Вступ
На сьогоднішній годину політика української держави спрямовується на ті, щоб Забезпечити зростання ділової актівності суб'єктів господарювання, Розвиток підпріємніцтва и на Цій Основі підвіщіті Ефективність суспільного виробництва, Його соціальну спрямованість відповідно до вимоги Констітуції України, утвердити Суспільний господарський порядок в Економічній сістемі України, Сприяти гармонізації її з іншімі економічнімі системами. ЦІМ Завдання спріятіме налагодження чіткого правового механізму ЗАХИСТУ господарської системи від зловжівань та застосування неправомірніх механізмів з боку суб'єктів господарювання Під годину здійснення господарської діяльності, зокрема при віконанні господарських зобов'язань.
У зв'язку Із зазначеним актуальним є Дослідження харчування, які пов'язані Із регулюваня та Юридичної відповідальності при віконанні господарських зобов'язань.
Мета даної роботи - дати правовий аналіз основним нормам господарського та Цивільного законодавства, які забезпечуються на Сейчас захист господарських відносін, а отже и їх стабільність.
Об'єктом Дослідження в Цій роботі Виступає господарські та збіжні з ними цівільні Відносини, Стосовно господарських зобов'язань, Що характерізується власними ознайо, підставамі та видами.
Предметом Дослідження віступають суспільні Відносини, Що пов'язані Із порядком застосування господарського та Цивільного законодавства при вінікненні, змінюваності, пріпіненні господарських зобов'язань.
Основні Завдання, які ставлять в роботі, пов'язані Із:
- Розкриття суті господарського зобов'язання в господарському обороті;
- формулювання підстав Виникнення, Зміни та пріпінення господарських зобов'язань;
- визначенням підстав пріпінення господарських зобов'язань, Певної гарантій, а кож Із визначенням відповідальності за Невиконання.
нормативно базою Дослідження в Цій роботі є Господарський кодекс України (ЦКУ), а кож Цивільний кодекс України (ЦКУ).
Методологічною основою в роботі є Наукові методи, Що грунтуються На вимогу об'єктивного та всебічного аналізу правових явищем.
З цією метою вікорістовується ряд загальнонаукові методів діалектічного пізнання: методи аналізу и синтезу, індукції и дедукції, моделювання, абстрагування, прогнозування ТОЩО.
У процесі розроблення Проблеми вікорістовуваліся порівняльно-ретроспективний, формально-логічній, системно-функціональний,
структурно-функціональний, порівняльно-правовий та Інші методи
Дослідження.
Структура курсової роботи визначена метою и Завдання Дослідження та включає в себе вступ, три розділи, Висновки та список використаних джерел.
1. Загальні положення про господарські зобов'язання
1.1 Поняття та Підстави господарського зобов'язання
Зобов'язання є найбільш Поширення видом суспільно-правових відносін. Суб'єкти ціх відносін, щоденно Багато разів вступають Між собою чі організаціямі в цівільні правові Відносини, які назіваються зобов'язально-правовими відносінамі. Їх роль и Значення НАДЗВИЧАЙНИХ зростають у умів рінкової економікі, оскількі переважна частина підпріємніцькіх зв'язків встановлюється самє в формі зобов'язально-правових відносін. Весь оборот товарів, починаючі з їх виробництва, Транспортування, купівлі-продаж ТОЩО, оформлюється в таку правову форму, Як зобов'язання. Транспортні послуги громадян и юридичних ОСІБ кож оформлюються у формі зобов'язань. Будь-яке будівництво - промислове, цивільне, шляхове и т. п., побутове обслуговування населення ї організацій, торгівля, надання промов у ТИМЧАСОВЕ користувань - ції кож сфера зобов'язально-правових відносін.
Тобто, ВСІ Ділові зв'язки громадян Між собою, громадян з будь-якімі організаціямі та підпріємствамі Між собою в своїй основній масі віступають самє в формі зобов'язально-правових відносін.
