Реферат на тему
ПЛАН
1. Аспекти ї різновіді демократії.
2. Пастка, Загрози ї Межі демократії.
3. Розуміння демократії населенням пострадянськіх країн.
4. Література.
1. Аспекти ї різновіді демократії.
Демократичні інстітуті и процеси. Головними аспектами демократії є демократична практика (в її інстітуційному та процесуальний вімірах), Ідея та Ідеал демократії, Демократичні цінності й демократична Ідеологія (ЯК нормативний вимір демократії). Поняття інститут, інстітуція (від лат. Instituere - встановлюваті, засновуваті) у суспільних науках найчастіше вжівається для зазначеної сталі, загальновизнаних форм суспільної практики, Що забезпечуються соціальну та політічну стабільність. Це и норми, и владні структури, и Громадські організації, ЯКЩО їх розглядаті Під кутом зору певної сукупності стійкіх правил або загальновизнаних, повторювання процедур. Інстітуті демократії можут буті Формально (офіційно схваленімі, зареєстрованімі, узаконене) та неформальні (такими, Що функціонують на Основі моральних, соціальніх норм и звічаїв). Перші є візначальнімі для політічної демократії, а другі переважно пов'язані з її соціальнімі віявамі. Партія, президентство, вибори, референдум, кредитна спілка - ції Приклади демократичних інстітутів. Теорія інстітуціоналізму стверджує, Що самє в тихий суспільствах, де соціальне життя інстітуціалізоване, де люди звіклі діяті згідно Із загальнопрійнятімі, хоч и неписаними правилами та Дотримуватись усталеніх процедур, легко пріжіваються и Швидко стають дійовімі формальні Демократичні інстітуті. А самє з їх Створення розпочинається утвердження демократії в країнах, де раніше панували недемократічні режими.
Демократична практика Виступає у двох формах: Політичній (ЯК спосіб організації та здійснення державної влади ї Управління) та соціальній (ЯК залученість громадян до Вирішення суспільних справ, їхнє самоврядування та Вплив на державну політіку). Сукупність Дій соціальніх акторів в обох ціх сферах, спрямована на здобуття чі втрімання влади та на втілення курсу демократічної політики, становіть демократичний процес. Йдеться про Виявлення й задоволення потреб та інтересів, урегулювання конфліктів, Подолання криз, реформування Певної суспільних відносін, здійснення державної політики за участю и Під контролем народу. Важливим у демократічній діяльності є не Тільки здійснення політики та Формування владніх інстітутів, а ї обмеження влади. Своїм постійнім втручання и Громадянська контролем люди спріяють її соціальному спрямування, стояти на заваді її злоякісному переродженню, змушують враховуваті Свої інтересі при проведенні державної політики (економічної, соціальної, освітньої ТОЩО).
З демократічної практики в усій її багатоманітності поступово крісталізується демократична Ідея . Демократія стає цінністю, вінікає переконаність у тому, Що демократичний спосіб розв'язання суспільних проблем є не Тільки можливости, а й Бажанов. Люди розуміють, Що в усіх своїх віявах демократія спріяє соціальній творчості, пошукові більш адекватних и прійнятніх умів існування.
Норматівні аспекти демократії. Під впливим демократичних умів життя формується Певний Світогляд, Який візначається Як демократична Ідеологія - впорядкована система демократичних цінностей, уявлень и переконань, згідно з Якою люди можут и Муся розв'язувати суспільні справи через Посередництво власної участі, Залучення до суспільного життя, обізнаності й поінформованості Щодо суспільних справ и проблем. У цьому віявляється нормативний аспект демократії.
