Тема: В«Введення в юридичну спеціальністьВ»
Зміст
Соціальна роль професії юриста. Юрист як фахівець, що володіє професійно - правовими знаннями і вміє застосовувати їх у практичній діяльності
Роль юридичної роботи в демократичній правовій державі
Юридична робота і духовне життя суспільства
Цінності, які затверджує і захищає юрист
Місце юридичної професії серед інших професій
Основні риси юридичної професії - політичний характер, обумовленість приписом закону
Психологічні аспекти діяльності юриста. Профессионограмму прокурорсько - слідчих працівників
Майбутнє юридичної професії
Соціальна роль професії юриста. Юрист, як фахівець, що володіє професійно - правовими знаннями і вміє застосовувати їх у практичній діяльності
Важлива соціальна роль юриста у правовому цивілізованій державі пред'являє до нього високі професійні та морально-етичні вимоги. Професія юриста - це особливий рід занять мають спеціальну підготовку людей, як правило, здійснюваний на оплатній основі відповідно до прийнятих професійними стандартами. Професія юриста, професійна юридична діяльність, галузь правових робіт забезпечують функціонування правової системи. У літературі юридична діяльність переважно розглядається як жорстке виконання всіма зобов'язаними до того особами встановлених законом процедур, тобто швидше представляється як зміст процесуальних порядків. Від порад і рішень юристів залежать долі людей, їх майнові і немайнові відносини, стабільність економіки, інтереси автора і винахідника, приплив інвестицій і, нарешті, порядок на вулиці і безпеку громадян. Працівники юридичних професій часом приймають вельми несприятливі для інших і тяжкі для себе рішення. Помилки юристів (незаконний арешт, неправильне рішення суду, бездіяльність у ситуації, що вимагає втручання, просто нерозумне поведінка) можуть негативно позначитися на стані законності і правопорядку, на добробуті членів суспільства. Ця особливість впливає на технологію роботи юристів, їх взаємини, психологічний стан.
Таким чином, звертаючись до роботи юристів-професіоналів, не можна не відзначити її відповідальний, тяжкий і в той же час цікавий, різноманітний, високоінтелектуальний характер. Юристи мають різну підготовленість, неоднакові здібності. Кожен з них переслідує свої особисті інтереси поряд із суспільними. Але всі разом вони здійснюють професійну діяльність, результати якої сильно позначаються на якості життя людей, і всі вони так чи інакше знаходяться під, контролем суспільства, привертають до себе увагу. Для того, щоб відповідати цим високим вимогам, кожен, який обрав в якості професії юридичну діяльність, повинен постійно підвищувати свій загальний культурний і професійний рівень, щоб повністю відповідати сучасним вимогам і високому призначенню юридичної професії в житті суспільства. Для того, щоб бути кваліфікованим юристом, треба багато знати, володіти великими знаннями і досвідом правової роботи. У силу характеру своєї професійної діяльності юрист повинен володіти не тільки глибокими юридичними знаннями, але і високою правовою культурою, професійною етикою і естетикою. Професії юриста притаманні загальні риси, які не залежать від виду виконуваної фахівцем цього профілю роботи. До таких рис відносяться: гуманізм і справедливість, державний характер, психолого-педагогічна спрямованість, творчий дослідницький характер, самостійність і незалежність у прийнятті рішень, організаторський характер і т.д. Професія юриста є однією з найстародавніших в історії цивілізації. Вона з'явилася разом з правом. Її роль зростала в міру розвитку законодавства, підвищення регулюючого значення права в житті суспільства. Знання права і вміння його застосовувати стало важливим умовою для здійснення багатьох функцій держави. Професії юриста належить важлива соціальна роль. Соціальна роль юриста особливо зростає в правовій державі, де дотриманню та виконанню юридичних норм надається найважливіше значення.
Роль юридичної роботи в демократичній правовій державі
Яку роботу виконує юрист в сучасному світі? Прокурора, помічника прокурора, слідчого, судді загальних і арбітражних судів, адвоката, юрисконсульта, оперативного працівника органів внутрішніх справ, міліції, податкової поліції, митних органів, різних служб безпеки (у певних їх структурах), а також працівника управління у муніципалітетах, адміністрації областей, міст і районів, менеджера, фахівця з кадрів, керівника підприємств, установ та різного роду фірм. Значне число юристів займається політикою, науковою і викладацькою діяльністю. Таким чином, професійні можливості юриста поширюються на спеціалізовані структури, тобто судові, правоохоронні органи, структури юридичних послуг, а також на загальні управлінські й господарські структури. При цьому чимало юристів, зберігаючи звання юриста за освітою, займаються діяльністю, яка юридичною формально може і не рахуватися. Але сама підготовка юристів, коло їх знань і навичок, зв'язку, манера вирішення проблем виявляються тут дуже корисними. Найбільш часто юристи за освітою працюють у таких сферах загальної діяльності: торгівля; банківська і страхова справа; управління юридичними особами, тобто акціонерними товариствами, товариствами з обмеженою відповідальністю; державна адміністрація. Службова діяльність юриста носить державний характер. Вона пов'язана з питаннями дотримання державної дисципліни, забезпечення законності, зміцнення правопорядку і ін Багато юристів займають посади в державному апараті, перебувають на державній службі і наділені владними повноваженнями. Робота юриста характеризується високими вимогами до точному відповідності прийнятих ним рішень чинному законодавству Він зобов'язаний активно проводити в життя політику держави, відповідально ставиться до дорученій справі, бути готовим до захисту прав, свобод і законних інтересів особистості, інтересів суспільства і держави від протиправних посягання
Юридична робота і духовне життя суспільства
Духовне життя людини і людства - феномен, який, як і культура, відрізняє їх буття від чисто природного і надає йому соціальний характер. Через духовність йде усвідомлення навколишнього світу, вироблення більш глибокого і тонкого ставлення до нього. Через духовність йде процес пізнання людиною самої себе, свого призначення і життєвого сенсу. Історія людства показала суперечливість людського духу, його злети і падіння, втрати і набуття, трагізм і величезний потенціал. Духовність сьогодні - умова, фактор і тонкий інструмент вирішення задачі виживання людства, його надійного життєзабезпечення, сталого розвитку суспільства і особистості. Від того, як людина використовує потенціал духовності, залежить його сьогодення і майбутнє. Разом з тим поняття духовності широко використовується в концепціях В«духовного відродженняВ», в дослідженнях В«духовного виробництва В»,В« духовної культури В»і т.д. Однак його визначення як і раніше залишається дискусійним.
Поняття духовності, безсумнівно, необхідно для визначення утилітарно-прагматичних цінностей, мотивуючих поведінку і внутрішнє життя людини. Однак ще більш воно важливе при ідентифікації тих цінностей, на основі яких вирішуються смисложізненние проблеми, зазвичай виражаються для кожної людини в системі В«вічних питаньВ» його буття. Складність їх вирішення в тому, що, хоча вони мають загальнолюдську основу, всякий раз в конкретному історичному часі і просторі кожен людина відкриває і вирішує їх заново для себе і при цьому по-своєму. На цьому шляху здійснюється духовне сходження особистості, набуття духовної культури і зрілості. Таким чином, головне тут - не накопичення різноманітних знань, а їх сенс і мета. Духовність є набуття сенсу. Духовність - свідоцтво певної...