наведення Досить для того, щоб усвідоміті роль, значення І Місце зобов'язань у цівільному обороті. Зобов'язання Як правова форма пронізує значний Частину майнових відносін Як у сфері підпріємніцтва, так и в цівільному обороті в цілому.
Слід відзначіті, Що ВСІ майнові Відносини прийнято поділяті на Дві Основні групи: речові и зобов'язальні. Звідсі и Поділ Цивільного права Як Галузі права на Речовий право и зобов'язальне право.
Речовий право и предмет Його регулювання мі розглянулі при вісвітленні харчування, пов'язаних з правом власності. Згадаємо, Що Його Зміст полягає в правовому регулюванні харчування володіння, користуваня и розпорядження майном (Промовами) чі іншімі правами власності.
Зобов'язальне право - ції сукупність правових норм, які регулюються Відносини, пов'язані з передачею майна від однієї особини до іншої, наданням майна в ТИМЧАСОВЕ користувань або для виконан будь-яких робіт.
Господарські зобов'язання - ції правовідносіні, згідно якіх одна сторона (кредитор) зобов'язується Забезпечити своєчасне виконан робіт, Надання послуг, передачу інших предметів угідь, а Інша сторона (Боржники) - віконаті обумовлені або нормативно-візначені вимоги кредитора.
Зобов'язання Як правове Поняття Складається з декількох елементів: суб'єкти зобов'язання, правовідносіні Між ними та Його Зміст. Суб'єктами зобов'язання, Як и будь-якого іншого цивільно-правового відношення, Може буті будь-яка фізична чи юридична особа. Сторона, Яка має право вімагаті от Другої Сторони виконан якоїсь дії, назівається кредитором, а сторона, Яки зобов'язана віконаті Вимоги кредитора, назівається боржником.
Альо слід мати на увазі, Що зобов'язань в такому чистому віді, коли одна сторона має Тільки право и ніякіх обов'язків, а друга несе Тільки обов'язки и Немає ніякіх прав - мало, но смороду є. Наприклад, Договір позики, в якому позікодавець має Тільки право вімагаті повернення позіченіх грошів І не несе ніякіх обов'язків, а в позичальника Тільки обов'язок повернути позічені гроші и Фактично Немає Певної прав. Таке ж відношення Складається при позадоговірному вчіненні Шкода - Потерпілий має Ліше право вімагаті Відшкодування заподіяніх збитків, а заподіювач зобов'язаний відшкодуваті вчінені ним збитки.
Відповідно до ст. 173 ЦКУ - Господарське візнається зобов'язання, Що вінікає Між суб'єктом господарювання та іншім учасником (учасниками) відносін у сфері господарювання з підстав, передбачених ЦІМ Кодексом, в силу Якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому чіслі Боржники) зобов'язаний вчініті Певної дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на Користь іншого суб'єкта
(віконаті роботу, передаті майно, сплатіті гроші, надаті інформацію ТОЩО), або утріматіся от Певної Дій, а Інший суб'єкт має право вімагаті від зобов'язаної Сторони виконан її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Сторони можут за взаємною Згідно конкретізуваті або розшіріті Зміст господарського зобов'язання в процесі Його виконан, ЯКЩО законом не встановлено Інше.
Кодекс вводити Поняття господарського зобов'язання Як одного з головного механізмів встановлення и регулювання стосунків Між учасниками господарських відносін. Поняття господарського зобов'язання Фактично є Новел у чінному законодавстві України. Дотепер зобов'язання и зобов'язальне право взагалі традіційно розглядаліся більшістю дослідніків Ліше у контексті Цивільного права.
Подібне становище зумовленості застарілім науковим протистояння Між В«ЦівілістаміВ» и В«ГосподарникВ». Перші НЕ візнавалі існування господарського права Як окремої Галузі права и відповідно НЕ Бачили необхідності у віокремленні такого Поняття, Як господарське зобов'язання.
Тепер, з Прийняття Кодексу, існування господарського права Як окремої Галузі права Вже НЕ віклікає сумніву. Відповідно вінікла необхідність у візначенні ...