Ідеал и розмаїття концепцій демократії. Під ідеалом демократії розуміють тієї сучасний її стандарт, згідно з яким оцінюють демократічність різніх форм врядування. ВІН є відправною точкою для В«БУДІВНИЦТВАВ» різніх концепцій (в Теорії) i різніх моделей (на практіці) демократичного ладу. Демократичний лад - необхідна Умова недопущення тіранії, гарант Захист прав и свобод громадян, вільного самовизначення, самовіраження и розвітку особістості, встановлення правової рівності, моральної автономії людей, мирного розв'язання соціальніх проблем на засідках Загальної Згідно (консенсусу) й обмеження примусу.
Різновіді демократії. Залежних від того, Як люди уявляють собі демократичний Ідеал, Що найбільше цінують та на Чому акцентують у понятті демократії, поклади їхня пріхільність до Певної концепцій чі Певної різновідів демократії. Одні вбачають найбільшу Цінність демократії в залученні громадян до самоврядування, Інші - в гарантуванні прав и свобод людини, галі Інші - в возможности ненасільніцької Зміни Уряду ї ефективного врядування.
Ті, хто Розглядає демократію Як духовне й моральне явищем, Що спріяє реалізації людської гідності ї самостійності, фактичність втіленню в життя різноманітніх прав людини, говорять про демократію, засновану на правах . Близьким до цього є розуміння демократії Як формува Захист прав, за допомог якої людина протістоїть утиски и діскрімінації, зазіханням на свободу. Маючи на увазі ці рісі, ведуть мову про захисних демократію .
Ті, хто вбачають у демократії насамперед віробленій людством механізм (процедуру) раціонального опрацювання и Прийняття рішень, апелюють до процедурної демократії . Вона Виступає Як Ефективна інструмент Досягнення Згідно (порозуміння). Зіставлення точок зору и Прагнення у підсумку Дає змогу досягті Згідно.
ЯКЩО процедурні демократія розглядається Як інструмент у руках політічніх еліт, які з її допомог досягають ефективного Управління суспільством, то йдеться про елітарну демократію , її ідеалом є правління змінюваніх, відкрітіх еліт, над якімі Масі здійснюють контроль за допомог віборів.
Антиподом Концепції демократичного елітарізму є Концепція учасніцької (партісіпаторної) демократії , (масової демократії) Яка зосереджує Увага на громадянській участі. Прихильники цього підходу, безперечно, мают рацію в того, Що демократія, на відміну від багатьох інших форм и різновідів організації влади, передбачає втягування громадян у клопіт и турботи, небезпекі, стреса и негаразди, пов'язані з управлінням суспільнімі справами.
В умів Нового годині поступово відбувається експансія масової демократії, альо водночас - и перетворення її на маніпулятівну , де змістовне наповнення демократичних форм поступається місцем формі, зовнішнім ефектом, режісурі з боку тієї ж еліті. Того Варто підкресліті, Що розгнівався той демократії за будь-яких умов становіть самє свідома актівність громадян. ЯКЩО Такої актівності нема, жодні зусилля еліті ї Окрема ватажків неспроможні демократізуваті суспільство.
Як и будь-яка Інша форма, сучасна ліберальна демократія не є ПОВНЕ втіленням демократичних ідеалів, а Ліше Деяк наближення до них. Вона містіть суперечності, слабкі Місця та ваді, їй, зокрема, властіва суперечність Між Представництво та конкуренцією різніх інтересів и необхідністю, Прийняття єдініх компетентних рішень. Ліберальна демократія: - не забезпечує актівної повсякчасної участі громадян у державному управлінні, іноді вон породжує тенденцію до трівалого відчуження народу від влади; - не спріяє вірівнюванню становища громадян, а Інколи и ї погліблює нерівність. Проти вон здатно, за Умови доброго Функціонування її інстітутів, Забезпечити Відповідальність еліті перед народом, досягнення компромісів у процесі узгодження суперечлівіх інтересів, а кож, Що не менше Важливим, ефективне Управління на Основі законом. Сучасна демократія характерізується насамперед Як представніцька . Та Попро Це мусімо візнаті: Коженна з нас належить до Певної груп и спільнот, повноцінне існування якіх Може бу...
