ПЛАН
Вступ
1. Основні Поняття
2. Нормативно-правове регулювання діяльності державної служби
3. Матерiальне та соцiально-побутове забезпечення державних службовцiв
4. Проходження державної служби в державних органах та їх апаратi
5. Реформування державної служби
Висновки
Література
ВСТУП
За Останні десять РОКІВ життя нашого суспільства відбуліся радікальні Зміни в економіці, соціальному жітті. У умів розмаїтості форм власності, свободи інформації, ідеологічного плюралізму держава винна дива принципова новою, Ніж при колішній командно-розподільній сістемі. Однак реформи Державного управління, особливо в сфері віконавчої влади, однозначно відсталі від реформ в інших сферах. Стара адміністратівна машина намагається прістосуватіся до Вирішення нових Завдання при принципова новій сістемі відносін. І, Як результат, Якість роботи держапарату зніжується, а неефектівність, хаотічність Його Дій зростає.
Відбулося вімівання кваліфікації - апарат залиша професіональні кадри, а адекватної заміні не з'явилися. Структура посад свідчіть, Що державна служба є малоперспективним. Аджея Ліше 1,5% державних службовців обіймають посади 1-3 категорій, натомість 95% - посади 5-7 категорій. Це у поєднанні Зі слабодіференційованою заробітною платою робіть непріваблівою кар'єру державного службовців. Крім того, низько Рівень базової Зарплата та значні надбавки, Що надаються на Розсудів керівника, підрівають основи незалежності державної служби. Заробітна плата кож Дуже діференціюється Між різнімі державними органами, зніжуючі горизонтальні мобільність державних службовців. Працівники поділяються кож за віком и стаже
м державної служби. Пріблізно 20% державних службовців мают стаж прежде 15 РОКІВ, у тому чіслі Майже 40% керівніків сформувалася за старої суспільної системи. Близьким половини керівного персоналу має пенсійний або передпенсійній вік. З іншого боці, прежде 55% державних службовців мают стаж до 5 РОКІВ [1].
Зі знікненням керівної партії НЕ відбулося повороту до звічайної для демократичних країн служби публічної. Апарат, Як и раніше, залішається непрозорім и Менш підконтрольнім, Що породжує Такі Наслідки, Як ріст Корупції. Нарешті Втрата чинності колішні норми адміністратівної моралі, хоча и Далекі від Досконалість, однак Такі, Що регулюван поведінку службовців. На їхньому місці виник моральний вакуум Із властівою йому вседозволеністю, цінізмом, корупцією.
Слід зазначіті, Що в Країні створюються правові передумови для позитивних змін, які знайшлі Своє відображення в Констітуції України, Законі України "Про державну службу", Указах Президента України "Про стратегію реформування системи державної служби в Україні" та "Про підвіщення ефектівності системи державної служби" [4, 5].
Здійснення Економічних и соціальніх перетвореності, досягнення економічного росту и виконан державою управлінськіх услуг на скроню рівні, просування в навпростець Європейської інтеґрації можливости Тільки за Умови Створення ефектівної системи Державного управління, Що відповідає стандартам демократічної, правової держави Із соціально орієнтованою ринковий економікою.
З цією метою в Україні проводиться широкомасштабна адміністратівна реформа, невід'ємною частина якої є реформування системи державної служби, а саме: Створення оновлений, дієздатного державного апарату, становлення професіональної, політично нейтральної ї авторітетної державної служби.
Саме тому мною Була обрана дана тема роботи. У курсовій розглянуто стан держапарату на сьогоднішній день, окреслено Основні напрямки реформування державної служби та Особливості регулювання праці держслужбовців.
1. Основні Поняття
Закон України "Про державну службу" трактує Поняття "Державна служба" як професійну діяльність ОСІБ, Що займають посади в державних органах та їх апараті и практично виконують Завдання и функції держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів [3]. Цi особини є державними службовців i мают вiдповiднi службовi Повноваження.
Посада - Ції визначена структура i штатна розпис первинна структурна одиниця державного органу та Його апарату, на Якові покладено встановленного нормативними актами коло службово Повноваження.
Посадовими особами вiдповiдно до цього Закону вважаються керiвнікі та заступники керiвнікiв державних органiв та їх апарату, iншi Державнi службовцi, на якіх законами або iншими нормативними актами покладено здiйснення органiзацiйно-розпорядчу та консультативно-дорадчих функцiй.
Державні органі - ції органі з повноважень, встановлених Констітуцією України, іншімі законодавчо актами України, пов'язаними Зі здійсненням законодавчої, віконавчої, судової влади з метою визначення, узгодження и виконан Завдання и функцій держави у певній сфері чи діяльності на певній теріторії. Єдінім органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Віщім органом у сістемі органів віконавчої влади є Кабінет Міністрів України. До системи органів віконавчої влади відносять: міністерства, комітеті, Раду Міністрів Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим, Місцеві Державні адміністрації та органи місцевого самоврядування [2].
Основними цілямі и Завдання державної служби в Україні є Створення умов для розвітку Відкритого Громадянська суспільства, захист прав и свобод людини и громадянина, а кож забезпечення результатівної и стабільної діяльності органів державної влади відповідно до їх Завдання, Повноваження на констітуційніх основах.
Державна служба грунтується на таких основних принципах:
В· служiння народу України;
В· демократизму i законностi;
В· гуманiзму i соцiальної справедлівостi;
В· прiорітету прав людини i громадянина;
В· професiоналiзму, компетентностi, iнiцiатівностi, чесностi, вiдданостi справi;
В· персональної вiдповiдальностi за виконан службово обов'язкiв i дісціплiні;
В· дотримання прав та Закону iнтересiв органiв мiсцевого i регiонального самоврядування;
В· дотримання прав пiдпріємств, установ i Органiзацiя, об'єднань громадян.
Право на державну службу мают громадяни України Незалежності вiд походження, соцiального i майнового стану, расової i нацiональної пріналежностi, статi, Полiтична поглядiв, релiгiйніх переконань, мiсця проживання, якi здобули вiдповiдно Освiта i професiйну пiдготовки та пройшли у встановленому порядку Конкурсний вiдбiр, або за iншою процедурою, передбачених Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Державна полiтика у сферi державної служби візначається Верховною Радою України.
Основними напрямами державної полiтики у сферi державної служби є визначення основних цiлей, Завдання та прінціпiв функцiонування Iнституту державної служби, забезпечення ефектівної роботи всiх державних органiв вiдповiдно до їх компетенцiї.
Для проведення єдиної державної полiтики та функцiонального управлiння державною службою утворюється Головне управлiння державної служби при Кабiнетi Мiнiстрiв України.
Питання функцiонування державної служби в iнших державних органах, правове становище якіх регулюється спецiальнімі законами України, вірiшуються цімі органами.
Органом управлiння державною службою в державних органах та їх апаратi є Головне управлiння державної служби при Кабiнетi Мiнiстрiв України.
Головне управлiння державної служби при Кабiнетi Мiнiстрiв України:
В· прогнозує i планує потребу державних органiв та їх апарату в кадрах;
В· забезпечує разом з iншими державними органами реалiзацiю загально напрямiв полiтики у сферi державної служби в державних органах та їх апаратi;
В· розробляє i вносити на Розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України проекти нормативно актiв з Харч...
