РЕФЕРАТ
з курсу "Державне право"
по темі: "Держава, право і глобальні проблеми людства "
Зміст
Введення
1. Загальна характеристика глобальних проблем людства
2. Держава, право і екологія
3. Проблеми побудови правової держави і дотримання прав людини
4. Держава, право і народонаселення
5. Держава і право у вирішенні проблеми міжнародного спілкування
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Особливості сучасного світу, що увійшов в XXI століття, полягають у тому, що він, з одного боку, охоплений загальної науково-технічної революцією і науково-технічним прогресом, досяг фундаментальних соціальних зрушень, багато в чому керується теорією нового політичного мислення, а з інший - строкатий, багатоликий, пронизаний протиборчими тенденціями, гострими протиріччями, що доходять до конфлікту. Це складний, цілісний світ, прагнучий до стабілізації на основі рішення загострилися глобальних проблем.
Глобальними вважаються проблеми, що охоплюють населення всього земної кулі, загальні, тобто відносяться до всіх і кожній державі, які не можуть бути вирішені одним, окремо взятим державою.
Дана робота присвячена впливу права на рішення з його допомогою глобальних проблем людства.
1. Загальна характеристика глобальних проблем людства
Глобальні проблеми володіють наступними ознаками [1]:
перше, ці проблеми зачіпають інтереси всього людства, а в перспективі і майбутнє існування людського суспільства, тобто мають загальнопланетарний характер.
друге, ці проблеми проявляють себе як об'єктивні характеристики розвитку суспільства в усіх або в більшості регіонів світу.
третє, їх невирішеність створює загрозу для майбутнього людства, перешкоджає прогресу суспільства, що робить їх невідкладними.
четверте, вони можуть бути вирішені тільки завдяки зусиллям всього світового співтовариства, більшості або багатьох держав.
п'яте, вони припускають примат міжнародного права, тобто неухильне дотримання усіма державами міжнародних норм, підвищення ролі інституційних механізмів сучасного міжнародного права, усвідомлення всіма значущості міжнародного суду як кінцевої інстанції з дозволу міжнародних суперечок юридичного характеру і важливості міжнародних переговорів на основі посередництва або партнерства при врегулюванні спорів політичного, територіального, національного та іншого характеру.
Прийнято виділяти декілька груп глобальних проблем [2]:
міжнародне співробітництво та зміцнення миру;
забезпечення прав і свобод людини;
національна та міжнародна безпека;
екологія;
народонаселення або встановлення демографічної рівноваги планети;
науково-технічна революція та використання її результатів для подолання відсталості;
міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю та іншими антигромадськими явищами.
Зазначені групи проблем тісно між собою пов'язані, а тому рішення їх взаємообумовленості і має бути комплексним. Зміст їх можна конкретизувати таким чином:
1) відвернення світової ядерної катастрофи, припинення гонки озброєнь, випробувань ядерної зброї;
2) забезпечення міжнародного співробітництва та партнерства в економічної, політичної, екологічної, духовно-культурній та інших областях;
3) подолання розриву в рівні економічного зростання між державами розвиненими і;
4) ліквідація або зменшення енергосировинного, продовольчого, демографічної кризи (або передкризового стану), дотримання вимог екології, спільне освоєння космічного простору і т.д., тобто створення умов виживання і нормального існування, що відносяться до взаємин людини і середовища проживання;
5) використання досягнень науково-технічного прогресу для вдосконалення систем охорони здоров'я та освіти, соціального та духовного розвитку особистості і т.д.;
6) міжнародне співробітництво в боротьбі з тероризмом, наркобізнесом, вибухами літаків, спробами злочинців сховатися від правосуддя за кордоном, збутом викраденого або "відмиванням" злочинних доходів за кордоном, незаконним обігом наркотиків, культурних цінностей і зброї і т.д.
Нормалізація міжнародних відносин в економіці, у сфері інформації, в екології може бути здійснена на основі широкої інтерналізації, партнерства, пошуку балансу інтересів держав, т.к без цього неможлива стабільність на планеті. Основний вихідний принцип взаємовідносин між державами і у внутрішній політиці кожної держави простий: ядерна війна не може бути засобом досягнення політичних, економічних, яких би то не було інших цілей, що означає корінний відхід від традиційних уявлень про війну і мир. У глобальному ядерному конфлікті не виявилося б ні переможців, ні переможених і неминуче загинула б уся цивілізація. Відповідно в основу міжнародної політики повинні бути покладені загальнолюдські морально-етичні принципи і норми, здатні гуманізувати міждержавні відносини. У цьому контексті вирішення глобальних проблем економічного розвитку, екології та ін повинне служити забезпеченню міцного і справедливого світу, з одного боку, розвитку особистості, суспільства і держави - з іншого. Проголошений і здійснюється пріоритет загальнолюдських цінностей, насамперед виживання і прогресивного розвитку людства. Звідси конверсія, закриття ядерних полігонів, цивілізоване вирішення економічних і екологічних проблем.
Законодавство Росії по глобальним проблемам наводиться в відповідність з міжнародними стандартами. Але, на жаль, в Росії є великі труднощі, пов'язані з подіями, породженими перехідним періодом в розвитку суспільства і держави. У результаті не всі державні програми повністю фінансуються, не все законодавство матеріально і організаційно забезпечено.
2. Держава, право і екологія
Проблема охорони навколишнього середовища, екологічної безпеки є, на загальну думку, найбільш значною серед усіх проблем, з якими зіткнулося людство в XX в. і які визнані глобальними. Це обумовлено тим, що всі інші проблеми, від яких залежить саме існування людини, так чи інакше пов'язане з екологією. Негативний вплив людини на навколишнє середовище йде по багатьом напрямкам.
У рішенні екологічної проблеми велику роль можуть зіграти держава і право, реалізація ними природоохоронної функції.
Можна виділити наступні напрямки державно-правового впливу на вирішення екологічних проблем [3].
перше, це вдосконалення правового регулювання природоохоронній діяльності. Законодавство закріплює:
режим природокористування (порядок використання землі, експлуатації лісових угідь, порядок відновлення заподіяної внаслідок користування збитку, поліпшення стану земельних та інших угідь і пр);
виділення особливо охоронюваних, режимних об'єктів (заповідники, заказники тощо), режими їх функціонування;
соціальні і технічні стандарти (наприклад, норми ГДК - гранично допустимих концентрацій різних речовин в повітрі, воді, санітарно-гігієнічні нормативи і т.д.);
порядок здійснення контролю і нагляду за реалізацією відповідних правових приписів, засоби захисту та охорони середовища;
кримінально - та адміністративно-правові заборони (відповідальність за забруднення середовища, браконьєрство, незаконну порубку лісу та ін);
процедури вирішення спірних питань, реалізації юридичної відповідальності, засоби юридичного захисту посадових осіб, які здійснюють природоохранительную діяльність та ін
У Росії Державне управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища здійснюється органами виконавчої влади загальної компетенції та спеціально уповноваженими органами в галузі використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища.
<...
