МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
ВСЕРОСІЙСЬКА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АКАДЕМІЯ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
Фінансове право
на тему
Дія фінансово-правової норми в просторі, в часі та по колу осіб
Виконала:
студентка очного відділення
юридичного факультету
Пушкіна І.В.
Москва 2009 рік.
Зміст
Введення
Глава 1. Поняття та особливості фінансово-правової норми
В§ 1: Визначення поняття фінансово-правової норми
В§ 2: Ознаки фінансово-правової норми
В§ 3: Види фінансово-правових норм
Глава 2. Особливості дії фінансово-правових норм
В§ 1: Принцип дії фінансово-правової норми в часі
В§ 2: Дія фінансово-правової норми за ознакою територіальності
В§ 3: Дія фінансово-правової норми щодо суб'єктів фінансового права
Висновок
Список літератури
Введення
Відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави, регулюються нормами фінансового права. Як і норми всіх інших галузей права, це писані правила поведінки, які встановлюються державою у суворо визначеному порядку і формі і вводяться в дію в точно встановлений законодавцем термін.
Фінансово-правові норми не є простою волею законодавчих і виконавчих органів, вони мають матеріальне обгрунтування. Державні органи, приймаючи закони та нормативні акти у сфері фінансової діяльності, завжди обмежені об'єктивними економічними можливостями. Так, держава може фінансувати свої потреби, тільки виходячи з доходів, одержання яких в свою чергу залежить від рівня розвитку матеріального виробництва та діяльності всієї соціальної сфери, що визначає надходження податків та інших платежів до бюджету та інші позабюджетні фонди. Фінансово-правові норми визначають права і обов'язки учасників фінансових відносин, обставини, за яких вони стають носіями прав і обов'язків, і передбачають відповідальність за виконання приписів держави.
Здійснюючи фінансову діяльність, державні органи та органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції вживають фінансово-правові акти, за допомогою яких у межах своїх повноважень регулюють суспільні відносини в області акумуляції, розподілу і використання фінансових ресурсів, контролю за їх витрачанням, за виконанням фінансових планів, фінансових зобов'язань перед державою. У таких актах і виражаються юридичні (або правові) форми фінансової діяльності держави і муніципальних утворень.
Фінансово-правова норма конкретизується як норма певного нормативного правового акту, який діють у певному часовому інтервалі і просторі, а також охоплюють своїм впливом відповідний коло осіб. Нормативні правові акти, регулюють фінансові відносини, підпорядковуються загальним правилом поширення своєї дії. Фінансово-правові акти - це прийняті в передбаченій формі і мають юридичні наслідки рішення державних органів та органів місцевого самоврядування з питань фінансової діяльності, що входять до їхньої компетенцію. Вони встановлюють, змінюють або скасовують фінансово-правові норми або служать підставою для виникнення, припинення, зміни конкретних правовідносин.
У сучасних умовах в зв'язку з розвитком фінансового законодавства число фінансово-правових норм збільшується, що свідчить про реальність, досить високого ступеня гарантованості матеріальних фінансово-правових норм на сучасному етапі.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері фінансової діяльності держави, регульовані нормами фінансового права.
Предмет дослідження складають фінансово-правові норми як первинні елементи фінансового права.
Метою виступає дослідження фінансово-правових норм і їх дії в просторі, в часі та по колу осіб.
Відповідно до даної метою в курсовій роботі поставлені наступні завдання:
1. Дати визначення поняттю фінансово-правової норми.
2. Розкрити специфічні ознаки фінансово-правової норми.
3. Розглянути види фінансово-правових норм.
4. Показати структуру фінансово-правових норм.
5. Визначити дію фінансово-правових норм у просторі, у часі і по колу осіб.
Глава 1. Поняття та особливості фінансово-правової норми
В§ 1 Визначення поняття фінансово-правової норми
Фінансове право, як і будь-яка інша галузь права, має свої первинні, вихідні елементи, якими є фінансово-правові норми. В теорії права правова норма визначається як загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою і спрямоване на врегулювання суспільних відносин. [1] Відмітною ознакою в визначенні поняття фінансово-правової норми є саме суспільні відносини, у сфері фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Фінансово-правові норми містять правила, які виражаються в надання учасникам даних відносин таких юридичних прав і покладанні на них таких юридичних обов'язків, здійснення яких забезпечує планомірне утворення, розподіл і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів (доходів) держави та органів місцевого самоврядування відповідно до їх завданням в кожен конкретний період часу, випливають з політики щодо соціально-економічного розвитку країни. [2]
Норма фінансового права являє собою своєрідний еталон (модель) суспільних відносин у сфері фінансів, характеризує їх найбільш стійкі, типові риси. У фінансових правовідносинах стійкі, типові ознаки фінансових відносин можуть конкретизуватися і доповнюватися специфічними індивідуальними ознаками фінансів або суб'єктів фінансового права. При цьому особливі ознаки можуть чинити значний вплив на виникнення, зміну або припинення конкретного правовідносини. Однак будь-яке фінансове правовідношення, яким би специфічним воно не було, може виникнути й існувати при одному обов'язкової умови - фінансове правовідношення має повністю відповідати всім вимогам, загальним типовим ознаками, закріпленим відповідною нормою фінансового права. Властивість фінансово-правової норми відображати найбільш стійкі, чільні і специфічні риси фінансових відносин виникає не сама собою, а є результатом наукової і нормотворчої діяльності. З метою досягнення ефективності фінансово-правового регулювання норми фінансового права повинні бути матеріально обгрунтовані й економічно виправдані.
Таким чином, фінансово-правова норма - це встановлене державою (муніципальним освітою) і забезпечене заходами державного примусу владне припис, що визначає правило поведінки в суспільних фінансових відносинах, що виникають у процесі фінансової діяльності держави або муніципального освіти. [3]
Як і норма всякої іншої галузі права, фінансово-правова має структуру. Структура фінансово-правової норми складається з трьох основних елементів: гіпотези, диспозиції і санкції, кожен з яких відображає особливості цієї галузі права.
У статтях фінансового законодавства можуть не міститися всі три елементи фінансово-правової норми. Але і гіпотеза, і диспозиція, і санкція легко відшукуються в інших статтях цього ж нормативного акта або в інших нормативних актах. [4]
Гіпотеза - перша частина фінансово-правової норми, яка визначає умови, обставини, при яких можуть виникнути фінансові правовідносини, і вказує на суб'єктів - учасників цих правовідносин. Наприклад, щоб юридична особа заплатило податок на прибуток, воно, як мінімум, повинне одержувати від своєї діяльності певний дохід. Обов'язок підприємства сплатити до державного бюджету податок на прибуток реалізується за умови, якщо воно має розрахунковий рахунок у банку і самостійний (окремий) баланс, а також отримує підлягає оподаткуванню прибуток і ін
Гі...
