План
Введення. 1
1. Поняття подвійного громадянства. 2
2. Нормативно-правове регулювання питань подвійного громадянства в Російській Федерації. 6
3. Сучасні проблеми інституту подвійного громадянства. 11
Висновок. 17
Список використаної літератури .. 19
Введення
Розгляд поняття подвійного громадянства на сьогоднішній день залишається вкрай актуальною завданням. Зокрема для Росії, ця проблема особливо гостро постала після розпаду Радянського Союзу. Коли громадяни колишніх союзних республік, а нині незалежних держав, хотіли б мати крім громадянства своєї країни, ще й громадянство Росії. Крім того, безперервні переміщення людей, шлюби, що укладаються між громадянами різних держав, постійно породжують проблеми набуття і зміни громадянства.
Значна частина практичних питань, пов'язаних з визначенням громадянства, дозволяється з допомогою міжнародного права (за угодами, укладеними між державами).
У будь-якому державі проживають люди, правове становище яких відрізняється від статусу більшості. Більшість жителів завжди є громадянами цієї держави, але існують і групи не мають громадянства (апатриди), або іноземні громадяни. У деяких державах визнається подвійне громадянство - такі особи називаються біпатридів. Відмінності в правовому становищі не означають дискримінації негромадян і держава захищає права цієї категорії мешканців, оскільки багато права, як це встановлено міжнародним правом, належать людині незалежно від громадянства. Перебування в подвійному громадянстві розширює не лише права громадян, але й їх обов'язки. Вищесказане визначило мету та завдання цього дослідження: метою даної роботи є розгляд поняття подвійного громадянства, завданнями дослідження є:
1. Розкрити сутність громадянства.
2. Освятити нормативно-правову базу регулювання подвійного громадянства в Російській Федерації, позначити існуючі проблеми.
1. Поняття подвійного громадянства.
Громадянство - це стійкий правовий зв'язок фізичної особи з державою, що виражається в сукупності і взаємних прав, і обов'язків [1].
Іноді громадянством називається належність особи до держави. На думку ряду авторів, громадянство - стійкий правовий зв'язок, оскільки навіть в разі виїзду громадянина за кордон його громадянство автоматично, як правило, не припиняється. Громадянство регулюється внутрішнім законодавством держави. Громадянство-поняття, нерозривно пов'язане з державністю [2].
Під громадянством розуміється так само правова належність особи до даної держави, тобто визнання державою цієї особи як повноправного суб'єкта конституційно-правових відносин. Стан громадянства створює права і обов'язки для особи не лише на території своєї держави, але й за кордоном [3].
В Відповідно до Федерального Закону В«Про громадянство Російської ФедераціїВ» [4] громадянство Російської Федерації - це стійкий правовий зв'язок особи з Російською Федерацією, що виражається в сукупності їх взаємних прав та обов'язків. Документом, що засвідчує громадянство Російської Федерації, є паспорт громадянина РФ або іншої основний документ, що містить вказівку на громадянство особи. Види основних документів, що засвідчують особу громадянина РФ, визначаються федеральним законом.
Громадянство Російської Федерації є єдиним і рівним незалежно від підстав його придбання. Проживання громадянина РФ за межами Російської Федерації не припиняє його громадянства Російської Федерації. Громадянин РФ не може бути позбавлений громадянства Російської Федерації або права змінити його. Громадянин РФ не може бути висланий за межі Російської Федерації або виданий іноземній державі.
Безгражданство - це правове стан, який характеризується відсутністю в особи громадянства будь-якої держави.
Стаття 3 Закону В«Про громадянство РФВ» розкриває поняття іншого і подвійного громадянства:
Інша громадянство - Громадянство (підданство) іноземної держави.
Подвійне громадянство - наявність у громадянина Російської Федерації громадянства (підданства) іноземної держави.
Незрозумілим залишається тільки по сей день конституційно-правовий статус осіб, які не є громадянами Російської Федерації (негромадян), який включає в себе статус іноземного громадянина і особи без громадянства, що знаходиться на території Російської Федерації. Важливість правильного визначення осіб, що не володіють громадянством Російської Федерації, обумовлюється тим, що сучасне законодавство містить безліч положень, в яких одним терміном охоплюється сукупність правовідносин, пов'язаних зі статусом іноземного громадянина і особи без громадянства.
У сучасному національному та міжнаціональному законодавстві для позначення осіб, не є громадянами держави, часто застосовується визначення В«іноземецьВ», однак, в різних джерелах визначення В«іноземцівВ» різні за своїм змістом.
Так, в Декларації про права людини стосовно осіб, які не є громадянами країни, в якій вони проживають [5] (затв. Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 40/144 від 13 грудня 1885 р.), термін В«ІноземецьВ» означає будь-яку особу, яка не є громадянином держави, в якому він знаходиться.
Угодою про співробітництво прикордонних військ в сфері прикордонного контролю в пунктах пропуску через кордони держав - учасниць СНД з державами, які не входять у Співдружність (Moscow 25 листопада 1998 р.), термін В«іноземецьВ» визначається як В«громадянин третьої держави, особа без громадянстваВ». [6]; Указом Президента РФ від 9 серпня 1994 № 1668 В«Про Федеральної міграційної програмі В»[7] встановлено, що В«іноземці-громадяни іноземних держав та особи без громадянстваВ».
У юридичній літературі поняття В«іноземецьВ» має неоднозначне тлумачення. Деякі автори трактують термін В«іноземецьВ» як іноземний громадянин та особа без громадянства. Під іноземним громадянином розуміється особа, яка не є громадянином даної держави або ж не має громадянства будь-якої держави. Інші автори вважають іноземцями вважають як іноземних громадян, так і осіб без громадянства. [8]
При розгляді питання про правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в РФ, враховуючи різноманіття суспільних відносин, в яких беруть участь іноземні громадяни та особи без громадянства, їх правовий статус включає конституційний, цивільно-правової, адміністративно-правової, кримінально-правової і інші аспекти, які знаходяться в системній єдності та отже, можуть бути виділені умовно - теоретично.
З урахуванням цього можна зробити висновок, що правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в РФ визначається внутрішнім законодавством Російської Федерації, міжнародними договорами колишнього СРСР із зарубіжними державами, а нині РФ, а також іншими актами міжнародного права.
В даний час дозріла необхідність визначення законодавчо терміна, визначального статус особи, що не володіє громадянством Російської Федерації. При цьому правовий стан, у якому така особа перебуває, можна визначити як стан В«поза громадянстваВ», а особи, які перебувають у такому стані, є В»негромадянамиВ».
Така класифікація визначення осіб як громадян Російської Федерації і негромадян, може компенсувати вакуум термінології, існуючий в законодавстві. До жаль, у чинному законодавстві Росії така термінологія не затребувана. Так, у п. 2 ст. 2 ФЗ від 25 липня 2002 В«Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації В»міститься така формулювання: "... поняттяВ« іноземний громадянин В»включає в себе поняттяВ« особа без громадянства В»за винятком випадків, коли федеральним законом для осіб без громадянства встановлюються спеціальні правила, що відрізняються від правил, встановлених для іноземних громадян В»[9].
Таким чином, законодавець робить спробу визначення інтегрованого статусу В«негромадянВ». Тому в цілях виключення багато...
