ЗМІСТ:
Розділ І. Історичні виток, Поняття та Зміст державного
Розділ ІІ. Суттєві ознайо та види державного суверенітету ...................... 18
Розділ ІІІ. Юридичні засади державного суверенітету ............................... 25
Список використаної літератури ................................................ .................... 36
Вступ.
Курсова робота присвяч темі "Державний суверенітет Як Важливим Ознака держави ". Актуальність Вивчення даної тими Важко переоцініті Так, як державна влада за Своєю Сутта є соціальнім Інститутом и вираженість цього соціального Інституту є її суверенітет, без Якого Вона не Може існуваті взагалі.
Поняття державного суверенітету можна візначіті Як незалежність державної влади від всякої іншої влади усередіні Країни и поза нею, віражів в її винятково, монопольному праві самостійно и Вільно вірішуваті Усі Свої справи.
Україна, звертаючись для себе шлях розвітку та становлення Дійсно суверенної и незалежної держави, неухильно орієнтуючісь на візнані світовою спільнотою Демократичні та гуманістічні за Своїм змістом и спрямованістю Міжнародні стандарти, Продовжує формуваті державі Інституції, місцеве самоврядування, систему національного права.
Значення суверенітету Як важлівої ознайо держави полягає у того, Що суверенітет містіть характеристику взаємовідносін державної влади з іншімі суб'єктами влади Як усередіні Країни, так и за межами державних кордонів.
Слід зазначіті, Що питання про суверенітет Як ознайо держави у юрідічній літературі є Досить спірнім, впродовж Всього історічного розвітку держави поряд з нею перебував суверенітет, без суверенітету держави Як Такої НЕ існує. Того Як у далекому минуло, так и в Наші Дні Вчені (політики, філософі, історікі, правознавці) намагаліся обгрунтувати існування суверенітету, дослідіті заподій и Умови Його Виникнення и існування, Його виток, Розвиток и формі проявилися.
При роботі над даною темою мною булі вікорістані Наукові праці таких авторів Як: Кравчук М.В. (Теорія держави та права. Проблеми Теорії держави та права: та Теорія держави и права (опірні конспекти)), Венгеров А.Б. (Теорія держави і права), В.В. Копєйчіков (Загальна теорія держави та права), М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришин (Загальна теорія держави и права: Підручник для студ. юр. спеціальностей ВНЗ), В.Ф. Погорікло (Конституційне право України), О.Ф. Фрицький (Конституційне право України. Підручник), Рабинович П.М. (Загальна теорія держави та права), Скакун О.Ф. (Теорія держави и права), Хропанюк В.Н. (Теорія держави і права. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів), Шульга А.М. (Теорія держави та права. Навчальний посібник для підготовкі до державного іспіту),
При роботі над даною темою мною кож булі вікорістані матеріали періодічніх видань у якіх вміщені Наукові Публікації таких авторів Як Антонович М. - Демократичний Розвиток держави: здобуткі и проблема// Право України. 2003. № 12, Назаренко Є.. До питання про констітуційну реформу державної влади України// Право України, 1998 № 10, та монографія Юрія Тодики на тему: "Конституція України - основа стабільності конституційного ладу і реформування суспільства "//Сімферополь.: Таврія, 1997 - 105 с.
Дана література дала мені можлівість дослідіті у найбільш повний обсязі тему "Державний суверенітет Як Важливим Ознака держави", побачіті Проблеми розуміння юридичною науки значення суверенітету для держави, можлівість Зробити Висновки з тими. Цікавою є монографія Ю.Тодікі, Який проводити аналіз суверенітету у взаємозв'язку з констітуційнімі положеннями. Кож Багато дала мені наукова статья Є.Назаренко, у якій проаналізовано суверенітет Як ознайо державної влади та Його Вплив на Громадянська суспільство.
Структурно тема "Державний суверенітет Як Важливим Ознака держави" Складається з таких розділів: Розділ І - Історичні виток, Поняття та Зміст державного суверенітету; Розділ ІІ - Суттєві ознайо та види державного суверенітету; Розділ ІІІ - Юридичні засади державного суверенітету.
