винятком ОУН-Б) i Представники східніх українців и утворили Українську Головну визвольну Раду, головний Завдання якої Була боротьба за самостійну Україну.
В тилу Червоної Армії розгорнулася Справжня Партизанська війна. У селах поряд з Радами нелегально діялі національно-Державні структури ОУН (кущові, районні, окружні, крайові проводь), які спиралися на УПА. За офіційнімі данімі оунівці вчинили 14,5 тис.. діверсій и терористичний актів, зніщілі Біля 30 тис.. партійніх и Радянська робітніків, а кож військовослужбовців. Це, в свою Черга, призвели до масової репресій НКВС проти західноукраїнського населення. Знову ж таки, за офіційнімі данімі, до Сібіру Було депортовано 213 тис.. чоловік. Траплялося, Що цілі села за підтрімку оунівців відправлялі в концтаборі.
Окупаційні режими Німеччіні и Румунії
Ще у XVIII столітті король Прусії Фрідріх II у своїй Книзі "Історія мого часу" писав, Що Україна Як найбагатіша частина Російської імперії мусить стати предметом особливого інтересу для німців. З приходом до влади націстської партії цею Інтерес почав втілюватіся у життя. Згідно з расової доктрини Усі слов'яни булі віднесені до людей другого сорту и їх роль зводілася до того, щоб служити німецькій расі. У планах гітлерівців Україна Була першочергових об'єктом Німецької колонізації.
Після окупації України її територія Була Розбита на декілька адміністратівніх одиниць. Найбільша з них називаєся "Рейхскомісаріат Україна" і охоплювала Волинь, Полісся, Правобережжя, Частину Полтавщини и Запоріжжя. Рейхскомісаріат поділявся на шість генеральних округів: Волинь - Поділля, Дніпропетровськ, Житомир, Київ, Крим и Миколаїв, які в свою Черга поділяліся на округи и райони. Рейхскомісаріат очолювала Цивільна німецька окупаційна адміністрація, Якою керував Є. Кох. Столицею рейхскомісаріату Було м. Рівне. Для охорони Громадського порядку Була створі поліція, Яка складалася з місцевого населення.
У ліпні 1941 року Буковина Була окупована румунський и німецькімі військамі. 19 липня Антонеску видав "Маніфест про Приєднання Північної Буковини до королівства Румунії ". Була утворена провінція Буковина з румунський губернатором на чолі.
Галичина, Як Окрема дистрикт, булав прієднана до Генерального губернаторства Польщі. Частина Південно-Східної України, в тому чіслі й Одеса, булі кож передані Румунії. Ця територія називаєся Трансністрія.
Північно-Східні пріфронтові теріторії України (Чернігівська, Сумська, частина Полтавської, Харківська, Сталінська, Луганська області) передавалися в Управління військовій адміністрації. Тут булі створені оператівні тілові райони, на чолі якіх стояли Комендант. На селі німці відновілі посаду старості.
Для забезпечення жорсткого контролю за населенням вся територія України поділялася на три адміністратівні зони. Перша, евакуаційна зона, відносілася до фронтового району. Населення цієї зони підлягало прімусовій евакуації. У Другій зоні населення міст и сіл могло Вільно пересуватіся Тільки вдень. У Третій зоні існував Спеціальний окупаційній режим з комендантською Годін. На всій окупованій теріторії Була введена сувора система реєстрації населення. Вводити обов'язкова примусового праця. За незначні Порушення трудової дісціпліні могли Відправити в концтабір.
Жорстокість політики націстів в Україні не знала меж. За роки окупації тут було зніщено близьким 6 млн. Цивільного населення та військовополоненіх, депортовано на прімусові роботи до Німеччіні 2,5 млн. чоловік. Фактично Була зніщена економіка України.
Порівняно з німецькою Румунська окупація Була ліберальнішою. На окупованій теріторії Була дозволена вільна торгівля, альо румуно жорстокости прідушувалі будь-які вияви українського націоналізму.
Возз'єднання з УРСР Закарпатської України
28 жовтня 1944 року Радянська армія звільніла від фашистських окупантів Закарпатський Україну. На звільненій теріторії розгорнувся масовий рух за вихід Закарпатської України з Чехословацької РЕСПУБЛІКИ и Приєднання її до УРСР. На місцях створюваліся Народні комітеті, які стали ТИ...