Розділ І. Історичні виток, Поняття та Зміст державного суверенітету.
Слід вказаті, Що суверенітет Як Ознака держави має свою багатовікову Історію. Як зазначає М.В. Кравчук Біля вітоків принципом суверенітету Стоїть Мак'явеллі; альо Його аж ніяк не можна вважаті теоретиком Верховної влади (На Що заслуговують Усі без вінятку Його наступнікі, Аджея, заводячі мову про політіку, смороду неодмінно матімуть на увазі суверенітет) - ВІН Зроби її можливости. Втім у Його працях НЕ вікорістовується слово В«суверенітетВ»; Мак'явеллі Ліше робіть НАТЯК на нього у знаменитому лісті до свого друга, датованому грудної 1513 року. Тож Біля вітоків суверенітету спостерігається, так бі мовити, парадоксальна відсутність Його Концепції. До цього контрастом спричиняють Самі писання Мак'явеллі; ВІН поріває з традіцією, и в Цій прогаліні, Яка відокремлює старий порядок промов від нового, постає суверен и Його підданці. Втім, у власне політічному аспекті мак'явеллівській контраст носити Подвійний характер: Він відкідає старий філософській погляд на проблему, и політика Як така мисль у ній Як розрив Із політичною традіцією; інакше Кажучи, мак'явеллівській погляд на політіку полягає в розріві з усіма теперішнімі подивимось на Це Явища, й уже одним фактом цього заперечення політика почінає мислити Як діяльність, котра лежить в Основі Нового порядку речей.
І в силу оцієї подвійної - Як епістемологічної, так и практичної - негації, автор В«державцівВ» (Малої книжки з велічезною державотворчих потуг) відкріває світ новітньої політічної єпохи, себто світ суверенітету. Отож, Біля вітоків держави, себто в Світі, де булі державці, народів І нації, Стоїть головна Ідея великого флорентійця: політика - ції праворуч людей, и Тільки людей, одначе, хоч Як нелегко в цім зізнатіся, у ній Дуже мало Людяний. [1]
Ще Одне джерело бере початок Із Франції - ції Жан Боден, освіченій представник середней класу. І флорентієць єпохи Відродження ї анжерській гуманіст Прийшли до однієї й тієї ж Ідеї: держава не Може буті достатності Ефективна и справедливою, ЯКЩО її Конституція віражатіме Щось Інше, Ніж іманентній лад, котрой Виступає Як даність В«Умів людського існуванняВ». Політика - ції Людський явищем и Як така вон втілює людські накреслення. Й Мак'явеллі, й Боден утверджуються ті, Що лежить в Основі суверенітету, - абсолютну автономність політики. Принцип суверенітету - ції в дерло Черга принцип політічної автономії. Вісь Чому політика повинна мислити сама в собі - Аджея вон віражає сама собі. У своїх межах республіка має власні правила и структури, Свої Внутрішні констітутівні закони. Вона є результатом людських пристрастей, а з цього віпліває, Що держава - ції продукт взаємодії Певної сил и грунтується Ліше на сілі. Отож, Мак'явеллі ї Боден, разом и взаємно доповнюючі один одного, осміслюють політіку Нової доби, політіку, Яка НŠ​​Може мати в своїй Основі Ні бога, НІ природи, ТОМУ ЩО вон є віключно людським явищем. Принцип суверенітету, Яким Його затвердили Мак'явеллі ї Боден, - ції Новітній принцип світської політики.
Боден розробляє концептуальну структуру держави або ж РЕСПУБЛІКИ, грунтуючись на Ідеї суверенітету світської потуги над усіма іншімі потугами. Поява цієї Теорії пов'язана з ЦІЛКОМ конкретними історічнімі обставинами - боротьбою Королів проти зазіхань великих феодалів на самостійність у межах однієї держави (феодал діялі за принципом В«Коженна барон суверен у своїй бароніїВ») та Спроба Папи Римського дива В«над королями В»и управляти ними. Саме тоді и склалося вчення про суверенітет Як суверенітет внутрішній и Зовнішній. [2]
Створення Концепції суверенітету є історією Поєднання двох складових - Філософської та історічно...
